10.03.2023
ЄУН 337/590/23
Провадження № 3/337/312/2023
10 березня 2023 року Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Сидорова Марина Володимирівна, за участю секретаря Коваленко В.С., захисника - адвоката Ляшенко О.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у м.Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, працює охоронцем Запорізького району гідротехнічних споруд ДП «Укрводшлях», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
06.01.2023р. о 15.00 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, принижував, ображав, погрожував фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що на даний час він з дружиною перебувають на стадії розлучення. У зазначені в протоколі день та час він дійсно перебував у квартирі АДРЕСА_4 , де він на той час мешкав разом з його дружиною ОСОБА_2 . В цей день він був в нетверезому стані. Конфлікту між ним та дружиною не було. Конфлікт був напередодні. Дружина вимагала, щоб він покинув квартиру, але він відмовився, тому вона викликала поліцію.
Захисник - адвокат Ляшенко О.С. просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутність події та складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які доводять обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 06.01.2023р. існував конфлікт, проте 06.01.2023р. потерпіла викликала поліцію виключено через те, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння і вона не бажала, щоб він залишався у квартирі, тому викликала поліцію.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона з чоловіком перебувають на стадії розлучення. Чоловік зловживає алкоголем, влаштовує конфліктні ситуації, у зв'язку з чим вона з дитиною вимушені були покинути квартиру, де мешкали, напередодні свята Нового 2023 року. У зазначені в протоколі день та час, коли вона повернулась додому, двері в квартиру були відчинені, ОСОБА_1 перебував в квартирі у стані сильного алкогольного сп'яніння, вона намагалась поспілкуватися з ним, але він поводив себе агресивно, обзивав та ображав її, вчинив відносно неї психологічне насильство. У зв'язку з цим вона викликала поліцію. В подальшому працівники поліції виписали йому заборонний припис. На даний час вони не спілкуються, конфлікт вичерпано, вважає можливим закрити провадження у справі у зв'язку з малозначністю та обмежитись усним зауваженням.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Так, згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно з п.3, п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд виходить з того, що він звинувачується в тому, що вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , і ця обставина знайшла своє повне підтвердження, оскільки судом встановлено, що у зазначені в протоколі день та час він, перебуваючи за місцем мешкання, поводив себе відносно потерпілої ОСОБА_2 неправомірно, зокрема принижував, ображав та погрожував фізичною розправою. Такі дії викликали у неї побоювання за свою безпеку, у зв'язку з чим вона звернулась до поліції.
Вказані обставини та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП підтверджується:
відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №051612 від 06.01.2023р., який складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом;
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.01.2023р., відповідно до змісту якого ОСОБА_2 просить притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , оскільки він 06.01.2023р. о 15.00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлював словесні образи, кричав, принижував виражався нецензурною лайкою;
формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 06.01.2023р. відносно постраждалої особи ОСОБА_2 та кривдника ОСОБА_1 , а також терміновим заборонним приписом відносно кривдника ОСОБА_1 від 06.01.2023р., якого строком на 10 днів з 18.30 год. 06.01.2023р. до 18.30 год. 16.01.2023р. було зобов'язано залишити місце проживання постраждалої особи, заборонено вхід та перебування в місці постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою;
поясненнями потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні.
Суд вважає, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 .
Підстав сумніватися в правдивості, достовірності вказаних доказів у суду немає. Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою. Пояснення потерпілої ОСОБА_2 є логічними та узгоджуються з письмовими доказами і не викликають у суду сумнівів в їх правдивості.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП та причетність до нього ОСОБА_1 , суду не надано і судом не встановлено.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не ображав дружину, потерпіла каже неправду, суд визнає такими, що не відповідають дійсності і розцінює їх як спосіб захисту, обраний з метою уникнення відповідальності за вчинене. Ці доводи об'єктивно спростовуються вищевказаними доказами, не довіряти яким у суду немає підстав.
На підставі вищевикладеного, суд вважає встановленим та доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, у вчиненні якого суд визнає його винуватим.
Разом з тим, вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
В силу ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений розглядати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, мотивів вчинення правопорушення, а також з урахуванням позиції потерпілої ОСОБА_2 , яка наразі претензій до ОСОБА_1 не має, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
У відповідності з ч. 2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 173-2, 252, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя М.В. Сидорова