07 березня 2023 року Справа № 915/449/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без виклику сторін справу № 915/449/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Насіннєва База",
поштова адреса: вул. Гетьмана Мазепи, 116, кв. 29, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210; електронна пошта: vmskakun@gmail.com; glushan.89@ukr.net;
до приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції",
вул. Лесі Українки, буд. 7, с. Новий Завод, Пулинський район, Житомирська область, 12056;
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 469421 грн. 54 коп.,-
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Насіннєва База" пред?явлено позов до приватного підприємства (ПП) "Новозаводські аграрні інвестиції" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 469421 грн. 54 коп., із яких: 339315 грн. - основний борг; 4770 грн. 80 коп. ? 3 % річних; 56507 грн. 94 коп. ? пеня; 68827 грн. 80 коп. ? штраф, з посиланням на неналежне виконання ПП "Новозаводські аграрні інвестиції" грошових зобов?язань за укладеним з позивачем договором поставки від 05.05.2021 № 05/05/2021, а саме зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого ТОВ "Насіннєва База" товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, яку позивачем проіндексовано у відповідності до п. 5.4 договору, і на яку позивачем нараховано 3 % річних у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також пеню та штраф в порядку п.п. 6.4, 6.5 договору.
Позивач також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.
За такими вимогами ухвалою суду від 25.10.2022 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ПП "Новозаводські аграрні інвестиції" у відзиві від 07.12.2022 позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням на те, що, протоколом від 18.05.2022 № 18/05/22 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІС ПОЛІССЯ" визнано умови договору поставки від 05.05.2021 № 05/05/2021 недопустимими, а сам договір ? таким, що укладений з порушенням вимог ст. 8, п. 8.3, п.п. 8.3.10 статуту ПП "Новозаводські аграрні інвестиці", та відмовлено у його погоджені; згідно акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем борг за указаним договором ? відсутній.
Крім того, у відзиві ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" викладено клопотання про передачу даної справи за підсудністю на розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Клопотання мотивоване посиланнями на положення ч.ч. 1-2 ст. 27 ГПК України та тим, що адресою реєстрації відповідача є: 12056, Житомирська область, Пуленський район, с. Новий завод, вул. Лесі Українки, буд. 7.
Відповідач також зазначає про відсутність у даному випадку підстав для застосування положень ч. 5 ст. 29 ГПК України, згідно яких позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред?являтися також за місцем виконання цих договорів.
Так, відповідач указує, що пунктом 9.2 договору визначено, що місцем виконання грошових зобов?язань визначено юридичну адресу постачальника: 54001, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 31-6, кв. 67. Будь-яких інших зобов?язань за вказаним договором із визначеним місцем їх виконання умови договору не містять. Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення грошових коштів (оплати) за виконані роботи. Зобов?язання з оплати по договору не є таким, яке належить, через його особливість, виконувати тільки в певному місці.
У вищенаведеному клопотанні належить відмовити, з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.
Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, ? просторова компетенція однорідних судів.
Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред?являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За умовами ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
У всіх передбачених приписами ст. 29 ГПК України випадках альтернатива загальному правилу підсудності для позивача є факультативною, оскільки позивач самостійно та на власний розсуд може обирати між використанням як загального правила підсудності, так і застосуванням передбаченого законом альтернативного (одного або декількох).
Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред?являтися також за місцем виконання цих договорів (частина п?ята статті 29 Господарського процесуального кодексу України).
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
Правила визначення місця виконання зобов?язання передбачені ст. 532 ЦК України. Так, згідно ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов?язання встановлюється у договорі.
В силу ч. 1 ст. 197 ГК України господарське зобов?язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов?язання.
Поняття "місце виконання зобов?язання" за своїм змістом відображає певну просторову характеристику зобов?язальних правовідносин, при цьому таке відображення може відбуватися не тільки за допомогою формулювання "місце виконання зобов?язання", але й іншими словосполученнями.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір договором поставки від 05.05.2021 № 05/05/2021, пунктом 9.2 якого визначено, що місцем виконання грошових зобов?язань визначити юридичну адресу постачальника: 54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Адміральська, буд 31-Б, кв. 67.
Крім того, пунктами 8.1-8.2 договору визначено, що всі спори, що виникають при виконанні цього договору, або спори, пов?язані з ним, сторони зобов?язуються вирішувати шляхом переговорів. У випадках, коли такі спори не вдалося вирішити шляхом переговорів, то спірні питання розглядаються і вирішуються в порядку господарського судочинства, з урахуванням ч. 5 ст. 29 ГПК України та п. 9.2 даного договору.
