Справа № 308/12660/19
10 березня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород, об'єднане кримінальне провадження № 308/12660/19, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070030003195 від 07.10.2019 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України ,-
28.08.2019 року, в період часу з 11:30 год. по 16:30 год., ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, шляхом розбирання частини стіни, проник в належний потерпілому ОСОБА_5 будинок, що за адресою АДРЕСА_2 , звідки умисно, таємно, викрав телевізор чорного кольору марки «BravisLED 32 Е 6000 + Т2» з пультом, вартість якого згідно висновку експерта №11/726 від 22.10.2019 станом цін на 28.08.2019 становить 3491,20 грн., чим спричинив ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.
06.10.2019 року, близько 2:00 год., ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, шляхом взлому навісного замка, проник до належного потерпілому ОСОБА_6 , гаражного приміщення, що за адресою: АДРЕСА_3 , звідки умисно, таємно, викрав дві акумуляторні батареї марки «Bosh» та марки «Stayer» 225 ампер, вартість яких згідно висновку експерта №13/140 від 23.10.2019 станом цін на 07.10.2019 становить 4378,47 грн. та після виходу за межі гаражного приміщення був затриманий потерпілим, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до житла та іншого приміщення, вчинена повторно.
ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому та підтвердив обставини вчинених злочинів, що викладені в обвинувальному акті, при цьому вказавши суду час, місце і спосіб вчинених злочинів. Показав також, що злочини вчинив у зв'язку з важким матеріальним становищем та хворобою дітей на лікування яких необхідні були кошти. На даний час усвідомлює вчинене, шкодує, просить суд суворо його не карати та зобов'язується в подальшому не вчиняти нових правопорушень.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, однак в матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи без його участі. Завдана йому шкода відшкодована.
Згідно листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді №255/30.15-25 від 04.03.2023 року потерпілий ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Заслухавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, які правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності і істинності їх позицій не має, розуміючи при цьому, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
У справах "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06.12.1998 (пункт 253), "Козинець проти України" від 06.12.2007 (пункт 54), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 (пункт 150), "Зякун проти України" від 25.02.2016 (пункт 40) Європейський Суд неодноразово наголошує про те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Отже, заслухавши думку сторін судового провадження, суд приходить, «поза розумним сумнівом», до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до житла та іншого приміщення, вчинена повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину за ч.3 ст. 185 КК України, який відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.
Поряд з вказаними обставинами, при призначенні покарання суд враховує дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, на утриманні має п'ять неповнолітніх дітей.
Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є те, що останній щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину даючи визнавальні показання, шкода заподіяна злочином відшкодована.
Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 те, що останній свою вину визнає повністю.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а тому приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст.50 КК України, якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі та можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним призначеного покарання, а тому вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов'язків згідно ст.76 КК України.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
На підставі вимог ст. 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведені по справі судові експертизи, у розмірі - 5338,34 грн.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку, встановленому статтею 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.7-29, 368-371, 373, 374, 376, 392, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням на нього обов'язків передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, а саме:
- судова товарознавча експертиза №11/730, яку проведено Закарпатським НДЕКЦ МВС України. Витрати на проведення експертизи становлять 1256 гривень 08 копійок (одержувач: ГУК у Закарпатській обл./Ужгородська тг/ 24060300, код ЄДРПОУ: 37975895, р/рахунок: UA6589999803130701150000007493, МФО: 899998, призначення: за товарознавчу експертизу;
- судова товарознавча експертиза №11/729, яку проведено Закарпатським НДЕКЦ МВС України. Витрати на проведення експертизи становлять 946 гривень 06 копійок (одержувач: ГУК у Закарпатській обл./Ужгородська тг/ 24060300, код ЄДРПОУ: 37975895, р/рахунок: UA6589999803130701150000007493, МФО: 899998, призначення: за товарознавчу експертизу;
- судова товарознавча експертиза №13/140, яку проведено Закарпатським НДЕКЦ МВС України. Витрати на проведення експертизи становлять 946 гривень 06 копійок (одержувач: ГУК у Закарпатській обл./Ужгородська тг/ 24060300, код ЄДРПОУ: 37975895, р/рахунок: UA6589999803130701150000007493, МФО: 899998, призначення: за товарознавчу експертизу;
- судова дактилоскопічна експертиза №3/253, яку проведено Закарпатським НДЕКЦ МВС України. Витрати на проведення експертизи становлять 1256 гривень 08 копійок (одержувач: ГУК у Закарпатській обл./Ужгородська тг/ 24060300, код ЄДРПОУ: 37975895, р/рахунок: UA6589999803130701150000007493, МФО: 899998, призначення: за дактилоскопічну експертизу;
- судова товарознавча експертиза №11/726, яку проведено Закарпатським НДЕКЦ МВС України. Витрати на проведення експертизи становлять 946 гривень 06 копійок (одержувач: ГУК у Закарпатській обл./Ужгородська тг/ 24060300, код ЄДРПОУ: 37975895, р/рахунок: UA6589999803130701150000007493, МФО: 899998, призначення: за товарознавчу експертизу.
Речові докази по справі, а саме:
?пошкоджений навісний замок, який упаковано до спец пакету Національної поліції Мі INZ2032089 - повернути власнику,
?чотири відрізки стрічки скотч зі слідами папілярних ліній рук, дактилокартка ОСОБА_5 , які в подальшому були упаковані до паперового конверта та дактилокартка ОСОБА_4 , які упаковані до паперового пакету з підписом експерта - зберігати при матеріалах кримінального провадження,
?телевізор чорного кольору марки «Bravis LED 32 Е 6000 + Т2» з пультом - вважати повернутим власнику,
?запаховий слід на відрізку стерильного марлевого бинту, який упаковано до спец пакету Національної поліції № 7154404 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий ОСОБА_1