22 лютого 2023 року м. ТернопільСправа № 921/459/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Кульчицька Д.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», 03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара,44, код ЄДРПОУ 42795490;
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз», 46008, м.Тернопіль, вул. Митрополита Шептицького, 20, код ЄДРПОУ 21155959;
про: -стягнути з Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» заборгованість зі сплати основного боргу за перевищення замовленої потужності в загальному розмірі 541 341,99 грн. пеню в розмірі 52 385,09 грн. три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 13 016,98 грн. та інфляційні втрати в розмірі 100 596,11 грн.
-стягнути з Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» судовий збір в сумі 10 610,10 грн.
За участю представників:
позивача: Кисіль Тетяна Василівна (в режимі відеоконференції), адвокат, довіреність № 431 від 22.08.2022, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №4792 від 02.10.2014;
відповідача: не з'явився
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою № ТОВВИХ-22-9951 від 16.09.2022 (вх.№517 від 26.09.2022) до Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» заборгованість зі сплати основного боргу за перевищення замовленої потужності в загальному розмірі 541 341,99 грн. пеню в розмірі 52 385,09 грн. три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 13 016,98 грн та інфляційні втрати в розмірі 100 596,11 грн та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» судовий збір в сумі 10 610,10 грн.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору транспортування природного газу № 1910000201 від 31.12.2019 в частині здійснення оплати за перевищення замовленої потужності.
При цьому позивач посилається на ст.ст. 526, 530, 536, 612, 625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193,ст. ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, Кодексу газотранспортної системи.
Заперечення відповідача.
23.11.2022 до матеріалів справи від відповідача поступив Відзив на позовну заяву № без номера від 18.11.2022 (вх.№7832), в якому відпоовідач вказує на те, що сторонами не укладені додатки №1 , 2 до договору транспортування природного газу № 1910000201 від 31.12.2019, що свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги яка має надаватись за таким договором, у тому числі щодо плати за перевищення замовленої потужності; розрахунок перевищення договірної потужності не відповідає умовам договору, а тому позивачем не доведено у встановлений законом спосіб заявлені позовні вимоги, а відтак останні є необґрунтованими, такими, що не базуються на наявній в справі доказовій базі та чинному законодавстві, а тому не підлягають до задоволення. Також просить зменшити розмір пені, 3 % річних та інфляційних до 10 % від заявлених.
Відповідь позивача на відзив.
30.11.2022 на електронну адресу суду до матеріалів справи від позивача поступила Відповідь на відзив № ТОВВИХ-22-12830 від 25.11.2022 (вх.№8053), в якій позивач зазначає, зокрема, про те, що відповідач не навів у відзиві на позову заяву обґрунтованих підстав, які б спростували аргументи, викладені у позовній заяві та просить позовні вимоги ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» задовольнити в повному обсязі.
Заперечення відповідача на Відповідь на відзив.
03.01.2023 на адресу суду до матеріалів справи від відповідача поступили Заперечення на відповідь на відзив № без номера від 02.01.2023 (вх.№ 56), в яких відповідач зазначає, зокрема, про те, що підписання сторонами актів перевищення замовленої потужності не відміняє виконання передумов визначених Договором, та не є визнанням заборгованості відповідачем, а свідчить про виконання сторонами п.8.3. Договору. З врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази замовлення відповідачем послуг транспортування природного газу за вересень-грудень 2021 року, позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності та похідних вимог - пені, 3% річних та інфляційні втрати не підлягають задоволенню.
Рух справи.
Ухвалою від 03.10.2022 прийнято позовну заяву о розгляду та відкрито провадження у справі №921/459/22 за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 26.10.2022 на 10 год.30 хв.
Ухвалою від 26.10.2022 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 23.11.2022 на 11 год. 00 хв.
Ухвалою від 23.11.2022 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 05.12.2022 на 14 год. 00 хв.
Однак, 05.12.2022 о 13:41 год. на території Тернопільської області була оголошена повітряна тривога, яка тривала по 16:10 год.
Ухвалою від 06.12.2022 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 14.12.2022 на 12 год. 00 хв.
Ухвалою від 14.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження з ініціативи суду на тридцять днів до 04.01.2023 (включно) повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 04.01.2023 року на 11 год. 50 хв.
