Справа №461/5792/22
02 березня 2023 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі -
головуючого судді Мисько Х.М.
при секретарі судового засідання Кухар Р.В.,
представник позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Левковича Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів, -
Львівська міська рада звернулась до ОСОБА_2 з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача 64 811,53 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Львівської міської ради від 14.10.2004 № 1827 передано гр. ОСОБА_2 в оренду терміном до 14.01.2014 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0328 га (кадастровий номер 4610136600:06:003:0008) на АДРЕСА_1 для обслуговування будівлі, договір оренди укладено з Львівською міською радою від 20.04.2005 № Г-189 та в державному реєстрі земель вчинено запис 17.05.2005 за № 04:05:438:00936 кн.04-1. Ухвала Львівської міської ради щодо продовження терміну оренди земельної ділянки площею 0,0328 га (кадастровий номер 4610136600:06:003:0008) на АДРЕСА_1 не приймалося. Представник позивача зазначає, що станом на сьогоднішній день, документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 площею 0,0328 га, кадастровий номер 4610136600:06:003:0008, на АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 відсутні. Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.10.2022 № 311450323 нежитловий будинок з офісними приміщеннями, аптекою та кафе загальною площею 1339.1 кв. м. (реєстраційний номер майна: 86378946101) на АДРЕСА_1 перебуває в приватній власності гр. ОСОБА_2 . Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 18.08.2021 року було проведено обстеження земельної ділянки АДРЕСА_2 , яким встановлено, що гр. ОСОБА_2 фактично використовує земельну ділянку площею 0,0328 га (кадастровий номер 4610136600:06:003:0008) для обслуговування нежитлового будинку з офісними приміщеннями, аптекою та кафе на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. За результатами зазначеного обстеження складено акт від 18.08.2021 р. № 75 та вимогу від 17.09.2021 № 75. Представник позивача вказує, що виникненням права власності на об'єкт нерухомості, власник такого об'єкту не звільняється від обов'язку оформлення прав на земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства. Таким чином, позивач стверджує, що обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.07.2022 № 32-13-0.91-1629/15-22 виданого відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:06:003:0008, на АДРЕСА_1 становить 2112375,76 грн. А відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2022 № НВ-0000824992022 земельна ділянка за кадастровим номером 4610136600:06:003:0008 зареєстрована 02.09.2021 в Державному земельному кадастрі та перебуває в комунальній власності. Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 02.09.2021 по 20.09.2022 року. Відповідно до розрахунку наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання гр. ОСОБА_2 земельної ділянки комунальної власності площею 0,0328 га з кадастровим номером 4610136600:06:003:0008, на АДРЕСА_1 за період з 02.09.2021 року по 20.09.2022 року без документів, які підтверджують право користування становить 64 811,53 грн. Відтак, внаслідок неотримання коштів місцевим бюджетом за використання земельної ділянки у розмірі орендної плати порушуються інтереси територіальної громади м.Львова, у зв'язку із чим, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.11.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
21.12.2022 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить у позові відмовити повністю за безпідставністю позовних вимог. Відзив на позовну заяву вмотивований тим, що позивачем не надано доказів щодо державної реєстрації права власності на Земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідач додає до цього відзиву інформаційну довідку з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 317827190 від 15.12.2022 року із якого вбачається що відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 4610136600:06:003:0008 у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Таким чином, представник відповідача стверджує, що зазначена обставина виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених, коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об'єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об'єкт цивільних прав. Відтак, у задоволенні позовної заяви просить відмовити.
03.01.2023 року представником позивача Львівської міської ради Петрівською М. подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому вказує, що інформація з Держгеокадастру є належним доказом формування земельної ділянки, її площі, місця розташування, цільового призначення, категорії землі, виду її використання, форми власності. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2022 № НВ-0000824992022, земельна ділянка площею 0.0328 за кадастровим номером 4610136600:06:003:0008 державна реєстрація земельної ділянки здійснена 02.09.2021, форма власності: комунальна власність. Відтак, за ствердженням представника позивача, земельна ділянка з присвоєним кадастровим номером, внесена до Державного земельного кадастру є сформованою у встановленому законом порядку, як об'єкт цивільних прав і належить Львівській міській раді на праві комунальної власності, що підтверджується належними доказами доданими до матеріалів справи № 461/5792/22. Тому у відповідача виник обов'язок зі сплати безпідставно збережених коштів незалежно від реалізації органом місцевого самоврядування права комунальної власності. З наведених підстав, просить позов задовольнити повністю.
17.01.2023 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 скеровано на адресу суду заперечення на відповідь на відзив, які вмотивовані тим, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт державної реєстрації земельної ділянки на АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 4610136600:06:003:0008. При цьому відповідачем надано витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який навпаки підтверджує відсутність реєстрації речового права за такою земельною ділянкою. Представник відповідача стверджує, що сам лише факт реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не є достатнім у цілях визначення такої як об'єкта цивільних прав у силу вимог ст.. 79-1 ЗК України. Просить у позові відмовити.
