Справа №461/916/23
Провадження №3/461/507/23
08 березня 2023 року cуддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д.., при секретарі судових засідань Забродоцькій Я.Р., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником ККМ району ЛКП «Львівелектротранс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААД №453926 від 31.01.2023 року, ОСОБА_1 , 21 жовтня 2022 року о 19 год. 30 хв. у м. Львові по вул. Вітовського, 38 будучи посадовою особою не вжив належних заходів по утриманню контактно кабельної мережі трамваю, своєчасно не виявив недоліки у її утриманні, що призвело до обриву та падіння кабелю, в результаті чого відбулось ДТП за участі автомобіля Lexus RX 300, д.н.з. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_2 , чим завдано останній матеріальних збитків.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.4 ст.140 КУпАП, як порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Диспозиція ч. 4 ст.140 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №453926 від 31.01.2023 року, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 21.10.2022 року, копією наказу ЛКП «Львівелектротранс» № 479-П, копією посадової інструкції начальника району контактно-кабельної мережі, затвердженої директором ЛКП «Львівелектротранс».
Відповідно ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Правопорушення інкриміноване ОСОБА_1 вчинено 21.10.2022 року.
Протокол відносно ОСОБА_1 уповноваженим органом складено лише 31.01.2023 року.
Матеріали справи надійшли до суду 09.02.2023 року.
Таким чином, зважаючи на вищенаведені обставини, зокрема несвоєчасне складання протоколу та скерування його на розгляд до суду, на момент розгляду справи пройшов строк накладення адміністративного стягнення.
Згідно п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду адміністративної справи пройшов строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановлений ст.38 КУпАП, суд приходить до висновку, що відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
У зв'язку з цим судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.38,140, 247, 276-280, 283-287 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.140 КУпАП закрити за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Мироненко Л.Д.