Однак, 04.01.2023 о 10:38 год. на території Тернопільської області була оголошена повітряна тривога, яка тривала по 12:36 год.
Ухвалою від 04.01.2023 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі відбудеться 11.01.2023 року на 12 год. 30 хв.
Ухвалою від 11.01.2023 закрито підготовче провадження та ухвалено перейти до судового розгляду справи по суті, повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 01 лютого 2023 року на 12 год. 00 хв.
Протокольною ухвалою від 01.02.2023 було оголошено перерву в судовому засіданні до 22 лютого 2023 року на 14 год. 00 хв. та залишено Клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 27/01.22 від 27.01.2023 (вх.№ 737 від 30.01.2023) без розгляду.
Явка сторін.
Представник позивача в судове засідання з'явився (в режимі відеоконференції), просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Розгляд заяв та клопотань.
22.02.2023 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло Клопотання № без номера від 22.02.2023 (№ 1598 від 22.02.2023) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача - адвокат Панчук С.М. не в змозі бути присутнім у судовому засіданні по справі, призначеного на 14 год.00 хв. 22.02.2023, через нездужання останнього.
Однак, оскільки представником відповідача не додано доказів на підтвердження перебування на лікарняному представника Панчука С.М. враховуючи те що, представник відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, закінчення строку розгляду справи по суті, суд відмовляє у задоволенні Клопотання № без номера від 22.02.2023 (вх.№ 1598 від 22.02.2023) представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).
Господарський процес.
Судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача в судовому засіданні 01.02.2023 дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини.
31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - позивач або Оператор) та Приватним акціонерним товариством «Тернопільміськгаз» (далі - відповідач або Замовник) було укладено Договір транспортування природного газу №1910000201 (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору, Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу ( далі- Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (надалі-Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п.2.2 договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 24.07.2020), Обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби).
Пунктом 2.4. Договору передбачено, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу.
Згідно з п.2.5 Договору, замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Відповідно до п. 2.7 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.06.2020), Додаток 1 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.
Додаток 2 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.
Додаток 3 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Редакцією додаткової угоди № 1 від 22.06.2020 виключено абзац третій пункту 2.7. розділу 2 Договору.
Пунктом 2.8 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 24.07.2020), передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора та аукціонні платформи ( у частині розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або до аукціонної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного Кодексом.
У розділі 3 договору визначені права і обов'язки оператора. Зокрема, оператор зобов'язаний своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з арегулювання добового балансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти Замовника про зміну умов, які стали підставою для укладання цього договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.06.2020), Оператор має право стягувати з Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному цим Договором.
У розділі 4 договору передбачені права і обов'язки замовника. Так, замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; вчасно збалансувати своє порт фоліо балансування; здійснювати додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором. Замовник має право, у тому числі, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (п. 4.1-4.2 Договору).
Згідно з п.5.1 договору, порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
Редакцією додаткової угоди № 1 від 22.06.2020 виключено пункт 5.4 договору 2 Договору.
Умовами п.6.1 договору визначено, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності).
Відповідно до п.6.3 договору, надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 7.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.06.2020), вартість Послуг розраховується :
розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
послуги з врегулювання добового небалансу - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку,встановленого Кодексом.
Порядок визначення розміру додаткової плати за перевищення договірної потужності, а також порядок та строки внесення відповідних платежів Замовником, визначено в розділі 8 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.06.2020).
Зокрема, пунктом 8.4 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.06.2020) передбачено, що у випадку, якщо розрахунковий обсяг використаної потужності Замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується по формулі, наведеній в п. 8.4 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.06.2020).
Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.
У розділі 9 Договору сторони дійшли згоди щодо визначення вартості послуг щодобових небалансів та порядку розрахунків за них.
Згідно з п.9.3 Договору, у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду про вартість послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений п.9.3 цього договору, визначається за даними оператора (п.9.5 договору).
Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'ять банківських днів (п.9.4 Договору). Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду про вартість послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений п.9.4 цього договору, визначається за даними оператора (п.9.5 договору).
За п.11.1 договору, послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.
