79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.03.2023 Справа № 914/2437/22
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Зубкович розглянув матеріали позовної заяви заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Будматпроект», м. Чернівці,
предмет позову: стягнення 4 893 244,57 грн,
підстава позову: порушення умов договору оренди нерухомого майна,
за участю представників:
прокуратури: Лука Галина Володимирівна,
позивача: Савко Наталія Володимирівна,
відповідача: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. Заступник керівника Львівської обласної прокуратури 04.10.2022 звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Будматпроект» про стягнення 4 893 244,57 грн.
1.2. Ухвалою суду від 11.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
1.3. Відводів складу суду учасниками справи не заявлено. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, у судовому засіданні 14.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.01.2023.
1.4. Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, строк на подання відзиву закінчився 01.11.2022, оскільки ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 17.10.2022 відповідно до відстеження поштового відправлення за трек-кодом 7901414682742. Відповідач отримував і наступні ухвали суду про відкладення судових засідань, що підтверджується відстеженням поштових відправлень за трек-кодами 7901414667123, 7901414708792, 7901414756355, 7901414754972, 7901414739116.
1.5. У судове засідання 01.03.2023 з'явилися прокурор та представник позивача. Відповідач повторно явку представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.
1.6. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
1.7. Суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
1.8. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.9. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
1.10. Враховуючи систематичну неявку відповідача у судові засідання, відсутність будь-яких клопотань від сторони, забезпечуючи реалізацію принципу розумних строків розгляду справи, суд не вважає повторну неявку представника відповідача такою, що перешкоджає розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.
1.11. У судовому засіданні 01.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Спір між сторонами виник у зв'язку з порушенням відповідачем, на переконання прокуратури та позивача, умов оренди нерухомого майна. Так, з жовтня 2020 по 13.06.2022 у відповідача наявний борг в сумі 4 893 244,57 грн, з яких 4 130 408,25 грн основний борг з врахуванням індексу інфляції, 425 583,79 грн пені, 337 252,53 грн штрафу.
2.2. Позивач підтримує позовні вимоги.
2.3. Відповідач, повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав, в судові засідання явку не забезпечував. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
3.1. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (згідно з договором - орендодавець, згідно з матеріалами справи - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Будматпроект» (згідно з договором - орендар, згідно з матеріалами справи - відповідач) уклали договір оренди нерухомого державного майна № 116 від 20.09.2017.
3.2. Відповідно до п. 2 в строкове платне користування передається державне нерухоме майно - нежитлова триповерхова будівля "А-3", загальною площею 3052,0 м2 (реєстровий № 05516406.1.АААДДЛ121), за адресою м. Львів, вул. Тернопільська, 10, що перебуває на балансі ДП Львівський науково - дослідний проектний інститут «ЛьвівбудмНДІпроект» (далі - балансоутримувач).
3.3. Згідно з п. 10.1 договору такий укладено на 2 роки 364 дні, діє з 20.09.2017 по 17.09.2020 включно.
3.4. Сторонами 03.11.2017 укладено договір про внесення до договору оренди нерухомого державного майна № 116 від 20.09.2017, відповідно до якого договір оренди викладено в новій редакції.
3.5. Відповідно до п. 1.2 договору в новій редакції майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює проектні, проектно-вишукувальні, проектно-конструкторські роботи.
3.6. Відповідно до п. 3.6 договору в новій редакції орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету на рахунок визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, а саме: одержувач коштів - Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 38008294, банк одержувача ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку - 31114092702002 (код 22080300); 30% на рахунок балансоутримувача.
3.7. Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
3.8. Відповідно до п. 10.1 договору договір укладено строком на 10 років з 20.09.2017 по 19.09.2027.
3.9. У господарській справі № 914/3083/20 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Будматпроект» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 1 218 950,93 грн постановлено рішення від 24.06.2021 про розірвання договору оренди нерухомого державного майна від 20.09.2017 №116 в редакції, викладеній договором про внесення змін до договору оренди від 03.11.2017; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Будматпроект» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 1 218 950,93 грн основного боргу, 42 467,01 грн пені, 4 690,73 інфляційних, 99 501,88 грн штрафу.
3.10. Рішення суду першої інстанції залишене без змін судом апеляційної інстанції 13.06.2022 і відповідно набрало законної сили.
3.11. За період, не охоплений спором у справі № 914/3083/20, і до набрання чинності судовим рішенням (13.06.2022) у відповідача обліковується заборгованість по орендній платі з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 4 130 408,25 грн.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з позовом до суду
4.2. Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
4.3. Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
4.4. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 22.10.2019 у справі № 914/648/17, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
4.5. До позовної заяви долучено листування Львівської обласної прокуратури та позивача. Так, листом від 01.07.2022 Львівська обласна прокуратура звернулась до позивача із запитом про надання інформації про те, чи наявна заборгованість по договору оренди від 2.09.2017 № 116, за який період, чи вживались заходи щодо її стягнення.