23.01.2023 року представником позивача Львівської міської ради - Петрівською М. скеровано додаткові пояснення. В обґрунтування додаткових пояснень представник позивача покликається на те, що земельна ділянка з присвоєним кадастровим номером, внесена до Державного земельного кадастру є сформованою у встановленому законом порядку, як об'єкт цивільних прав і належать Львівській міській раді на праві комунальної власності, що підтверджується належним доказом. Таким чином, у відповідача виник обов'язок зі сплати безпідставно збережених коштів незалежно від реалізації органом місцевого самоврядування права комунальної власності. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник позивача Львівської міської ради Петрівська М. позовні вимоги підтримала повністю, з мотивів, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву, та додаткових поясненнях. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив, покликаючись на мотиви, викладені у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.
Земельним кодексом України в статті 206 визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 Податкового кодексу України).
За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до загальних положень статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
При цьому у комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Статтею 90 Земельного кодексу України закріплено, що власники земельних ділянок мають право:
а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;
б) самостійно господарювати на землі;
в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Норми статті 90 Земельного кодексу України, у випадку використання земельних ділянок, особами, що не є їх власниками, кореспондуються з нормами статті 96 цього ж кодексу відповідно до якої землекористувачі, зокрема, зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
При цьому статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України, для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Зазначені правові позиції щодо кондиційних зобов'язань є усталеними, неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов'язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
Судом встановлено, що ухвалою Львівської міської ради від 14.10.2004 № 1827 передано ОСОБА_2 в оренду терміном до 14.01.2014 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0328 га (кадастровий номер 4610136600:06:003:0008) на АДРЕСА_1 для обслуговування будівлі, договір оренди укладено з Львівською міською радою від 20.04.2005 № Г-189 та в державному реєстрі земель вчинено запис 17.05.2005 за № 04:05:438:00936 кн.04-1.
Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.10.2022 № 311450323 нежитловий будинок з офісними приміщеннями, аптекою та кафе загальною площею 1339.1 кв. м. (реєстраційний номер майна: 86378946101) на АДРЕСА_1 перебуває в приватній власності гр. ОСОБА_2 .
Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 18.08.2021 року проведено обстеження земельної ділянки АДРЕСА_2 , яким встановлено, що гр. ОСОБА_2 фактично використовує земельну ділянку площею 0,0328 га (кадастровий номер 4610136600:06:003:0008) для обслуговування нежитлового будинку з офісними приміщеннями, аптекою та кафе на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
За результатами зазначеного обстеження складено акт від 18.08.2021 р. № 75 та вимогу від 17.09.2021 № 75.
Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.07.2022 № 32-13-0.91-1629/15-22 виданого відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:06:003:0008, на АДРЕСА_1 становить 2112375,76 грн.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2022 № НВ-0000824992022 земельна ділянка за кадастровим номером 4610136600:06:003:0008 зареєстрована 02.09.2021 в Державному земельному кадастрі та перебуває в комунальній власності.
Період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 02.09.2021 по 20.09.2022 року.
Пунктом 1 ухвали Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові.
Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018 року.
Згідно з п. 7.3 Розділу 7 вказаного Порядку, розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).
Згідно з п. 7.5.1 вказаного Порядку, річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за винятком коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок використання яких вказано в пунктах 7.6-7.16 цього Порядку.
Відповідно до розрахунку наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання гр. ОСОБА_2 земельної ділянки комунальної власності площею 0,0328 га з кадастровим номером 4610136600:06:003:0008, на АДРЕСА_1 за період з 02.09.2021 року по 20.09.2022 року без документів, які підтверджують право користування становить 64 811,53 грн.
Вказаний розрахунок заборгованості підтверджується належними доказами та є обґрунтованим, а тому суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем неправильно застосовано коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, оскільки для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання, а відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст.106 ЦПК України, на подання до суду висновку експерта, складеного на його замовлення з цього приводу, а також не надано суду жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень.
Таким чином, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника вказаної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Львівській міській раді, на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення та з відповідача на користь Львівської міської ради слід стягнути безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610136600:06:003:0008, загальною площею 0.0328 за адресою: на АДРЕСА_1 , в розмірі 64 811,53 грн.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2481,00 грн.
Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263,265,267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
позов Львівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівської міської ради 64 811, 53 грн. безпідставно збережених кошітв за користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 , площею 0,0328 га (кадастровий номер 4610136600:06:003:0008) на АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 2481 гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: Львівська міська рада (адреса місцезнаходження: 79006, м. Львів, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ: 04055896);
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 )
Повний текст рішення виготовлений 06.03.2023 року.
Суддя Х.М.Мисько