10.03.23
33/812/92/23
Справа № 488/1495/22 Головуючий у місцевому судді Головіна Т.М.
Провадження № 33/812/92/23 Головуючий у апеляційному суді Темнікова В.І.
10 березня 2023 року Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Темнікової В.І.,
за участю: секретаря - Горенко Ю.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника Бушинського Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва Миколаївської області від 06 лютого 2023 року , якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків
НОМЕР_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України,
офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , проживаючого за
адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,-
Згідно постанови судді Корабельного районного суду м. Миколаєва Миколаївської області від 06 лютого 2023 року, водій ОСОБА_1 26 липня 2022 року о 16-24 год. керував транспортним засобом автомобілем “ВАЗ 2103”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в м. Миколаєві по вулиці Океанівська в районі будинку № 38 Б, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява мова), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору „Драгер” та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі - 536,80 грн.
Не погодившись з постановою судді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді від 06 лютого 2023 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі зазначає, що 26 липня 2022 року транспортним засобом він не керував. Близько 10 години ранку вони з дружиною ОСОБА_2 приїхали на автомобілі ВАЗ 2103 в район будинку № 38 Б по вулиці Океанівська, за кермом була дружина. Вони припаркували автомобіль на узбіччі та він почав займатися ремонтом вікон в орендованому магазині, де вони разом з дружиною торгують овочами. Коли під'їхали поліцейські, він повідомив, що не керував транспортним засобом, що керувала дружина, з цієї причини він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, виходячи з безпідставності такої пропозиції.
Також апелянт вказує, що визнаючи його винним в скоєнні інкримінованого правопорушення суд виходив із наступних доказів: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 325829 від 26.07.2022 року; інформації, що міститься в направленні на огляд з метою виявлення стану сп'яніння водія від 26.07.2022 року; показань допитаної судом свідка ОСОБА_3 про те, що влітку 2022 року після 16 години вона сиділа на лавочці із донькою біля під'їзду по вул. Океанівській, повз неї різко проїхав автомобіль ВАЗ 2103 червоного кольору, за кермом якого як виявилося був він. ОСОБА_1 вийшов з автомобілю разом з іншим чоловіком та пішли швидким кроком, за ними під'їхав автомобіль співробітників поліції, які йшли за ними і вимагали зупинитися, через якийсь час останні зупинилися. Вона дійсно давала пояснення поліцейським, що бачила, як він керував транспортним засобом, проте як вказує апелянт, він приїхав до місця роботи зі своєю дружиною і ніякого чоловіка поруч не було, вони приїхали вдвох і саме вона була за кермом; відеозаписом з нагрудного реєстратора патрульного, з якого вбачається, що йому працівники поліції пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці «зупинки» за допомогою газоаналізатору «Драгер» чи в медичному закладі, на що він відмовлявся, посилаючись на те, що автомобілем не керував.
На запитання поліцейських, дружина дійсно відповіла, що вона транспортним засобом не керувала, але ОСОБА_1 звертає увагу на те, яка обстановка була поруч з авто на вулиці, як її розхитали працівники поліції, вони чули лише себе і все що вони хотіли почути, нічого іншого.
Зазначає, що автомобіль стояв на місці, його ніхто не зупиняв. Доказом чого є саме той відеозапис, з якого вбачається, що автомобіль стоїть припаркований, за кермом нікого не має та і його особистий вигляд не дає підстав вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того вказує, що свідчення свідків з його боку, які в той день бачили його та все, що відбувалося, суд першої інстанції чомусь до уваги не взяв, виходячи з нібито їх зацікавленості у вирішенні справи по суті.
Також вказує, що із складеним відносно нього протоколом згоден не був, занотував, що пояснення будуть надані в суді, адже він взагалі не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як зазначає інспектор. Авто було поруч з ним, але він не їхав на ньому і інспектор його не зупиняв, це вагомий факт, ним керувала його дружина, а він був поруч.
Взагалі справа про адміністративне правопорушення не розглядалася відповідно до норм КУпАП, йому не роз'яснено наслідки складення протоколу тощо.
Таким чином, вважає, що відеозаписом, який є об'єктивним доказом у справі, не підтверджено факт саме його керування вказаним автомобілем, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також наголошує, що транспортний засіб мав бути зупинений, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, коли ж особа перебуває біля свого транспортного засобу склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
Заслухавши пояснення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, його захисника, на підтримку апеляційної скарги, свідка, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 2.9-А Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно диспозиції якої адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно постанови судді Корабельного районного суду м. Миколаєва Миколаївської області від 06 лютого 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частин 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Аналогічні вимоги містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція).
