Справа № 592/2468/23
Провадження № 1-кп/592/328/23
10 березня 2023 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12023200480000274 від 27.01.2023 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше судимого:
10.09.2019 року по ст.185 ч.1, ч.2, ст.15 ч.2, 185 ч.2, 70 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 01 рік 02 міс;
13.02.2020 року по ст.186 ч.2, 69, 70 ч.4 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на два роки,
25.07.2022 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України Сумським апеляційним судом у виді обмеження волі на строк 2 роки 5 місяців,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
у пред'явленому обвинуваченні по ст.185 ч.4 КК України,
установив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
11.01.2023 року близько 09 год. 20 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину ТОВ «АТБ-маркет» за адресою: м. Суми, проспект Курський, буд. 105 і побачивши шоколад, вирішив його викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, впевнившись у тому, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, взяв з полиці магазину три плитки шоколаду молочного Milka 300 г з начинкою зі смаком ванілі та печивом Орео м/уп, що належить ТОВ «АТБ-маркет», вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 21.02.2023 №СЕ-19/119-23/2303-ТВ становить 415 грн.20 коп., які сховав собі під одяг та пройшов повз касову зону не розрахувавшись за вказаний товар. З місця правопорушення ОСОБА_3 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному, повторному викраденні майна, що належить ТОВ «АТБ-маркет», вчиненого в умовах воєнного стану, загальною вартістю 415 грн. 20 коп., ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно в умовах воєнного стану.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно 11.01.2023 року близько 09.год.20 хв., перебуваючи у магазині ТОВ «АТБ-маркет» по проспекту Курському, 105 у м. Суми, таємно викрав три шоколадки, який поклад до свого одягу та непомітно для оточуючих виніс повз касову зону. Щиро покаївся, збитки повністю відшкодовані, просить суворо не карати. Зараз відбуває міру покарання у виді обмеження волі, де знайшов роботу і бажає працювати та зміни образ життя.
Згідно вимог ч.3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні учасниками судового провадження змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності їх позиції, а також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались у суді.
Кваліфікація дій обвинуваченого судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
За таких обставин, суд вважає, що обставини, які викладені в обвинувальному акті доведені у повному обсязі та знайшло підтвердження у судовому засіданні і дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Мотиви призначення покарання.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України вчинений обвинуваченим ОСОБА_3 згідно з ч.5 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів є тяжким злочином.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_3 вину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, збитки повністю відшкодовані і ці обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває, має постійне місце проживання, офіційно не працює та враховуючи, що ним шкода потерпілому відшкодована повністю, визнав повністю свою провину, а тому суд дійшов висновку про застосування до нього ст. 69 КК України за наявністю кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді обмеження волі, як покарання яке у достатній мірі забезпечить можливість виправлення та зробити певні висновки унаслідок скоєного кримінального правопорушення.
Враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги конкретні обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, враховуючи позицію потерпілого, який не бажає суворого покарання, суд вважає, що саме обмеження воля сприятиме виправленню ОСОБА_3 .
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
З обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 566,34 грн. відповідно до ст. 124 КПК України.
Запобіжний захід під час судового провадження щодо ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. 84, 85-86, 94,100, 124, 368, 370, 374, 392,395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченню за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сумського апеляційного суду від 25.07.2023 року та остаточно призначити до відбуття покарання ОСОБА_3 у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
Стягнути з ОСОБА_3 (інд. номер НОМЕР_1 ) витрати, пов'язані із залучення експертів в розмірі 566,34 грн. на користь держави.
Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1