Згідно з п.11.2 договору Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
Згідно з п.11.2 договору Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
Врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси ( у розрізі кожної доби) (п.11.4 договору).
За умовами п.п.13.1, 13.2, 13.5 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов'язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей Договір набирає чинності з дня його укладення, а в частині транспортування природного газу з 07:00 години 1 січня 2020 року (включно). Цей договір діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.17.1 договору). Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять днів після настання таких змін (п.17.2 договору).
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.
Згідно п. 8.4 Договору Позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач Відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:
-за вересень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 563,12497 тис. куб. м. всього на загальну суму 232 893,12 гривень;
-за жовтень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 879, 84511 тис. куб. м. всього на загальну суму 280 081,88 гривень;
-за листопад 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 78, 20711 тис. куб. м. всього на загальну суму 11 652,23 гривень;
- за грудень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 112,19118 тис. куб. м. всього на загальну суму 16 715,59 гривень.
Всього на загальну суму 541 341, 99 грн.
Відповідно до п. 8.4. Договору підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються Замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу.
У відповідності до п. 8.4 Договору Позивачем було направлено в інформаційній платформі Відповідачу:
-рахунок № 09-2021-1910000201/1000921 від 30.09.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за вересень 2021 на загальну суму 232 893,12 гривень;
-рахунок №10-2021-1910000201/1001021 від 31.10.2021 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 280 081,88 гривень;
-рахунок № 11-2021-1910000201/1001121 від 30.11.2021 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 11 652,23 гривень;
- рахунок № 12-2021-1910000201/1001221 від 31.12.2021 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 16 715,59 гривень.
-Звіти про використання замовленої потужності ПрАТ «Тернопільміськгаз» за газові місяці вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року.
Реєстр щодо відправлених файлів з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» додається до позовної заяви.
Позивачем також направлено відповідачу Акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) від 30.09.2021 № 09-2021-1910000201/1000921, від 31.10.2021 №10-2021-1910000201/1001021, від 30.11.2021 № 11-2021-1910000201/1001121, які підписано уповноваженим представником відповідача та скріплений печаткою без будь яких зауважень та застережень (копії актів додаються).
Також Позивачем направлено Відповідачу Акт наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності від 31.12.2021 № 12-2021-1910000201/1001221 із проханням підписати даний акт та повернути один примірник на адресу ТОВ «Оператор ГТС України», що підтверджується супровідним листом та доказами його направлення. Проте, ні підписаний примірник акту, ні будь яких зауважень на адресу позивача від відповідача не надходило.
Згідно п. 8.4 Договору Замовник , який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником, визначений Оператором на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Позивач зазначає, що у строки встановлені п.8.4. договору, відповідач не оплатив на користь позивача у повному обсязі вартість перевищення договірної потужності за вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року в загальній сумі 541 341,99 грн., чим відповідач порушив умови п. 2.5, 8.4. Договору, а також порушив права та інтереси Позивача як кредитора у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача зі сплати основного боргу за перевищення замовленої потужності в загальному розмірі 541 341,99 грн. пеню в розмірі 52 385,09 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 13 016,98 грн. та інфляційні втрати в розмірі 100 596,11 грн.
Відповідач вважає, що договір є неукладеним, оскільки сторонами не узгоджено істотну умову договору предмет договору.
Оцінивши подані позивачем та відповідачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
Як уже встановлено судом, 31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (Оператор) та Приватним акціонерним товариством «Тернопільміськгаз» (Замовник) було укладено Договір транспортування природного газу №1910000201, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов'язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором.
За приписами частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плату (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Зважаючи на положення договору, правовідносини щодо надання послуг та їх оплати виникли внаслідок фактичних дій сторін (транспортування Замовником природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, надання Оператором ГРМ послуг користування потужністю на гарантованій основі) та безпосередньо з положень Кодексу, відповідно до якого потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу).
Матеріали справи не містять погоджених та підписаних сторонами додатків 1 та 2 до цього Договору.
У постанові від 15.07.2022, справа № 921/184/21, Верховний суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив наступне: "9.2. За результатами перегляду справи в касаційному порядку об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, вбачає підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи № 920/206/19, від 23.07.2020 зі справи № 920/180/19, від 08.12.2021 зі справи № 904/949/21, про те, що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу".
Суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що відсутність додатків № 1, 2 до спірного договору вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови як предмет договору.
По цьому питанню Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.02.2022, справа №918/450/20, зазначив таке: ""9.14. ….відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов'язковими, а, отже, й істотними в контексті предмета Договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом. 9.15. Водночас, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17)".
Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.
Предметом договору №1910000201 від 31.12.2019 є надання позивачем відповідачу послуг транспортування природного газу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з пунктом 7.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 22.06.2020), вартість Послуг розраховується :
розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
послуги з врегулювання добового небалансу - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку,встановленого Кодексом.
Згідно умов п. 8.4. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.06.2020), вартість замовленої потужності замовника (суб'єкта на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператор газорозподільної системи) на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця.
Замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Вартість перевищення замовленої потужності за кожен день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення.
Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.
При цьому, відповідно до пункту 8 глави 1 розділу XI Кодексу газотранспортної системи якщо замовник послуг транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.
Також, згідно пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу газотранспортної системи у випадку якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.
З врахуванням вищевказаних норм, та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позивачеві фактично відповідачем (замовником) було замовлено договірну потужність, яка дорівнює нулю, однак розрахунковий обсяг використаної потужності перевищив таке значення, що підтверджується наявними в матеріалах справи Звітами про використання замовленої потужності за період вересень 2021, жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021.
Так, за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача, позивач встановив, що
-за вересень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 563,12497 тис. куб. м. всього на загальну суму 232 893,12 гривень;
-за жовтень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 879, 84511 тис. куб. м. всього на загальну суму 280 081,88 гривень;
-за листопад 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 78, 20711 тис. куб. м. всього на загальну суму 11 652,23 гривень;
-за грудень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 112,19118 тис. куб. м. всього на загальну суму 16 715,59 гривень.
Пунктом 1 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи визначено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Пунктом 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.
Як встановлено судом, у період дії Договору №1910000201 від 31.12.2019 позивачем були складені та направлені відповідачу звіти про використання замовленої потужності Приватним акціонерним товариством "Тернопільміськгаз" за газові місяці вересень, жовтень, листопад, грудень 2021, відповідні рахунки на оплату та акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) за вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року на загальну суму 541 341, 99 грн, що підтверджується реєстром файлів, відправлених з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС» за газовий місяць у період вересень-грудень 2021. В матеріалах справи також містяться докази надсилання актів наданих послуг у двох примірниках відповідачеві засобами поштового зв'язку.
Акти наданих послуг № 09-2021-1910000201/1000921від 30.09.2021 на суму 232 893,12 грн., № 10-2021-1910000201/1001021 від 31.10.2021 на суму 280 081,88 грн., № 11-2021-1910000201/1001121 від 30.11.2021 на суму 11 652,23 грн. підписані відповідачем без зауважень та заперечень, підписи скріплені печаткою товариства.
Акт наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності № 12-2021-1910000201/1001221 від 31.12.2021 на суму 16 715,59 грн. відповідачем не підписаний, мотивованої відмови від його підписання матеріали справи не містять.
Отже, з огляду на відсутність заперечень з боку відповідача щодо обсягів перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за спірні місяці (вересень, жовтень, листопад, грудень 2021) суд вважає, що обсяг перевищення є підтвердженим, та у відповідача настав обов'язок передбачений п. 8.4. Договору з оплати вартості наданих послуг у визначених позивачем розмірах.
Позивачем були складені відповідні рахунки на оплату послуг за перевищення замовленої (договірної) потужності та звіти про використання замовленої потужності ПрАТ «Тернопільміськгаз». Реєстри щодо відправлених файлів з інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» , додані до позовної заяви.
Вказані обставини відповідачем не спростовані.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, оплати за вартість перевищення договірної потужності за вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року не здійснено.
Заборгованість за надані за договором №1910000201 від 31.12.2019 послуги у сумі 541 341,99 грн., яка виникла за вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована.
Доказів погашення вказаної заборгованості матеріали справи не містять, та відповідачем не подані.
