Номер провадження: 22-ц/813/4792/23
Справа № 947/17026/21
Головуючий у першій інстанції Гниличенко М. В.
Доповідач Кострицький В. В.
07.03.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Кострицький В.В. (суддя - доповідач),
судді - Лозко Ю.П., Коновалова В.А.
за участю секретаря судового засідання Пінькової К.Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»
представник позивача - Коротченко Дар'я Сергіївна
відповідач - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Воронюк Максима Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2022 року , ухвалене у складі судді Гниличенко М.В., у приміщенні того ж суду
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного обслуговування фізичних осіб, ,-
Короткий зміст позовної заяви та обставин справи
04.06.2021 року представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» - Бабенко Н.С., звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 9806007 від 10.03.2020 року та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу ( платіжної картки), яка станом на 19.05.2021 року складає 22403,55 грн., з яких: 18340,81 грн. - основний борг по кредиту; 2875,23 грн. - прострочені проценти за користування кредитом; 150,62 грн. - комісія; 261,59 грн. - 3% річних на суму простроченого кредиту; 50,60 грн. - 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів; 593,11 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 131,59 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення за користування кредитом, а також витрати банку зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн., мотивуючи тим, що банк свої зобов'язання за договором виконав, надав відповідачу кошти, проте відповідач взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, як наслідок виникла заборгованість у заявленому до стягнення розмірі, у зв'язку з чим вони змушені звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16.11.2021 року клопотання АТ«Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» було задоволено та витребувано від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином завірену копію актового запису про смерть ОСОБА_4 (а.с.93).
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 14.03.2022 року витребувано від Київської державної нотаріальної контори у м.Одесі відомості про наявність спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.115).
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 23.05.2022 року витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. належним чином завірену копію спадкової справи щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с.140)
06.07.2022 року на виконання ухвали суду про витребування доказів від 23.05.2022 року приватним нотаріусом Фроловою Р.В. було надіслано копію спадкової справи № 21/2021р.(а.с.154).
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18.07.2022 року заяву представника позивача задоволено та залучено у якості правонаступників відповідача ОСОБА_4 його доньок - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.196).
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2022 року позовні вимоги Акціонерного товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного обслуговування фізичних осіб - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 солідарно на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ( код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09328601) заборгованість за Договором комплексного обслуговування фізичних осіб № 9806007 від 10.03.2020 року, станом на 19.05.2021 року у загальному розмірі 22403 ( двадцять дві тисячі чотириста три)гривні 55 копійок. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 солідарно на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ( код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09328601) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції виходив з того, що невиконанням ОСОБА_4 умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб є порушенням законних прав та інтересів акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка станом на 19.05.2021 року становить 22403,55 грн., яка складається з: 18340,81 грн. - загальна сума основної заборгованості; 2875,23 грн. - прострочені проценти за користування кредитом; 150,62 грн. - комісія; 261,59 грн. - 3% річних на суму простроченого кредиту; 50,60 грн. - 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів; 593,11 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 131,59 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення за користування кредитом, що є предметом позовних вимог.(а.с.41). Правовідносини у цій справі, за якою спадкодавець ОСОБА_4 мав заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 10.03.2020 року, допускають правонаступництво. Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18.07.2022 року по справі було залучено у якості правонаступників відповідача ОСОБА_4 його доньок - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.196). З урахуванням викладеного, суд вважав, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» підлягають задоволенню шляхом стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору № 9806007 від 10.03.2020 року, на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором, яка станом на 19.05.2021 року, складає розмір 22403,55 гривень.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначив, що станом на сьогоднішній день, ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_1 свідоцтва про вступ у спадщину не отримували, коло спадкоємців не визначено, а отже, жодна з відповідачів не є правонаступниками на сьогоднішній день за боргами померлого ОСОБА_4 вважали, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного судового рішення, яким стягнуто грошові кошти з осіб, які станом на день ухвалення рішення не були правонаступниками боржника. судом першої інстанції не було прийнято досліджено того факту, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 станом на 24.10.2022 року не отримували свідоцтва про вступ у спадщину, коло спадкоємців ще не визначено, оскільки у справі № 947/5021/22 вирішується питання про усунення ОСОБА_3 від спадкування, нотаріальні дії зупинені Ухвалою від 18.07.2022 року, а тому, ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_1 не є станом на 24.10.2022 року правонаступниками померлого боржника ОСОБА_4 . Виходчи з аналізу норм ст.ст. 1216,1218,1222,1223,1281 ЦК України чітко вбачається, що кредитор спадкодавця вправі пред?являти вимоги до спалкоємців виключно після отримання останніми свідоцтва про вступ у спадщину, та у відповідності до часток спадщини. Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, кредитор (позивач) пред?явив вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до моменту видачі їм свідоцтва про вступ у спадщину, що суперечить ст. 1281 ЦК України. В свою чергу, отримавши копію нотаріальної справи, суд першої інстанції такі обставини не встановив та не дослідив, що призвело до передчасного застосування норм матеріального права, неврахування положень ст. 1281 ЦК України, та як наслідок призвело до необґрунтованого судового рішення. Відтак, на думку скаржника судом першої інстанції, в порушення вимог процесуального права: не було пересвідчено, чи повідомлена ОСОБА_1 про її залучення до справи у якості правонаступниці відповідача; не було належним чином з?ясовано відповідність заявлених позовних вимог обставинам справи та зібраним доказам; невірно було розцінено правомірність заявленого клопотання позивача про необхідність заміни відповідача його доньками. Вищевказані порушення судом першої інстанції вимог процесуального права призвели до того, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості прийняти участь у справі та надати суду свої аргументовані заперечення з приводу заявлених позовних вимог, а також призвело до безпідставного стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 боргу їх батька, до отримання ними свідоцтва про вступ у спадщину, тобто до моменту набуття ними статусу спадкоємців. Отже, враховуючи все викладене вище, вважали, що рішення суду першої інстанції ухвалено з грубими порушеннями вимог матеріального та процесуального права, без належного дослідження обставин справи.
Короткий зміст вимог та доводів відзиву на апеляційну скаргу
Не погодившись з вимогами та доводами апеляційної скарги представника відповідачки ОСОБА_1 , представник позивача звернувся із відзивом на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що саме відповідачкою ОСОБА_1 надано до суду інформацію про смерть ОСОБА_4 , (зазначена інформація фіксувалась під аудіозапис під час судового розгляду). Тобто, , відповідачка була достеменно обізнана про наявність відкритої цивільної справи щодо її померлого батька, тому твердження апелянта, що суд не пересвідчився, чи повідомлена ОСОБА_1 про розгляд справи, не відповідає дійсності та наявним матеріалам справи. Разом з тим, звертали увагу суду, що адреса ОСОБА_1 зазначена в апеляційній скарзі, така ж як і була зазначена в заяві про прийняття спадщини та, відповідно, в заяві про залучення правонаступників. Проте, представник відповідача наголошує, що жодної ухвали чи повістки вона не отримувала. Отже, вважали, що ОСОБА_1 умисно не отримувала надіслані судом першої інстанції судові повістки не бажаючи бути обізнаною, нехтуючи своїми правами та ігноруючи обов?язки. Щодо тверджень апелянта, що факт не видачі свідоцтва про право на спадщину, виключає обов?язок задоволення вимог кредитори померлого. Позивач по справі виходить з усталеної судова практика, яка, зокрема, підтверджена і Верховним судом України у Постанові від 24.11.2021 р. по справі № 615/473/20. Відповідно до вищезазначеної Постанови, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками. Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п?ята статті 1268 ЦК України). Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Виходячи з аналізу зазначених норм права, представник позивача вважав, що дає підстави для висновку, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора. Крім того, наголошували на тому, що сама відповідачка, не зважаючи на наявність заповіту, залишеного після смерті ОСОБА_4 його дочці ОСОБА_3 , звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, за реєстровим номером 669, яка міститься в матеріалах спадкової справи, відповідачка підтверджує, що вона приймає спадщину за законом на підставі ст. 1261 ЦК України. Також відповідачка погоджується з тим, що їй роз?яснено можливість відкликання цієї заяви про прийняття спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття. По-третє, представник позивача зазначав, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов?язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов?язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов?язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступнцитва. АТ «Ощадбанк» встановив наявність відкритої спадкової справи № 21/202 у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В., у зв?зку 3 цим звернулося до суду із клопотанням про витребування доказів, зокрема, копії зазначеної спадкової справи. Таким чином, коло спадкоємців, обсяг спадкового майна були встановлено в рамках судового провадження. Враховуючи вищевикладене, вважаємо рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.10.2022 року обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом правильно встановлено коло спалкоємців (згідно матеріалів спадкової справи), також вважали, що скарга представника відповідача подана з пропущення строків, не має доказів та обґрунтованих підстав для скасування, вищезазначеного рішення.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України,- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовою колегією та судом першої інстанції встановлено, що 10.03.2020 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 на підставі Заяви на встановлення /збільшення/ відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).(а.с.30).
Згідно п.3.1. Заяви, вказана заява є двостороннім правочином клієнта та банку, невід'ємною частиною Договору і містить індивідуальну частину Договору в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо послуги (фінансової операції): кредитування (кредитна послуга).
Згідно з п.3.3. Заяви, підписанням цієї заяви клієнт ініціює одержання встановлення/збільшення кредиту на споживчі потреби, погоджується з умовами користування кредитом відповідно до умов Договору та підтверджує укладення між ним та банком Кредитного договору з істотними умовами кредитування, викладеними в цій Заяві (зокрема, розміром кредиту) та в Договорі, зокрема кредит встановлюється на картковий рахунок № НОМЕР_4 з можливим максимальним розміром 250000,00 грн. Зі строком кредитування до дати закінчення строку дії платіжної картки. Процентна ставка за користування кредитними коштами складає 38% річних.
Відповідно до п.3.4 Заяви, порядок та умови надання (встановлення) та збільшення (зменшення) кредиту, у тому числі в межах максимального ліміту кредитування, а також інших умов кредитування, визначаються Договором.
Відповідно до п.2 п.4.1 заяви, підписанням цієї заяви позичальник підтвердив своє бажання щодо отримання кредиту та усвідомлення того, що укладаї договір в повному обсязі з урахуванням всіх його складових, зокрема банківського рахунку, договору банківського вкладу (депозиту), кредитного договору, умови яких викладені в особливій частині договору, та усвідомлює правові наслідки укладення таких договорів.
Згідно п.п.4-1,4.5 Заяви підписанням цієї заяви ОСОБА_4 підтверджує, що ознайомлений з Умовами користування кредитною лінією(Кредитом), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею сукупної вартості Кредиту, згідно вимог діючого законодавства, що вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також, ознайомлений із переліком доступних послуг, згідно умов Договору. Крім того, банк до умов Договору має право зменшувати або збільшувати позичальнику розмір ліміту кредитування в односторонньому порядку, в тому числі здійснювати перерозподіл ліміту кредитування.
На підтвердження вимог позовної заяви позивачем до справи було надано розрахунок заборгованості та виписку по картковому рахунку клієнта ОСОБА_4 за № НОМЕР_4 у період з 10.03.2020 року по 19.05.2021 року, які було досліджено судом. (а.с.33-41).
Отже, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, в тому числі і ті, що витікають з кредитного договору. Проте, встановлені Договором терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит позичальником не дотримувались.
Положенням ч. 1ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.
