09 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/908/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/908/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 35550,48 грн,
Постановою Верховного Суду від 12.05.2022 задоволено частково касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард", скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі №910/908/21, справу передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
При цьому в пункті 36 мотивувальної частини вказаної постанови зазначено, що оскільки справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (далі - Заявник) 03.02.2023 звернулось до Верховного Суду з клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути на його користь з Акціонерного товариства "Українська залізниця" понесені судові витрати, пов'язані з переглядом цієї справи судом касаційної інстанції, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Клопотання мотивовано тим, що Заявник 14.05.2022 направив до Верховного Суду клопотання про долучення доказів понесення ним вказаних витрат на професійну правничу допомогу, але не заявляв клопотання про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з тим, що справу передано для продовження розгляду. Заявник зазначає, що надалі він досягнув очікуваного результату від звернення із касаційною скаргою на вказану ухвалу суду апеляційної інстанції, оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 відповідне клопотання, що було предметом розгляду, задоволено повністю. Однак, приймаючи вказану постанову за результатами продовження розгляду справи та розглянувши клопотання Заявника про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції не здійснив розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Розглянувши вказане клопотання Заявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у прийнятті додаткового рішення щодо розподілу судових витрат з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Підпункти (б) і (в) пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України передбачають зазначення у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Положення наведених норм кореспондуються з вимогами частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі зміни ним судових рішень попередніх інстанцій або ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог. Натомість у випадках скасування касаційним судом судових рішень першої або апеляційної інстанцій з передачею справи на новий розгляд чи для продовження розгляду судові витрати у справі підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами продовження розгляду чи нового розгляду справи, адже згідно із закріпленим у статтях 2, 129 Господарського процесуального кодексу України принципом передбачено відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.
Враховуючи те, що за результатами розгляду касаційної скарги Заявника, Верховний Суд ухвалив постанову від 12.05.2022, якою скасував оскаржувану ухвалу та направив справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, тобто не вирішував відповідне спір чи відповідне спірне питання по суті на користь однієї зі сторін, у суду касаційної інстанції були відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а отже відсутні й підстави для ухвалення додаткового рішення про їх розподіл згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 вказаного Кодексу.
Судові витрати, зокрема пов'язані з розглядом касаційної скарги, підлягають розподілу судом, який ухвалив судове рішення щодо вирішення по суті спору чи відповідного питання, яке було предметом розгляду. У даному випадку таким судом є Північний апеляційний господарський суд, який ухвалив постанову від 20.09.2022 щодо задоволення клопотання, для продовження розгляду якого справа направлялась на розгляд судом касаційної інстанції.
Зважаючи на викладене, клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, заявлене саме Верховному Суду, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" у прийнятті додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №910/908/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді О. Банасько
В. Білоус