Іменем України
09.03.2023 Справа №607/3342/23 Провадження № 3/607/1565/2023
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від відділення поліції № 4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.02.2023 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від відділення поліції № 4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280203 від 21.02.2023 зазначено, що 27.01.2023 о 10 год. 15 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно з актом обстеження умов проживання Байковецької сільської ради на момент обстеження був голий, брудний та не ходив у дитячий садок.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280204 від 21.02.2023 зазначено, що 03.02.2023 о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своїх малолітніх синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з актом обстеження умов проживання Байковецької сільської ради ОСОБА_3 перед школою не снідав, ОСОБА_2 дитячий садок не відвідує, в будинку антисанітарія, мати не стежить за охайним виглядом дітей.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання 09.03.2023 ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку шляхом надсилання судових повісток про виклик до суду за місцем її проживання, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду з відміткою «вручено».
Заяв чи клопотань на день розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
У рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов'язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, доказів поважності причин неприбуття в судове засідання не надала, ураховуючи принцип судочинства, яким визнається пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши зміст протоколів про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону дитинства» особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Частини 1, 2 ст. 150 Сімейного Кодексу України передбачають, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Так, судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виразилось в тому, що 27.01.2023 о 10 год. 15 хв., перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 був голий, брудний та не ходив у дитячий садок. Крім цього, 03.02.2023 о 10 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_3 не снідав перед школою, ОСОБА_2 не відвідував дитячий садок, ОСОБА_1 не стежила за охайним виглядом дітей та в будинку була антисанітарія.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме: актами обстеження умов проживання від 27.01.2023 та 03.02.2023 комісії Байковецької сільської ради, зміст яких відповідає обставинам, викладеним у протоколах про адміністративне правопорушення; копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .
Крім цього, обставини, встановлені у судовому засіданні, узгоджуються з даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 280203 та серії ВАВ № 280204 від 21.02.2023, в яких процесуально зафіксовані конкретні обставини вчинення адміністративних правопорушень. При цьому такі протоколи складені із дотриманням вимог КУпАП, містять всі необхідні реквізити, підписані особою, яка склала протоколи, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей. Відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, ОСОБА_1 уперше притягується до адміністративної відповідальності, не працевлаштована та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
З урахуванням викладеного суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді попередження, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушниці та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 536,80 грн.
Керуючись ст. 26, 33-35, 40-1, 184, 245, 251-252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяІ. В. Марциновська