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 325829 від 26 липня 2022 року та доданими до протоколу поясненнями свідка, направленням на огляд, відеозаписом з нагрудної камери 474061.
Так, згідно положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвище, адреса свідків і потерпілих, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та інше. Протокол підписується особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідками та потерпілими. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 325829 від 26 липня 2022 року, дані, відображені в якому, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, 26 липня 2022 року о 16 годині 24 хв. в м. Миколаєві Корабельний район по вулиці Океанівська в районі будинку № 38 Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем “ВАЗ 2103”, реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява мова), водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою технічного приладу алкотестер „Драгер” та в медичному закладі у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, на що водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, в протоколі зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом скористався та в графі -Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення зазначив - «не согласен, документы у меня забрали».
Також ОСОБА_1 надав письмові пояснення на окремому аркуші, де зазначив, що його не зупиняли, так як він не їхав, а також що в нього є свідки.
В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Вказаний протокол складений за участю свідка ОСОБА_3 та власноручно нею підписаний, а також особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.
Також в протоколі зазначено, що у водія ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_4 .
Таким чином, складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі дотримано вимоги Інструкції, приписами якої встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння.
Так, відповідно до пунктів 2, 3 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
З відеозапису вбачається, що поведінка водія ОСОБА_1 давала підстави для підозри, що він перебуває в стані сп'яніння. Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння у результаті огляду поліцейським були виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук.
За такого, поліцейським обґрунтовано було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі підтверджений дослідженим судом відеозаписом, проведеним працівниками поліції, на якому зафіксовано як працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі, на що він відповів відмовою.
Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 стояв біля автомобілю “ВАЗ 2103”. Працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер або проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння - на що, ОСОБА_1 стверджував, що він не керував автомобілем, а автомобіль стояв припаркований, потім стверджував, що за кермом була його дружина. На питання працівника поліції цивільній дружині ОСОБА_4 чи керувала вона автомобілем, остання відповіла, що «ні не керувала». На неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відповів в категоричній формі відмовою. Крім того, працівником поліції ОСОБА_1 було роз'яснено, що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений протокол було зачитано, ОСОБА_1 , в свою чергу, продовжував заперечував факт керування автомобілем, проте власноручно підписав його та отримав копію.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмовою ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку.
Відеозапис з моменту встановлення особи ОСОБА_1 є безперервним та підтверджує його відмову пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку.
Вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію". Відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, відповідно до якого 26 липня 2022 року в 16:50 год. ОСОБА_1 направлено на огляд до КНП МОЦ ПЗ МОР. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявленні ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук.
До того ж факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та вживання в цей день алкогольних напоїв ОСОБА_1 не оспорювалися під час розгляду справи в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_3 .
Так, з письмових пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, що 26 липня 2022 року близько 16-25 год. вона знаходилась біля будинку 40 А по вул. Океанівській, де стала свідком того як автомобіль “ВАЗ 2103”, який рухався по дворовій території від будинку 36 в бік будинку 40 А по вул. Океанівська в момент коли патрульний автомобіль Аутлендер подав йому сигнал про зупинку різко зупинився, водій вибіг з автомобілю з водійської сторони. За ним побігли співробітники патрульної поліції та затримали його. Водій, як потім було встановлено ОСОБА_1 , почав заперечувати, що саме він був за кермом вищевказаного транспортного засобу. В її присутності на даного громадянина співробітниками поліції було складено адміністративні матеріали, оскільки водій був з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 підтвердила, що бачила як ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Проаналізувавши зазначені обставини в їх сукупності суд апеляційної інстанції вважає, що підстави не довіряти або сумніватись в правдивості та об'єктивності пояснень свідка ОСОБА_3 відсутні, оскільки її пояснення є послідовними та логічними і не спростовуються іншими доказами у справі.
Правомірно суд першої інстанції критично поставився також до пояснень свідків ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є його знайомими, оскільки вони є зацікавленими особами, а їх пояснення не узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Так, пояснення свідка ОСОБА_2 , надані в суді першої інстанції, протирічать її поясненням, зафіксованим на відеозаписі, де вона повідомила працівникам поліції, що не керувала транспортним засобом.