Отже, в договорі сторони конкретно узгодили місце його виконання, а також можливість застосування до спірних правовідносин за цим договором положень ч. 5 ст. 29 ГПК України.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що спір у даній справі виник у зв?язку з неналежним, за твердженням позивача, виконанням ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" умов зазначеного договору, дана позовна заява подана до Господарського суду Миколаївської області за наявності достатніх правових підстав.
У зв?язку з наведеним суд відмовляє у задоволенні клопотання ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" про передачу даної справи за підсудністю на розгляд до Господарського суду Житомирської області.
ТОВ "Насіннєва База" у відповіді від 02.01.2023 на відзив виклало незгоду з твердженнями ПП "Новозаводські аграрні інвестиці ", наведеними у відзиві.
Так, позивач стверджує, зокрема, що:
- не існує будь-якого акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, згідно з яким у ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" відсутня заборгованість перед позивачем;
- протокол загальних зборів ТОВ "АГРІС ПОЛІССЯ" від 18.05.2022 № 18/05/22, яким визнано умови договору поставки від 05.05.2021 № 05/05/2021 недопустимими, не може прийматися до уваги судом, оскільки вищевказане рішення є рішенням учасників ТОВ "АГРІС ПОЛІССЯ", натомість рішення щодо погодження (не погодження) та/або схвалення (не схвалення) значних правочинів в світлі обставин даної справи мають прийматись вищим органом управління виключно ПП " Новозаводські аграрні інвестиці" та відображатись у відповідному рішенні (протоколі) саме учасників (власників) ПП "Новозаводські аграрні інвестиці ";
- ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" не звернулося до суду з позовом про визнання договору поставки недійсним; відомості про наявність відповідного рішення загальних зборів ТОВ "АГРІС ПОЛІССЯ" з?явилися лише після звернення ТОВ "Насіннєва База" до суду з позовом про стягнення заборгованості, що викликає обґрунтовані сумніви у справжній даті та причинах ухвалення такого рішення;
- сам лише факт вчинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Позивачем подано суду копію договору поставки від 05.05.2021 № 05/05/2021, згідно умов якого ТОВ "Насіннєва База" (постачальник) зобов?язується продати та поставити, а ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" (покупець) ? прийняти й оплатити товар, перелік, кількість та інші характеристики якою узгоджені сторонами в додатку № 1 та іншими відповідними додатками до цього договору, надалі іменоване "Товар" (п. 1.1 договору).
Строки постачання товару визначаються сторонами додатком № 1 та іншими відповідними додатками до цього Договору; додаток № 1 та інші додатки до договору є його невід?ємною частиною (п.п. 1.2-1.3 договору).
Товар постачається постачальником покупцю в кількості, визначеній додатком № 1 та іншими відповідними додатками до цього договору (п. 2.2 договору).
Поставка товару за цим договором здійснюється за рахунок постачальника автомобільним транспортом на умовах DDP, відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції Міжнародної Торговельної Палати 2010 року (п. 3.1 договору).
Поставка товару здійснюється постачальником у строки, визначені додатком № 1 та іншими відповідними додатками до цього договору (п. 3.3 договору).
Приймання товару здійснюється за кількістю та якістю ? згідно видаткових накладних. Приймання товару за кількістю згідно видаткових накладних здійснюється безпосередньо в момент передачі товару. Видаткові накладні повинні бути підписані уповноваженими особами обох сторін та скріплені круглими печатками сторін. Датою виконання продавцем зобов?язань щодо поставки товару покупцю є дата підписання покупцем видаткової накладної, що підтверджує передачу товару (п.п. 3.6-3.7 договору).
Приймання товару здійснюється в строки, визначені додатком № 1 та іншими додатками до цього договору (п. 4.1 договору).
Покупець зобов?язується оплатити постачальнику твар у строки та в розмірах, шо визначені в додатку № 1 та іншими відповідними додатками, а також зобов?язаний сплатити суму індексації ціпи товару в порядку, визначеному цим договором. Якщо в договорі не вказано дату (строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Ця умова також діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не був підписаний відповідний додаток (п. 5.2 договору).
Ціна кожної одинці товару наведена сторонами в додатку № 1 та іншими відповідними додатками до даного договору (п. 5.3 договору).