Частиною 2 статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (ст. 1046-1053) ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст.ст. 530, 612 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.1.18.1 Розділу XXII Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - «ДКБО»), затвердженого постановою правління AT «Ощадбанк» від «05» серпня 2015 р. № 694 (в редакції станом на 15.01.2020 року, яка діяла на день підписання Заяви про приєднання), за користування Кредитом Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку проценти в порядку та розмірах, визначених в Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) та в Додатку № 1 до Договору, - в разі зміни умов кредитування згідно пункту 11.1.3. Розділу XX Договору. У випадку, передбаченому в Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), Клієнт зобов'язаний щомісячно (у терміни, передбачені для сплати процентів) здійснювати часткове повернення Кредиту шляхом сплати суми обов'язкового щомісячного платежу, якщо це вимагається умовами надання Кредиту.
У разі несплати вищезазначених платежів у визначений розрахунковий період, сума заборгованості, яка підлягала погашенню, наступного робочого дня переноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості.
Відповідно до п.1.23 ДКБО, будь-яке невиконання клієнтом умов Договору породжує у банка право достроково відкликати кредит, а у клієнта створює обов'язок достроково погасити заборгованість за кредитом в повному обсязі та сплатити всі інші платежі, передбачені Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно п. 9.1 розділу IX ДКБО, за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання клієнтом зобов'язання перед банком у розмірі та в строки, передбачені Кредитним договором, банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати.
Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями статей 530, 612 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України.
Таким чином, невиконанням ОСОБА_4 умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб є порушенням законних прав та інтересів акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка станом на 19.05.2021 року становить 22403,55 грн., яка складається з: 18340,81 грн. - загальна сума основної заборгованості; 2875,23 грн. - прострочені проценти за користування кредитом; 150,62 грн. - комісія; 261,59 грн. - 3% річних на суму простроченого кредиту; 50,60 грн. - 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів; 593,11 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 131,59 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення за користування кредитом, що є предметом позовних вимог./а.с.41/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що вбачається із актового запису про смерть № 10232 від 11.08.2021 року.(а.с.71).
Після його смерті відкрилась спадщина та відповідно до інформації із спадкової справи, із заявами щодо оформлення спадщини звернулись його доньки - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яких було залучено до участі у справі у якості відповідачів, як правонаступників після смерті відповідача ОСОБА_4 (а.с.156,174)
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, підстав зазначених у ч.1 ст.608 ЦК України судом не встановлено.
Отже, правовідносини у цій справі, за якою спадкодавець ОСОБА_4 має заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 10.03.2020 року, допускають правонаступництво.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18.07.2022 року по справі було залучено у якості правонаступників відповідача ОСОБА_4 його доньок - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.196).
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору № 9806007 від 10.03.2020 року, на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором, яка станом на 19.05.2021 року, складає розмір 22403,55 гривень.
Пояснення апелянта, що суд не пересвідчився, чи повідомлена ОСОБА_1 про розгляд справи, не відповідає дійсності та наявним матеріалам справи, відповідно до яких відповідачкою ОСОБА_1 надано до суду інформацію про смерть ОСОБА_4 , під час судового розгляду цивільної справи.
Позиція апелянта про те, що свідоцтва про вступ у спадщину не отримувала, коло спадкоємців не визначено, а отже, жодна з відповідачів не є правонаступниками на сьогоднішній день за боргами померлого ОСОБА_4 не в повні мірі відповідають матеріалам спадкової справи яка приєднана до матеріалів цивільної справи у якій визначено коло спадкоємців, обсяг спадкового майна було встановлено в рамках судового провадження.
Пояснення апелянта про те, що процесуальні порушення призвели до безпідставного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 боргу їх батька, не відповідають матеріалам цивільної справи - відповідно до яких апелянту було відомо про розгляд справи, та матеріалам спадкової справивідповідно до якої заяви в межах строку про вступ у спадкові права померлого подали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Отже, доводи скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Воронюк Максима Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 березня 2023 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді Ю.П. Лозко
В.А. Коновалова