4.6. Листом від 22.07.2022 позивач надав прокуратурі розрахунок заборгованості по договору оренди № 116 від 20.09.2017 та поінформував про відсутність коштів для сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості. Прокурор листом від 29.07.2022 звернувся до позивача для отримання інформації щодо періоду заборгованості в сумі 4 130 408,25 грн. Відповідаючи прокуратурі, позивач листом від 05.08.2022 повідомив, що заборгованість виникла за період 01.10.2020 - 13.06.2022, крім цього надав розрахунок штрафу, нарахованого за серпень і вересень 2020.
4.7. Львівська обласна прокуратура листом від 25.08.2022 зверталась до позивача із запитом про надання інформації про наміри вжиття заходів щодо стягнення заборгованості по орендній платі і штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Будматпроект». Позивач листом від 08.09.2022 повідомив про розмір боргу, штрафу та про залишок коштів згідно з планом асигнувань від 25.01.2022, куди входять кошти на оплату судового збору станом на 08.09.2022.
4.8. Львівська обласна прокуратура листом від 20.09.2022 повідомила позивача про підготовку позовної заяви до Господарського суду Львівської області із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Будматпроект» про стягнення заборгованості по договору оренди державного майно - нежитлових приміщень, за адресою м. Львів, вул. Тернопільська, 10.
4.9. Виходячи із наведених норм законодавства, «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - припинення істотного порушенням орендарем договору, шляхом його розірвання, оскільки орендодавець позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, зокрема, своєчасного та в повному обсязі надходження платежів з орендної плати за землю до місцевого бюджету.
4.10. Суд зауважує, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про Фонд державного майна України», Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації. Регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
4.11. До основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства (п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України»).
4.12. Згідно з наказом Фонду Державного майна України № 232 від 06.03.2019 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинські областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Львові, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області. Установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинські областях є правонаступником майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області.
4.13. Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, затвердженого наказом ФДМУ від 14.03.2019 №256, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є уповноваженим органом у сфері оренди державного майна у спірних правовідносинах.
4.14. Прокурор зазначає, що відповідно до умов договору оренди 70 % орендної плати спрямовується до державного бюджету, а невжиття уповноваженим органом заходів до усунення порушень законодавства перешкоджає надходженню коштів до бюджету. У свою чергу ненадходження коштів до бюджету спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує невиконанням загальнодержавних та місцевих програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого ладу. Зокрема, ненадходження коштів унеможливлює здійснення з бюджету видатків, пов'язаних з виконанням найважливіших функцій держави, визначених Конституцією України: на забезпечення конституційного ладу держави, територіальної цілісності, недоторканності України та суверенітету, забезпечення громадського порядку, безпеки та судової влади, на економічну діяльність держави, на утримання установ та закладів соціально-культурної сфери, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій. З урахуванням наведеного, несплата відповідачем орендної плати до державного бюджету за оренду державного майна, а також її сплата несвоєчасно та у неповному розмірі порушує економічні інтереси держави та негативно впливає на стан виконання бюджету. Звернення прокурора до суду в таких спірних відносинах спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання сплати коштів до державного бюджету за оренду державного майна.
4.15. Враховуючи наведене, прокурор у даній справі не виступає як альтернативний суб'єкт звернення до суду, а правомірно та відповідно до закону захищає інтереси держави.
5. Щодо суті позовних вимог
5.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
5.2. Як встановлено з матеріалів справи, з 20.09.2017 на підставі договору оренди відповідач користується нерухомим майном, що перебуває у державній власності. Відповідно у відповідача існував обов'язок внесення орендної плати в розмірі 181 235,68 грн за базовий місяць оренди та шляхом коригування індексації за наступні місяці.
5.3. Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2021 у справі № 914/3083/20 з відповідача стягнуто заборгованість по орендній платі за січень - жовтень 2020 в сумі 1 218 950,93 грн основного боргу, 42 467,01 грн пені, 4 690,73 інфляційних, 99 501,88 грн штрафу та розірвано договір оренди нерухомого державного майна від 20.09.2017 № 116 в редакції, викладеній договором про внесення змін до договору оренди від 03.11.2017. Судом відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення штрафу, нарахованого на орендну плату за серпень 2020 у розмірі 154 113,04 грн та за вересень 2020 у розмірі 154 883,61 грн, оскільки прострочення із сплати таких в 3 місяці виникло з 16.12.2020 та з 16.01.2021 відповідно.