Повна ціна товару складається з:
- ціни товару, що визначена в додатку № 1 та іншими відповідними додатками (тобто базової ціни);
- із суми індексації ціни товару, що нараховується в порядку, передбаченому пунктом 5.5 договору і його підпунктами 5.5.1 - 5.5.5 (п. 5.4 договору).
Ціна товару, що вказана в додатку № 1 та іншими відповідними додатками визначена на дату складання договору. Якщо товар буде оплачуватися покупцем не в день складання додатків, то всі платежі покупця постачальнику за товару підлягають індексації.
Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП- проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на готівковому валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, який визначається з урахуванням пункту 5.5.2 даного договору; К1 - курс гривні до долару США на дату складання додатку, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в додатку). Якщо показник К1 не вказаний у додатку, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання додатку.
Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.5.1 договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні на готівковому валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки http.udinform.com (показник середнього курсу продажу доларів США за гривні в розділі готівковий ринок в огляді фінансового дня), але в будь-якому разі показник К2 не може бути менше ніж курс купівлі доларів США за гривні на готівковому валютному ринку банківською установою, яка обслуговує постачальника (AT "УКРСИББАНК") станом на дату здійснення платежу покупцем. Курс купівлі доларів США за гривні на готівковому валютному ринку банківською установою, яка обслуговує постачальника, підтверджується постачальником довідкою банку. При наданні покупцю постачальником довідки банківської установи, за умови, що курс гривні до доларів США в ній вище ніж курс, за яким провадилася індексація платежу, проводиться перерахунок суми проіндексованого платежу і покупець доплачує постачальнику різницю протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту одержання довідки від постачальника. Якщо станом на дату здійснення платежу покупцем курс купівлі доларів США за гривні на готівковому валютному ринку не встановлений банківською установою, яка обслуговує постачальника, то Сторони беруть курс купівлі доларів США за гривні на готівковому валютному ринку банківською установою, яка обслуговує постачальника, у найближчий до такої дати попередній день .
У день здійснення платежу покупець самостійно без пред?явлення йому рахунку з боку постачальника, проводить його індексацію у встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.
При зверненні постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених покупцем платежів індексуються у вказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим договором. Якщо на дату подання позовної заяви К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться.
Зобов?язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов?язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв?язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в додатку № 1 та іншими відповідними додатками, є індексацією (тобто, збільшенням) ціни товару (п.п. 5.5.1-5.5.5 договору).
Оплати, передбачені даним договором, покупець сплачує продавцю протягом терміну, вказаного в додатку № 1 та іншими додатками (п. 5.7 договору).
Фактичною датою виконання грошових зобов?язань покупця перед постачальником є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 5.9 договору).
Сторонами погоджено, що договір набуває чинності в день його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020, а якщо на момент закінчення строку дії договору сторонами не виконані будь-які взаємні зобов?язання, передбачені даним договором, договір продовжує діяти до здійснення остаточних розрахунків та виконання взаємних обов?язків сторін (п. 9.1 договору).
Договір поставки підписано представниками сторін (від позивача ? директором Скакун О.О., від відповідача ? директором Горецьким І.М.) та скріплено печатками сторін.
Твердження відповідача щодо недопустимості умов договору та того, що договір укладений з порушенням вимог ст. 8, п. 8.3, п.п. 8.3.10 статуту ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" і не погоджений загальними зборами учасників ТОВ "АГРІС ПОЛІССЯ", ? відхиляються судом, з огляду на те, що відповідачем не подано доказів того, що на даний час недійсність договору поставки прямо встановлена законом, він визнаний недійсним у судовому порядку або оспорюється в судовому порядку. Відповідач також не скористався своїм правом, передбаченим п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України, на подання зустрічного позову у строки, встановлені цим Кодексом.
До договору сторонами 05.05.2021 укладено додаток № 1, згідно умов якого сторони погодили перелік товару, який підлягав продажу та поставці: кукурудза Фортеза (фр.З23) у кількості 250 п/о на суму 458850 грн. з ПДВ.
Сторонами у додатку № 1 також погоджено, що постачальник повинен здійснити поставку товару до 30.05.2021; покупець повинен здійснити повну оплату товару у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: 114712 грн. 50 коп. ? до 30.05.2021; 114712 грн. 50 коп. ? до 31.08.2021; 229425 грн. ? до 31.01.2022 (п.п. 2-3 додатку № 1 до договору).
Курс гривні до долару США на момент укладення даного додатку становить 28,06 грн. (п. 4 додатку 1 до договору).
