09 березня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/446/23
За позовом ОСОБА_1 , м. Чернівці
до 1. Чернівецької міської ради, м. Чернівці
2. Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка", м. Чернівці
про визнання незаконними та скасування розпоряджень Чернівецького міського голови
Суддя О. В. Гончарук
Секретар судового засідання - Чиборак У.Г.
Представники сторін:
від позивача - Попова-Завгородня С.Г., ордер № 1054871 від 06.01.2023;
від відповідача №1 - Юзьків М.І., витяг ЄДР від 25.01.2023;
від відповідача №2 - не з'явився.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради та Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» в якому просить суд визнати незаконними та скасувати розпорядження Чернівецького міського голови Клічука Р.В. від 14.04.2022 № 496-к «Про припинення повноважень директора комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» та розпорядження Чернівецького міського голови Клічука Р.В. від 14.04.2022 № 497-к «Про звільнення ОСОБА_1 - директора комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка»; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка" з 14 квітня 2022 року; стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.04.2022 по день винесення рішення суду з розрахунку 870,03 грн одноденної заробітної плати; рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Свій позов позивач обґрунтовує обставинами, пов'язаними з незаконним припиненням повноважень та подальшим звільненням позивача всупереч умов укладеного між міським головою та позивачем трудового контракту та вимог чинного законодавства України. А період часу з 14.04.2022 по день винесення рішення суду, вважає, вимушеним прогулом, що підлягає відшкодуванню відповідачем шляхом стягнення з останнього середнього заробітку.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2023 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду за правилами загального позовного провадження на 22.02.2023.
У підготовчому засіданні 22.02.2023, у зв'язку з необхідністю надання відповідачу №1 додаткового часу для підготовки відзиву на позовну заяву, оголошено перерву до 07.03.2023.
23 лютого 2023 року від Чернівецької міської ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху (вх.№799).
У якості підстав необхідності залишення позовної заяви без руху, відповідачем №1 наводяться обставини, пов'язані з отриманням ним іншої позовної заяви з іншим складом учасників справи, яка згідно з авторозподілу справ у Господарському суді Чернівецької області, розподілена іншому складу суду, і в подальшому, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25.01.2023, повернута позивачу.
Зазначений підхід позивача щодо надіслання позовної заяви відповідачу, на думку відповідача, не узгоджується із принципами змагальності та рівності учасників процесу перед законом та судом, оскільки обмежує відповідача у реалізації своїх процесуальних прав щодо підготовки до участі у справі.
Крім цього, відповідач зазначає, що позивачем не сплачено судовий збір за позовну вимогу, яка не стосується трудових відносин, а випливає з діяльності, пов'язаної з управлінням юридичною особою. Зокрема, мова йде щодо вимогу про скасування розпорядження міського голови про припинення повноважень позивача.
06 березня 2023 від Чернівецької міської ради надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач позов не визнає, а також просить суд залучити до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору та витребувати докази, необхідні для вирішення спору.
У підготовчому засіданні "07" березня 2023 року, у зв'язку з необхідністю надання позивачу часу для ознайомлення з клопотанням відповідача про залишення позовної заяви без руху та відзивом на позовну заяву, оголошено перерву до 09.03.2023.
У підготовче засідання 09.03.2023 представник відповідача №2 повторно не з'явився, що не перешкоджає проведенню підготовчого засідання без його участі, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце даного засідання.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача №1 просить суд задовольнити його клопотання про залишення позовної заяви без руху з підстав зазначених у цьому клопотанні.
Представник позивача проти задоволення цього клопотання заперечує, вважаючи його безпідставним.
Відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від « 04» липня 2022 року закрито провадження у справі №727/3840/22 за позовом ОСОБА_1 до голови Чернівецької міської ради Клічука Р.В., Чернівецької міської ради, Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» про визнання незаконними та скасування розпорядженнь Чернівецького міського голови від 14 квітня 2022 року № 496-к та № 497-к про припинення повноважень ОСОБА_1 як директора комунального підприємства, звільнення його з роботи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), а також про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 727/3840/22 залишено в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 липня 2022 року.
З посиланням на подібні висновки у схожих правовідносинах, а саме у спорах про звільнення особи з керівної посади у державному/комунальному підприємстві за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, викладені в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №751/912/18 (провадження № 61-11396св19), від 27 січня 2022 року у справ № 577/3759/20 (провадження № 61-4832св21), від 31 серпня 2022 року у справі № 663/3629/19 (провадження № 61-8579св21), Верховним Судом резюмовано, що оскільки, у справі, яка переглядається позивач оспорює його звільнення з посади директора комунальної установи за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.
При цьому, Верховним Судом акцентовано увагу на тому, що за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України).
У вказаній постанові зазначається, що до юрисдикції господарського суду належать спори, в яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого припинення повноважень (звільнення). До 28 березня 2014 року, коли відповідно до підпункту 1 пункту 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 10 жовтня 2013 року набрала чинності нова редакція пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, юрисдикція господарського суду поширювалася на зазначені спори за участю господарських товариств, а з 28 березня 2014 року - за участю будь-яких юридичних осіб.
Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Отже, враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що від сплати судового збору на всіх стадіях судового розгляду справи на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені позивачі виключно стосовно вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі з підстав, передбачених КЗпП України (у трудових спорах), крім підстави, що міститься у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки такий спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Виходячи з наведеного, за подання вищевказаного позову до предмету якого входить законність рішення органу управління юридичної особи про припинення повноважень посадової особи за частиною третьою статті 99 ЦК України та пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, позивачу необхідно сплати судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру - визнання незаконним та скасування розпорядження Чернівецького міського голови Клічука Р.В. від 14.04.2022 №496-к «Про припинення повноважень директора комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка».
Щодо інших позовних вимог, то вони є похідними від вищевказаної основної позовної вимоги та за їх розгляд сплата судового збору не передбачається.
Однак, позовну заяву подано без додержання вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2684 грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, при поданні позовної заяви до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2684 грн.
Натомість, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків.
Керуючись статтями 164, 176, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 2 684 грн у встановленому порядку (на платіжні реквізити Господарського суду Чернівецької області).
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено 10.03.2023.
Суддя О.В. Гончарук