5.4. Рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2021 набрало законної сили 13.06.2022. Докази повернення орендованого майна у період до 13.06.2022 відсутні, відповідачем обставина користування орендованим майном у вказаний період не заперечувалась та не спростовувалась.
5.5. Позивачем здійснено нарахування орендної плати за жовтень 2020 по 13.06.2022 на загальну суму 3 190 393,55 грн, а саме за жовтень 2020 - 156 432,44 грн, за листопад 2020 - 158 466,06 грн, за грудень 2020 - 159 892,26 грн, за січень 2021 - 161 970,86 грн, за лютий 2021 - 163 590,57 грн, за березень 2021 - 166 371,60 грн, за квітень 2021 - 167 536,21 грн, за травень 2021 - 169 714,18 грн, за червень 2021 - 170 053,61 грн, за липень 2021 - 170 223,66 грн, за серпень 2021 - 169 883,32 грн, за вересень 2021 - 171 921,81 грн, за жовтень 2021 - 173 469,11 грн, за листопад 2021 - 174 856,86 грн, за грудень 2021 - 175 906,00 грн, за січень 2022 - 178 192,78 грн, за лютий 2022 - 164 879,23 грн, березень 2022 - 94 595,42 грн, квітень 2022 - 97 527,88 грн, за травень 2022 - 100 161,13 грн, за 13 днів червня 2022 - 44 748,66 грн.
5.6. Відповідачем у вказаний період, а саме у червні 2022, здійснено один платіж на суму 126 864,98 грн, що враховано позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості. Відповідно, розмір основного борг становить 3 063 528,57 грн (3 190 393,55 - 126 864,98).
5.7. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.8. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.9. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
5.10. Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 337 252,53 грн, то суд зазначає, що відповідно до п. 3.8 договору оренди у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
5.11. Позивач нараховує штраф саме на суму основного боргу 3 063 528,57 грн та за період існування прострочення у період 01.10.2020 - 13.06.2022, і такий пораховано правильно та становить 306 352,86 грн. Також позивач нараховує штраф за період існування прострочення в період 01.08.2020 - 30.09.2020, що було предметом розгляду в справі № 914/3083/20. Судом було відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення штрафу, нарахованого на орендну плату в розмірі 308 996,65 грн (за серпень 2020 у розмірі 154 113,04 грн та за вересень 2020 у розмірі 154 883,61 грн), оскільки прострочення із сплати таких в 3 місяці виникло з 16.12.2020 та з 16.01.2021 відповідно. Суд погоджується з підставами заявлення таких вимог про нарахування штрафу в цій справі, адже на відміну від попереднього судового рішення, на час звернення з позовом у справі № 914/2437/22 відповідне прострочення вже існувало, тобто обставини наявності боргу змінилися. Розрахунок штрафу на суму 308 996,65 грн в розмірі 30 899,67 грн здійснено також позивачем правильно.
5.12. Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення штрафу в розмірі 337 252,53 грн підлягає задоволенню.
5.13. Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
5.14. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
5.15. Разом з тим, п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин. Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Тому позивач має право нараховувати пеню за весь час існування прострочення.
5.16. Так, відповідно до розрахунку пені, позивач починає нараховувати таку на заборгованість, існуючу на 13.12.2021. така заборгованість становить 3 378 476,52 грн та включає в себе непогашену заборгованість, встановлену рішенням суду у справі № 914/2437/22 (1 218 950,93 грн), і загальну суму орендної плати за жовтень 2020 - жовтень 2021 (2 159 525,59 грн). надалі загальна заборгованість збільшувалась на щомісячну орендну плату: за листопад на суму 174 856,86 грн, за грудень - 175 906,00 грн, за січень - 178 192,78 грн, за лютий - 164 879,23 грн, за березень - 94 595,42 грн, за квітень - 97 527,88 грн, і нараховується до 13.06.2022, так як це крайній день, визначений самим позивачем.
5.17. Здійснивши перерахунок пені відповідно до зазначеного, що відповідає періодам і сумам заборгованості, визначеним позивачем, суд зазначає, що позовна вимога про стягнення пені в розмірі 425 583,79 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
5.18. Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, то відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач також має право на їх нарахування. Перевіряючи розрахунок, здійснений позивачем, суд зауважує, що такий починається з жовтня 2020, тобто з періоду, який не охоплений рішенням суду у справі № 914/3083/20. Суд також зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Крім цього, відповідно до умов договору відповідач мав обов'язок здійснювати оплату послуг до 15 числа місяця наступного за звітним.