Таким чином, позовна вимога про стягнення 541 341,99 грн. основного боргу є обґрунтованою та доведеною, та підлягає задоволенню судом.
А відтак, суд дійшов до висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 541 341 грн. 99 коп. основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача 541 341 грн. 99 коп. - основного боргу.
Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути з відповідача , пеню в розмірі 52 385,09 грн., 3% річних в розмірі 13 016,98 грн. та інфляційні втрати у розмірі 100 596, 11 грн.
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ним здійснено нарахування інфляційних втрат за вересень 2021 року складає 46 330,31 грн.; за жовтень 2021 року складає 50 559,46 грн.; за листопад 2021 року складає 2 124,49 грн.; за грудень 2021 року складає 1 581,85 грн. Також позивачем здійснено нарахування 3% річних у розмірі 6 010,56 з 21.10.2021 по 30.08.2022; за період жовтня 2021 року складає 6 468,74 грн. за період з 23.11.2021 по 30.08.2022 ; за період листопада 2021 року складає 242,30 грн. за період з 21.12.2021 по 30.08.2022 ; за період грудня 2021 року складає 295,18 грн. за період з 21.01.2022 по 30.08.2022.
Також позивачем здійснено з урахуванням суми та строку прострочення сплати основної заборгованості Відповідача нарахування пені за неналежне виконання умов договору за зобов'язаннями вересня 2021 року складає 21 860,05 грн. за період з 21.10.2021 по 21.04.2022; за зобов'язаннями жовтня 2021 року 26 895,53 грн. за період з 23.11.2021 по 23.05.2022; за зобов'язаннями листопада 2021 року складає 1 330,59 грн. за період з 21.12.2021 по 21.06.2022; за зобов'язаннями грудня 2021 року складає 2 298,92 грн. за період з 21.01.2022 по 22.07.2022.
Суд здійснив перерахунок нарахованих інфляційних втрат, сума інфляційних втрат за вказаний період становить 100 596 грн.11 коп.
А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 100 596 грн.11 коп. - інфляційних втрат.
Також суд здійснив перерахунок трьох процентів річних, сума трьох процентів річних становить 13034 грн. 98 коп.
А тому, суд враховуючи принцип диспозитивності, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 13 016 грн. 98 коп. - три проценти річних.
Суд здійснив перерахунок в межах визначених позивачем періодів, сума пені становить 50 943 грн. 15 коп.
А тому, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 50 943 грн. 15 коп.- пені.
Щодо наведеного у відзиві клопотання про зменшення пені, 3 % річних та інфляційних втрат до 10% від заявленої суми, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України).
Главою 24 ГК України передбачено загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність, передбачена за правопорушення у сфері господарювання, застосовується до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. До господарсько-правової відповідальності застосовними є загальні засади цивільного законодавства: справедливість, добросовісність, розумність.
За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
За своєю правовою природою штраф (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.
У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, зменшення неустойки (зокрема, штрафу) є протидією необґрунтованого збагачення однією із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу) до її розумного розміру.
Відповідні правові позиції викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 910/3716/21, від 30.03.2021 у справі № 902/538/18.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов'язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.
Інфляційні втрати не підлягають зменшенню, а тому Клопотання відповідача в частині зменшення інфляційних втрат до 10% від заявленої суми не підлягає задоволенню судом.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Відповідачем не наведено та не доведено здійснення ним всіх можливих заходів щодо належного виконання зобов'язання згідно договору №1910000201 від 31.12.2019.
В якості доказів на обґрунтування підстав для зменшення пені, 3 % річних до 10% від заявленої суми, відповідачем до відзиву долучено:
-баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2022 ПрАТ «Тернопільміськгаз»;
-звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2022 року ПрАТ «Тернопільміськгаз»;
-постанову від 19.10.2022 ЗВП №62633473 (ВП №66652363, ВП №70113510, ВП № 70113551) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. про арешт коштів боржника при примусовому виконанні наказів, виданих Господарським судом Тернопільської області 07.10.2012 у справі № 921/269/20, 21.05.2022 у справі №921/43/17-г/5 та 11.07.2022 у справі №921/179/18.