В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 пояснила, що зазвичай автомобілем керує вона, в цей день вони вранці приїхали з ОСОБА_1 на вул. Океанівська, де знаходиться ларьок, в якому вона торгує овочами. За кермом автомобіля була вона. Після цього вона здійснювала торгівлю овочами. Після обіду вона побачила, що поліція затримала її чоловіка, вона розгубилася та побігла дізнатися, що сталося. Поліцейські звинуватили чоловіка в тому, що він їхав на автомобілі, але вона пояснювала, що керувала автомобілем саме вона. На запитання поліцейського дійсно відповіла, що не керувала транспортним засобом, маючи на увагу, що не керувала саме в той час, коли її запитували про це. Ввечері вона знову забрала автомобіль з місця паркування.
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснив, що ларьок, в якому ОСОБА_2 торгує овочами, знаходився приблизно на відстані 300м від місця зупинки автомобіля, а ключі в цей день, як і завжди були залишені в замку запалювання. Він не раз підходив до автомобіля, щоб взяти інструмент, яким ремонтував ларьок, він був відкритий.
Аналіз зазначених пояснень свідчить про те, що в момент затримання ОСОБА_1 працівниками поліції ОСОБА_2 знаходилася на значній відстані від автомобіля і не могла ним керувати, що вона і підтвердила працівникам поліції. А керування нею автомобілем зранку та ввечері не спростовує факт керування ОСОБА_1 даним автомобілем о 16-24 год., який підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями свідка ОСОБА_3
Згідно поясненням свідка ОСОБА_5 , який є постійним покупцем продуктів харчування в магазині ОСОБА_1 та мешкає поряд з магазином, в цей день він бачив, як ОСОБА_1 зранку приїхав із дружиною до магазину на автомобілі “ВАЗ 2103”, за кермом була дружина. Свідок пішов додому, після обіду сходив на ринок, а коли повертався, побачив у дворі екіпаж поліції, яким ОСОБА_1 пояснював, що він не був за кермом автомобілю.
Зазначені пояснення свідчать про те, що свідок не був очевидцем того, що передувало тому як він повернувся з базару та побачив у дворі екіпаж поліції, а також про те, що автомобіль не був весь час протягом дня в полі зору свідка. За такого, суд першої інстанції правомірно критично поставився до пояснень свідка про те, що автомобіль з часу приїзду зранку нікуди не від'їжджав.
Крім того, під час розгляду справи судом було встановлено, що свідок ОСОБА_6 торгує продуктами харчування в сусідньому з ОСОБА_1 магазині та перебуває з ним у приятельських відносинах, його показання не відповідають іншим доказам по справі, якими встановлені обставини щодо керування в цей день ОСОБА_1 транспортним засобом.
За такого, суд першої інстанції правомірно критично поставився до показів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а їх пояснення апеляційний суд розцінює як намагання допомогти ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Отже, аналіз зазначених вище доказів у їх сукупності підтверджує висновки суду першої інстанції про те, що водій ОСОБА_7 керував транспортним засобом, а працівники патрульної поліції зафіксували у встановленому законом порядку відмову водія ОСОБА_7 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також повідомили його про складання матеріалів адміністративної справи за ч.1 ст.130 КУпАП.
Позиція апелянта, яку він висловив в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини, невизнання факту керування автомобілем розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
При цьому апеляційний суд враховує, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про справі щодо ОСОБА_1 .
Також не можуть бути прийняті до уваги твердження апелянта про те, що йому не було роз'яснено працівниками поліції наслідків складання протоколу, оскільки як водій, який отримав у встановленому порядку посвідчення водія, він повинен знати та неухильно дотримуватися вимог Правил дорожнього руху України, зокрема п. 2.5 щодо обов'язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, не виконання яких тягне за собою відповідальність, передбачену КУпАП.
Таким чином, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, слід дійти висновку, що переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_7 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано.
Слід також зазначити, що у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні стягнення на ОСОБА_7 за правопорушення, вчинене 26 липня 2022 року, визначенні його виду та розміру, місцевим судом дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені ст. 33 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
Отже, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що місцевий суд вірно оцінив наявні в даній справі докази відповідно до вимог ст. 251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 325829 від 26 липня 2022 року, а також що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тому підстав для скасування постанови судді Корабельного районного суду м. Миколаєва Миколаївської області від 06 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва Миколаївської області від 06 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.І. Темнікова