5.19. З урахуванням зазначеного заборгованість по орендній платі, яка існувала на кінець жовтня 2020 (1 375 383,37 грн, яка включає в себе суму основного боргу в розмірі 1 218 950,93 грн, встановлену рішенням суду у попередній справі, та суму орендної плати за жовтень 2020 - 156 432,44 грн) є простроченою з 16.11.2020. Відповідно, інфляційні втрати на таку суму заборгованості нараховуються за листопад 2020, з урахуванням індексу інфляції 101,30, і становлять 17 879,98 грн. На заборгованість у розмірі 1 533 849,43 з урахуванням індексу інфляції за грудень 2020 інфляційні втрати становлять 13 804,64 грн. На заборгованість в розмірі 1 693 741,69 з урахуванням індексу інфляції за січень 2021 інфляційні втрати становлять 22 018,64 грн. На заборгованість в розмірі 1 855 712,55 з урахуванням індексу інфляції за лютий 2021 інфляційні втрати становлять 18 557,13 грн. На заборгованість в розмірі 2 019 303,12 з урахуванням індексу інфляції за березень 2021 інфляційні втрати становлять 34 328,15 грн. На заборгованість в розмірі 2 185 674,72 з урахуванням індексу інфляції за квітень 2021 інфляційні втрати становлять 15 299,72 грн. На заборгованість в розмірі 2 353 210,93 з урахуванням індексу інфляції за травень 2021 інфляційні втрати становлять 30 591,74 грн. На заборгованість і розмірі 2 522 925,11 з урахуванням індексу інфляції за червень 2021 інфляційні втрати становлять 5 045,85 грн. На заборгованість в розмірі 2 692 978,72 з урахуванням індексу інфляції за липень 2021 інфляційні втрати становлять 2 692,98 грн. На заборгованість в розмірі 2 863 202,38 з урахуванням індексу дефляції за серпень 2021 інфляційні втрати становлять -5 726,40 грн. На заборгованість в розмірі 3 033 085,60 з урахуванням індексу інфляції за вересень 2021 інфляційні втрати становлять 36 397,03 грн. На заборгованість в розмірі 3 205 007,41 з урахуванням індексу інфляції за жовтень 2021 інфляційні втрати становлять 28 845,07 грн. На заборгованість в розмірі 3 378 476,52 з урахуванням індексу інфляції за листопад 2021 інфляційні втрати становлять 27 027,81 грн. На заборгованість в розмірі 3 553 333,38 з урахуванням індексу інфляції за грудень 2021 інфляційні втрати становлять 21 320,00 грн. На заборгованість в розмірі 3 729 239,38 з урахуванням індексу інфляції за січень 2022 інфляційні втрати становлять 48 480,11 грн. На заборгованість у розмірі 3 907 432,16 з урахуванням індексу інфляції за лютий 2022 інфляційні втрати становлять 62 518,91 грн. На заборгованість у розмірі 4 072 311,39 з урахуванням індексу інфляції за березень 2022 інфляційні втрати становлять 183 254,01 грн. На заборгованість у розмірі 4 166 906,81 з урахуванням індексу інфляції за квітень 2022 інфляційні втрати становлять 129 174,11 грн. На заборгованість у розмірі 4 264 434,69 з урахуванням індексу інфляції за травень 2022 інфляційні втрати становлять 115 139,74 грн. На заборгованість у розмірі 4 364 595,82 з урахуванням індексу інфляції за червень 2022 інфляційні втрати становлять 135 302,47 грн. На заборгованість у розмірі 4 282 479,50 з урахуванням індексу інфляції за липень 2022 інфляційні втрати становлять 29 977,36 грн. Підсумовуючи, сума нарахований інфляційних втрат становить 971 929,05 грн.
5.20. Суд зауважує, що позивачем визначено суму основного боргу з інфляційними втратим разом на суму 4 130 408,25 грн. Із цієї суми розмір основного боргу становить 3 063 528,57 грн, що встановлено судом вище, відповідає розрахунку заборгованості та не заперечується сторонами. Відповідно розмір інфляційних втрат, заявлених позивачем, є 1 066 879,68 грн (4 130 408,25 грн - 3 063 528,57). Враховуючи визнання судом обгрунтованої суми інфляційних втрат у розмірі 971 929,05 грн, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 94 950,63 грн.
5.21. Враховуючи встановлені обставини справи, суд підсумовує, що позовні вимоги є обґрунтованими, за винятком 94 950,63 грн інфляційних втрат.
5.22. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Будматпроект» (79034, Львівська область, м. Львів, вул. Тернопільська, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 40804492) до Державного бюджету на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Коперника М., будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 42899921) 3 063 528,57 грн основного боргу, 971 929,05 грн інфляційних втрат, 425 583,79 грн пені, 337 252,53 грн штрафу.
3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 94 950,63 грн інфляційних втрат відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Будматпроект» (79034, Львівська область, м. Львів, вул. Тернопільська, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 40804492) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві, 79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) 71 974,74 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10.03.2023.
Суддя Матвіїв Р.І.