-постанову від 15.08.2022 ВП №69639072 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні наказів Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2017 у справі №921/43/17-г/5, від 16.07.2020 у справі №921/694/19 , від 01.12.2020 у справі №921/357/20, від 12.05.2016 у справі №921/1150/15-г/3, від 19.05.2016 у справі №921/1191/15-г/7, від 22.06.2021 у справі №921/16/21, від 21.05.2021 у справі №921/43/17-г/5, від 11.08.2022 у справі №921/544/21.
Суд звертає увагу, що в доданому відповідачем балансі (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2022 ПрАТ «Тернопільміськгаз» та звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2022 року ПрАТ «Тернопільміськгаз» містяться розбіжності, оскільки в балансі (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2022 сума нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) зазначена на початок 1 374 599 грн. та 1781 558 грн. на кінець звітного періоду, а в звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2022 року зазначена сума збитку за звітний період 406 959 грн.
Також суд не оцінює як однозначний доказ важкого фінансового становища відповідача винесені приватним виконавцем постанови про арешт коштів боржника, оскільки посилання відповідача на Постанови про арешт коштів боржника не свідчать про відсутність коштів на банківських рахунках і майна боржника.
Таким чином, відповідачем не доведено скрутне матеріальне становище та достатніх обґрунтованих підстав для зменшення розміру пені, 3 % річних до 10% від заявленої суми , оскільки таке зменшення нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов'язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв'язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором).
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, беручи до уваги прострочення оплати за перевищення замовленої потужності за спірними правовідносинами, не доведення відповідачем скрутного матеріального становища та поважності причин відповідного прострочення, враховуючи баланс інтересів сторін справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені 3 % річних та інфляційних втрат до 10% від заявленої суми.
Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі судом береться до уваги наступне.
Відповідно до ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Заявляючи клопотання про закриття провадження у справі відповідач посилається на Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-ІХ, згідно з положеннями якого передбачено, що підлягає врегулюванню на умовах цього Закону, зокрема: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно,
Підсумовуючи зазначене у клопотанні, відповідач стверджує, заборгованість врегульовується в позасудовому порядку за рахунок видатків державного бюджету відповідно до процедури врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, тобто розрахунків між сторонами буде вирішуватися в позасудовому порядку, який регламентований, зокрема Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу»
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що провадження у справі має бути закрито у зв'язку з відсутністю предмету спору.
З урахуванням того, що Клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 27/01.22 від 27.01.2023 (вх.№ 737 від 30.01.2023) подано під час розгляду справи по суті, стосується руху справи, а згідно статті 118 ГПК України Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, судом ухвалено залишити його без розгляду.
Разом з тим суд звертає увагу на положення ст. 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", відповідно до якої реструктуризації на умовах, визначених цим Законом, підлягає, зокрема, заборгованість постачальників природного газу, у тому числі реструктуризована, та операторів газорозподільних систем понад обсяги, врегульовані із застосуванням механізмів, визначених статтею 4 цього Закону: за послуги, надані операторам газорозподільних систем та постачальникам природного газу за договорами транспортування природного газу, перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили;
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З урахуванням вищенаведеного, з огляду відсутності підстав стверджувати, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань, а також враховуючи положення ст. 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", відповідно до якої реструктуризації на умовах, визначених цим Законом, підлягає, зокрема, заборгованість, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили,а тому наразі, відсутні підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на наведене, умови договору, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Товариством з обмеженою відповідальністю “ Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 10 610 грн. 10 коп. згідно платіжного доручення №70042 від 15.09.2022.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору на суму 10 588 грн. 47 коп. на користь позивача.
Витрати на правову допомогу.
Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.
Керуючись ст.ст.46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» (46008, м.Тернопіль, вул. Митрополита Шептицького, 20, код ЄДРПОУ 21155959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара,44, код ЄДРПОУ 42795490):
-541 341 грн. 99 коп. - основного боргу;
-50 943 грн. 15 коп. -пені;
-13 016 грн. 98 коп.- три проценти річних;
-100 596 грн.11 коп.- інфляційні втрати;
-10 588 грн. 47 коп.- судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3.В решті позову- відмовити.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 10 березня 2023 року.
Суддя С.О. Хома