18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
07 березня 2023 року
м. Черкаси Справа № 925/1337/22
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/1337/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир” до Приватного підприємства “Санже - Черкаси” про стягнення 59713,78 грн,
09 грудня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир” звернулось до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з Приватного підприємства “Санже - Черкаси” заборгованість по договору №159 на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів від 19.10.2018 з яких:
- 11 005,00 грн. основний борг, 911,84 грн. 3% річних та 4 447,37 грн. інфляційні згідно акту надання послуг № ВА-Т-000000008246 від 24.01.2020;
- 29 164,00 грн. основний борг, 2 399,73 грн. 3% річних та 11 785,84 грн. інфляційні згідно акту надання послуг № ВА-К- 000000000000553 від 31.01.2020.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг.
Ухвалою від 15 грудня 2022 року Господарський суд Черкаської області відкрив провадження у справі №925/1337/22, вирішив розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановив строки для подання заяв по суті справи.
Ухвала надіслана учасникам справи у встановленому порядку. Відповідач отримав ухвалу від 15 грудня 2022 року про відкриття провадження у справі 26.12.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач відзиву на позов суду не надав.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток Автомир" (позивач, за договором Виконавець) та Приватним підприємством "Санже - Черкаси" (відповідач, за договором Замовник) укладено договір № 159 (надалі Договір) на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів.
Згідно з предметом Договору Виконавець здійснює роботи з сервісного обслуговування та поточного ремонту автомобіля (лів), або/і встановлення додаткового технічного обладнання (далі "Роботи") за заявками Замовника у приміщеннях Виконавця за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Перемоги 76-А (п. 1.2. Договору).
Роботи виконуються відповідно до погодженої Сторонами калькуляції на підставі якої складається наряд - замовлення, який підписується представниками сторін і є невід'ємною частиною цього договору. В наряд - замовленні зазначається перелік робіт, які необхідно, та їх вартість, перелік та вартість запасних частин та допоміжних матеріалів, перелік деталей та матеріалів, що надаються для виконання робіт замовником, а також терміни виконання робіт. (п. 1.2. Договору).
Остаточна ціна договору визначається виходячи з загальної вартості запасних частин та проведених робіт, що зазначені в наряд - замовленні по кожній роботі, що окремо виконана протягом дії Договору (п. 2.1. Договору).
Вартість запасних частин та проведених робіт визначається згідно цін, діючих у Виконавця на час обслуговування (п. 2.2. Договору).
Замовник проводить розрахунки за виконані роботи не пізніше десяти банківських днів, з дати фактичного виконання робіт по наряд - замовленню (дати підписання Акту виконаних робіт (п. 4.1. Договору).
Замовник оплачує вартість виконаних робіт та вартість запасних частин та витратних матеріалів, необхідних для проведення робіт, в повному обсязі, відповідно до підписаного обома сторонами наряд - замовлення та Акту виконаних робіт (п. 4.2. Договору).
На виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором Товариство з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир” на замовлення Приватного підприємства “Санже - Черкаси” №159 на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів від 19.10.2018 були надані послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобіля - на загальну суму 40169,00 грн. з ПДВ.
Факт надання послуг підтверджується нарядом замовлення №0000008246 від 26.12.2019, актом надання послуг №ВА-Т-000000008246 від 24.01.2020, нарядом замовлення №0000000553 від 25.12.2020, актом надання послуг №ВА-К-000000000553 від 31.01.2020, які підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками замовника та виконавця, жодних зауважень з приводу неналежного надання послуг не містить.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав та порушив умови договору в частині розрахунків, тому позивач звернувся з позовом до суду в якому просив стягнути 40 169,68 грн. боргу за отримані послуги. 3 311,57 грн. 3% річних та 16 233,21 грн. інфляційних.
За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Зобов'язання у відповідності з ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 901, ч. 1 ст. 902 та ч. 1. ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного між сторонами договору №159 на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів від 19.10.2018, що підтверджується обопільно підписаними Актами надання послуг №ВА-Т-000000008246 від 24.01.2020 та №ВА-К-000000000553 від 31.01.2020.
Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували оплату наданих позивачем послуг в сумі 40 169,00 грн. не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості за надані послуги є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.
Крім суми основного боргу, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, позивачем заявлено до стягнення 3 311,57 грн. - 3% річних та 16 233,21 грн. - інфляційних.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3 311,57 грн. - 3% річних та 16 233,21 грн. - інфляційних. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявленій сумі.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо здійснення оплати за надані послуги.
За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “Санже - Черкаси” (код 21355701, вул.. М.Залізняка, 138/7 м. Черкаси, 18000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир” (код 34535386, вул. Складська, 8, м. Запоріжжя, 69083) - 40 169,00 грн. (сорок тисяч сто шістдесят дев'ять гривень ) боргу, 3 311,57 грн. (три тисячі триста одинадцять гривень 57 копійок) 3% річних, 16 233,21 грн. (шістнадцять тисяч двісті тридцять три гривні 21 копійка) інфляційних та 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) витрат на оплату судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Рішення складено 09.03.2023.
Суддя К.І. Довгань