Суми платежів підлягають індексації згідно з договором (п. 5 додатку № 1 до договору).
На виконання умов договору ТОВ "Насіннєва База" поставлено ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" товар, обумовлений у додатку № 1 до договору, згідно видаткової накладної від 05.05.2021 № РН-0000022 на суму 458850 грн., підписаної уповноваженими представниками сторін та скріпленої печатками сторін без зауважень.
Разом із тим, за твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" поставлений товар частково оплачено у сумі 229424 грн., що підтверджується банківськими виписками від 21.05.2021 та від 04.10.2021, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 229426 грн., яку ТОВ "Насіннєва База" проіндексовано у відповідності до умов п.п. 5.5.1-5.5.5 договору, до суми 339315 грн. 00 коп.
Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов?язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов?язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо договором встановлений обов?язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов?язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).
Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов?язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми основного боргу, з урахуванням індексації, у сумі 339315 грн. 00 коп. та встановлено, що його виконано арифметично вірно та згідно положень п.п. 5.5.1-5.5.5 договору.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено порушення ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" обов?язку щодо своєчасної та у повному обсязі оплати товару, поставленого позивачем за указаною вище видатковою накладною, внаслідок чого утворився основний борг у сумі 339315 грн. 00 коп., з урахуванням індексації, а тому вимога про стягнення з відповідача цієї суми є обґрунтованою.
Судом відхиляються твердження відповідача про відсутність у нього заборгованості перед позивачем за договором поставки, з огляду на неподання ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" відповідних доказів (доказів сплати заборгованості, досягнення між сторонами згоди щодо відстрочення оплати товару, списання боргу, тощо).
Суд також звертає увагу на те, що, хоча відповідач у відзиві послався на існування акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого у ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" борг за договором відсутній, ? такий акт до відзиву не додано, про що відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено відповідний акт від 07.12.2022.
Щодо заявлених позивачем до стягнення нарахувань: 3 % річних, штрафу та пені, - суд приходить до такого.
Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Сторонами в договорі погоджено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов?язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України та цього договору (п. 6.1 договору).
У випадку прострочення оплати або неповної оплати товару в строки, зазначені у договорі, покупець зобов?язується на вимогу постачальника сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, то діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати (п. 6.4 договору).
За прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми (п. 6.5 договору).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов?язань за цим договором не обмежується шістьма місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 ГК України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов?язаннями сторонами згідно із ст. 259 ЦК України збільшується до трьох років (п. 6.7 договору).
Ураховуючи викладене, суд визнає, що у позивача у зв?язку з неналежним виконанням ПП "Новозаводські аграрні інвестиці" обов?язку щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару виникло право на здійснення указаних вище нарахувань на суми прострочень.
Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу (за прострочення більше ніж на 20 календарних днів) у сумі 68827 грн. 80 коп. (229426 грн. * 30 %), пені у сумі 56507 грн. 94 коп., нарахованої за загальний період прострочення 01.02-11.10.2022, 3 % річних у сумі 4770 грн. 80 коп., нарахованих за період прострочення оплати товару 01.02-11.10.2022, ? суд визнає їх арифметично вірними та обґрунтованими.
Отже, позовні вимоги ТОВ "Насіннєва База" підлягають задоволенню.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати ТОВ "Насіннєва База" на оплату позовної заяви судовим збором у загальному розмір 7041 грн. 32 коп. за квитанціями від 12.10.2022 № ID 1812-9525-8113-3844 на суму 5392 грн. 99 коп. та від 12.10.2022 № ID 2524-2571-1416-1672 на суму 1648 грн. 33 коп., яка відповідає розміру судового збору, визначеному Законом України "Про судовий збір" для оплати вимог майнового характеру, належить відшкодувати за рахунок ПП "Новозаводські аграрні інвестиці".
Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Насіннєва База" задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиці" (вул. Лесі Українки, буд. 7, с. Новий Завод, Пулинський район, Житомирська область, 12056, ідентифікаційний код 35718391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Насіннєва База" (вул. Адміральська, 31/Б, кв. 67, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 37708373) грошові кошти у загальній сумі 469421 грн. 54 коп., із яких: 339315 грн. 00 коп. - основний борг; 4770 грн. 80 коп. ? 3 % річних; 56507 грн. 94 коп. ? пеня; 68827 грн. 80 коп. ? штраф, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 7041 грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Коваль.