1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8844/22 1-кп/335/430/2023
28 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022082060001442 від 11.11.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України,
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України.
28.02.2023 прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , в рамках вказаного кримінального провадження, подано письмові клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України встановлені судом під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим на даний час не відпали та продовжують існувати. Обвинувачені не працевлаштовані, не мають джерела доходу, раніше судимі, обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти власності у період воєнного стану, у ході судового розгляду кримінального провадження не допитаний потерпілий та свідки, а відтак жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з підстав викладених у ньому.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно її підзахисного, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість заявлених прокурорами ризиків. При цьому подала письмове клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, яке обґрунтовувала, тим що ОСОБА_5 постійно мешкає у м. Запоріжжі, мати обвинуваченого надала письмову згоду в наданні житла для відбування домашнього арешту свого сина, також ОСОБА_5 має на утриманні малолітнього сина, що повністю спростовують висновки прокурора в частині існування ризику переховування від суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 також заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд змінити вказаний запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором не доведені, а тому просив суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 із тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, просив суд змінити запобіжний захід, із тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_11 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив суд змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника, просив суд змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.
Потерпілий підтримав клопотання прокурора.
Суд вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотань прокурора та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Вказане означає, що саме на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доцільністю його збереження.
Так, глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз'яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні, продовженні запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворішим запобіжним заходом.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення ЄСПЛ «Jecius проти Литви» заява №34578/97 від 31.07.2000).
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.
З вказаного слідує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає вимогам КПК України, але й постановлено з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Так, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В подальшому, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.01.2023 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжено до 04.03.2022.
Крім того, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В подальшому, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.01.2023 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжено до 04.03.2022.
Також, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В подальшому, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.01.2023 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 03.03.2022.
При вирішенні клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
З урахуванням вказаного, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки останній раніше судимий, не має стійких соціальних зв'язків, обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, до затримання не працював та не мав офіційного джерела доходу.
Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, до затримання не працював та не мав офіційного джерела доходу, а тому він може і надалі продовжувати вчинювати злочини та переховуватись від суду, також оскільки обвинуваченому достеменно відоме місце проживання потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, він може чинити на них тиск.
Крім того, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки останній раніше судимий за корисливі насильницькі злочини, не має стійких соціальних зв'язків, обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, до затримання не працював та не мав офіційного джерела доходу.
Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий за корисливі насильницькі злочини, обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, не має стійких соціальних зв'язків, до затримання не працював та не мав офіційного джерела доходу, сімейних або інших соціальних зав'язків не має, жодної особи на утриманні не має, а тому він може і надалі продовжувати вчинювати злочини та переховуватися від суду, також оскільки обвинуваченому достеменно відоме місце проживання потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, він може чинити на них тиск.
Також, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки останній обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, не має стійких соціальних зв'язків, до затримання не працював та не мав офіційного джерела доходу, раніше судимий, останній раз 24.12.2021 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, та з покладенням обов'язків, відповідно до ст. 76 КК України. Водночас ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2022, яка залишена в силі ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20.12.2022, вказане звільнення від відбування покарання з випробуванням було скасоване через порушення ОСОБА_4 умов такого випробування, а саме через його систематичну, не менше восьми разів, неявку на реєстрацію до органу пробації без поважних причин.
Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий за корисливі злочини, обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, не має стійких соціальних зв'язків, до затримання не працював та не мав офіційного джерела доходу, сімейних або інших соціальних зав'язків не має, жодної особи на утриманні не має, існує за рахунок випадкових неофіційних заробітків, а тому він може і надалі продовжувати вчинювати злочини та переховуватися від суду, також оскільки обвинуваченому достеменно відоме місце проживання потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, він може чинити на них тиск.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ухвали суду не перестали існувати та не зменшились, а тому підстав для застосування відносно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.
При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити застосований до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у клопотанні захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 28 квітня 2023 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 28 квітня 2023 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 28 квітня 2023 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Встановити строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 квітня 2023 року включно.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду у семиденний строк з дня її проголошення.
Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 лютого 2023 року.
Повний текст ухвали виготовлено 03 березня 2023 року.
Суддя: ОСОБА_1