Справа № 462/2804/22 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.
Провадження № 33/811/136/23 Доповідач: Романюк М. Ф.
09 березня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Марчука Антона Михайловича на постанову судді Залізничного районного суду м.Львова від 12 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 536,80 гривень судового збору.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 08.06.2022 року о 17.55 год. на перехресті вул. Сяйво, 12 у м. Львові керував транспортним засобом марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, бліда шкіра обличчя, підвищена жвавість ходьби. Від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Марчук А.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Залізничного районного суду м.Львова від 12 січня 2023 року та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки провадження у справі здійснено не на основі суворого додержання законності, всупереч вимогам ст. 254 КУпАП, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно не з'ясував обставини справи та не вирішив її в точній відповідності з законом.
Зазначає, що в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначив, що не визнає себе винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та пояснив, що відмовився на пропозицію поліцейського від проходження огляду на визначення наркотичного сп'яніння, що, на переконання захисника, не суперечить приписам п.2.5 ПДР України та не утворює складу згаданого адміністративного правопорушення.
Звертає увагу на те, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Захисник наголошує, що саме вимогу пройти вищезгаданий огляд поліцейський ОСОБА_1 не висував, а лише запропонував проти такий огляд, що підтверджується письмовими поясненнями двох свідків та відеозаписами портативних відео реєстраторів. Відповідно, вважає, що ОСОБА_1 не порушив правило вимогу, передбачену п.2.5 ПДР України, яке перебуває в безпосередньому зв'язку з приписами ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що передумовою дотримання поліцейським порядку скерування водія для проходження медичного огляду, як і здійснення самого огляду, є оформлення ним направлення встановленої форми, однак таке направлення в матеріалах справи відсутнє, та поліцейським воно не оформлялось, що також підтверджується відеозаписами з портативного відеореєстратора поліцейського.
Зазначає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, не виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду у справі, а тому вина ОСОБА_1 не є доведеною поза розумним сумнівом.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Марчук А.М. не прибули. Водночас, адвокат Марчук А.М. подав клопотання, в якому повідомляє про те, що доводи та вимоги своєї апеляційної скарги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, а розгляд справи провести за його відсутності.
Відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка зазначених осіб в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Так, практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, перевіривши наявні матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №054513 від 08.06.2022 року (а.с.1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 08.06.2022 року (а.с.3,4), відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2).
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно з пунктом 12 Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з вимогами п. 3, 4 зазначеної Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №054513 від 08.06.2022 року (а.с.1), вбачається, що ОСОБА_1 08.06.2022 року о 17.55 год. на перехресті вул. Сяйво, 12 у м. Львові керував транспортним засобом марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, бліда шкіра обличчя, підвищена жвавість ходьби. Від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, факт відмови ОСОБА_1 зафіксований свідками у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №054513 від 08.06.2022 (а.с.1) та в письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 08.06.2022, які підтвердили факт відмови особи, що притягається до адміністративної відповідальності від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.3,4), даними відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, які містять фіксацію обставин події, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу інспектора пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовився.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №054513 від 08.06.2022 (а.с.1), складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і вони є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджують подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначеного протоколу узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такий є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував.
Апеляційний суд вважає безпідставними аргументи апелянта наведені в апеляційній скарзі з приводу того, що вимогу пройти огляд поліцейський ОСОБА_1 не висував, а лише запропонував проти такий огляд, оскільки вказані зауваження адвоката не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а зауваження адвоката розцінюється судом як надмірний формалізм.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постанову судді Залізничного районного суду м.Львова від 12 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Марчука Антона Михайловича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф. Романюк