Справа 303/9085/22
Провадження № 1-кп/303/714/22
10 березня 2023 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області кримінальне провадження № 42022072040000069 від 26.09.2022 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Берегове Закарпатської області, українки, громадянки України, освіта середня, розлучена, офіційно не працює, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні малолітню дитину, раніше не судима,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст.332 КК України,суд,
28.09.2022 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою із невстановленою особою, відносно якої виділено окреме кримінальне провадження №12022071040001125 (на далі - Особа №1), виник злочинний умисел, спрямований у сприянні в незаконному переправленні особи призовного віку від 18 до 60 років, якій обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Попередньо, на виконання заздалегідь розробленої злочинної схеми, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, Особа №1 зустрілася із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Берегово, достовірно знаючи, про те, що ОСОБА_7 обмежено виїзд за кордон, провела усні домовленості про організацію його переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску, а саме до Угорської Республіки. За виконання вказаних дій, невстановлена особа висунула пропозицію надання йому у якості винагороди грошові кошти у розмірі 2500 доларів США.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України за грошову винагороду, Особа №1 залучила до даної схеми ОСОБА_6 , після надала їй та ОСОБА_7 вказівку у визначений час, а саме 28.09.2022 року знаходитися на території залізничного вокзалу на станції Мукачево, за адресою: Закарпатська область м. Мукачево, вул. Вокзальна 3.
Надалі, 28.09.2022 року близько 12:00 годин, ОСОБА_6 , будучи попередньо проінструктована Особою №1, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний наслідки свого діяння, сприяла у незаконному переправленні особи через державний кордон України. З даного приводу остання приїхала на автомобілі марки Seat Alhambra, державні номерні знаки Угорської Республіки НОМЕР_1 , на територію залізничного вокзалу на станції Мукачево, за адресою: м. Мукачево, вул. Вокзальна 3, де підібрала до салону свого автомобіля ОСОБА_7 та відвезла останнього до прикордонного населеного пункту Астей, Берегівського району Закарпатської області, що межує із Угорською Республікою, після чого зупинилася по вул. Ритуальній в с. Астей та надала вказівки ОСОБА_7 по маршруту руху для незаконного перетину через державний кордон України, поза пунктами пропуску до Угорської Республіки та отримала від ОСОБА_7 рюкзак, який мала передати Особі №1, в середині якого перебували грошові кошти в сумі 2500 доларів США, після чого висадила ОСОБА_7 з салону автомобіля.
В подальшому, ОСОБА_6 , після доставляння ОСОБА_7 на попередньо вказане Особою №1 місце, на виконання вказівок та плану, намагалася покинути місце злочину, однак була викрита працівниками поліції.
Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, підтвердила фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, надала суду свідчення про обставини скоєння кримінального правопорушення, які відповідають викладеним в обвинувальному акті обставинам, щиро розкаялась, просила суд суворо не карати.
Захисник в судовому засіданні просив суворо не карати обвинувачену, при визначенні міри покарання врахувати, що ОСОБА_8 раніше не судима, вину визнала повністю, має на утриманні малолітню дитину.
Прокурор під час судового засідання прохав визнати ОСОБА_6 , винною у вчиненні кримінального правопорушення та призначити їй покарання в межах санкції, передбаченої ч.2 ст. 332 КК України, а саме позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані зі здійсненням охорони державного кордону України та органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 2 роки. Разом із тим, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, враховуючи що остання визнала провину повністю, зазначив, що є можливим звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнала свою провину в інкримінованому їй органом досудового розслідування злочині, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння, прокурор, захисник не заперечили щодо встановлених фактичних обставин, суд, на підставі ч. 3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин справи, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження що характеризуються її особу.
Враховуючи викладене, суд, заслухавши учасників судового засідання, допитавши обвинувачену в судовому засіданні та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
З урахуванням обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні, суд вважає, що ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 332 КК України, а саме сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, є умисним злочином, дані про особу обвинуваченої, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, та відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, призначає покарання необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Так, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст..66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст..67 КК України судом не встановлено.
Відомостей у матеріалах справи, що обвинувачена перебуває на обліку психіатра, нарколога відсутні, остання має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, раніше не притягалася до кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винної, її ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_6 та попередження нових злочинів їй необхідно призначити покарання саме у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.332 КК України з позбавленням права обіймати посади пов'язані зі здійсненням охорони державного кордону України та органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 2 роки. Разом із цим, суд з врахуванням фактичних обставин справи, особу обвинуваченої ОСОБА_6 вважає за можливе її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши покарання пов'язане з позбавленням волі, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, поклавши обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження скоєння нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року зазначив, що покарання, як втручання держави в особисте приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 130 000 грн. в даному кримінальному провадженні обирався ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2022 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст..100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 349 ,368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.332 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані зі здійсненням охорони державного кордону України та органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у вигляді застави до вступу вироку в законну силу залишити попереднім.
Заставу у розмірі 130 000 грн. грн., внесену заставодавцем ОСОБА_9 за обвинувачену ОСОБА_6 після набрання вироку законної сили повернути заставодавцю.
Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалами слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2022 року у вигляді накладення арешту на тимчасово вилучене майно скасувати.
Речові докази: легковий автомобіль марки Seat Alhambra, державні номерні знаки Угорської Республіки НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_9 - повернути власнику, мобільний телефон марки/моделі «Apple Iphone X» ІМЕІ: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 », сумку наплічну чорного кольору, грошові кошти у сумі 3157 гривень, 10500 угорських форинтів, паспорт гр.-ки України серійний номер НОМЕР_5 на ім.»я ОСОБА_6 , паспорт гр.-ки Венгрії серійний номер НОМЕР_6 на ім"я ОСОБА_6, закордонний паспорт № НОМЕР_7 на ім.»я ОСОБА_6 , які зберігаються в камері речових доказів Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - повернути власнику ОСОБА_6 .
Імітаційні грошові кошти в розмірі 2500 доларів США, які знаходяться в камері речових доказів Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області повернути у відділ міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1