79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.03.2023 Справа № 914/2808/22
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Лілії Бернацької розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс», Львівська область, Яворівський район, село Підрясне,
до відповідача: Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства «СК «Євроінс Україна», м. Київ,
предмет позову: стягнення 41 605,20 грн,
підстава позову: відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
за участю представників:
позивача: Смик Марян Миколайович,
відповідача: Кудрань Мар'яна Миколаївна,
третьої особи 1: не з'явився,
третьої особи 2: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Овертранс» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про стягнення 71 476,98 грн. Ухвалою суду від 07.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
1.2. Відводів складу суду сторонами не заявлено.
1.3. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, в судовому засіданні 25.01.2023 залучено до часті у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та ПАТ «СК «Євроінс Україна»; в судовому засіданні 15.02.2023 прийнято до провадження заяву позивача, подану суду 09.02.2023, яка по своїй суті є заявою про зменшення позовних вимог, від заяви про зменшення позовних вимог, поданої 18.11.2022, позивач відмовився.
1.4. У судове засідання 08.03.2023 з'явилися представники сторін, представники третіх осіб не з'явилися, проте, їх неявка не перешкоджає розгляду справи в цьому судовому засіданні.
1.5. У судовому засіданні 08.03.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Позивач заявляє до стягнення з відповідача різницю між вартістю відновлювального ремонту (фактичним розміром шкоди) транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, постраждалого внаслідок винних дій водія ЛКП «Львівелектротранс», та сумою виплаченої ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страхової виплати. На час подання позовної заяви, за розрахунками позивача, така різниця становила 71 476,98 грн, проте, у зв'язку зі сплатою 08.11.2022 відповідачем 37 271,18 грн позивачем зменшено розмір позовних вимог до 41 605,20
2.2. Відповідач заперечує позовні вимоги та зазначає, що його страховиком виплачено позивачу 33 320,71 грн страхової суми на підставі звіту № 18727 про оцінку вартості збитків, а решту - 37 271,18 грн сплачено відповідачем 08.11.2022. Тому загальна сума отриманих позивачем коштів відповідає вартості ремонту пошкодженого автомобіля і будь-які зобов'язання у відповідача перед позивачем відсутні.
2.3. Треті особи письмової позиції стосовно підстав позову не висловили.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Овертранс» звернулося до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із повідомленням від 29.06.2022 про дорожньо-транспортну пригоду (ДТП) з такими обставинами: дата ДТП 29.06.2022 о 08 год 10 хв, місце ДТП м. Львів, вул. Дорошенка, 14, водій трамваю КТ4-СУ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на транспортний засіб Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який їхав попереду, пошкодивши транспортні засоби. Учасники ДТП:
1. транспортний засіб Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ТзОВ «Овертранс», водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , поліс ОСЦПВВНТЗ: № АР/5669279 термін дії з 04 серпня 2021 по 03 серпня 2022 (назва страхової компанії ПрАТ «СК «Перша»),
2. транспортний засіб трамвай КТ4-СУ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник ЛКП «Львівелектротранс», водій ОСОБА_1 , договір комплексного страхування відповідальності перевізника, відповідальності перед третіми особами під час проведення господарської діяльності юридичними або фізичними особами-підприємцями, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та добровільного страхування майна № 711006-2201-1001124 від 01.03.2022 року, виданий ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
3.2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Овертранс» як замовнику (заявка на ремонт № А010056087 від 07.07.2022, Passat В6, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) виписано рахунок № А000029534 від 07.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс со» на суму 104 797,68 грн.
3.3. Крім цього, відповідно до наряду-замовлення № А000182326 від 31.01.2023 ТОВ «Алекс со» виконано ремонтні роботи і використано запасні частини і матеріали на суму 32 515,08 грн, а згідно з видатковою накладною № 525 від 25.01.2023 позивачем придбано товару на суму 79 682,00 грн (накладка декоративна, спойлер, облицювання бампера, кронштейн, профіль направляючий, підсилювач бампера, облицювання багажника, накладка замка, ніша запасного колеса, несуча задня панель, задня панель).
3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Овертранс» звернулося до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою від 07.07.2022 про виплату страхового відшкодування відповідності до рахунку № НОМЕР_3 від 07.07.2022 на рахунок НОМЕР_4 в АТ «Кредобанк» ТОВ «Алекс со».
3.5. Галицьким районним судом м. Львова 21.07.2022 у справі № 461/3447/22 визнано ОСОБА_1 , працюючого в ЛКП «Львівелектротранс», винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що трапилося 29.06.2022 о 08 год. 10 хв. в м. Львові по вул. Дорошенка, 14.
3.5. Звітом № 18727 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 29.08.2022, замовленим ПрАТ «СК «Євроінс Україна», встановлено ринкову вартість 255 918,72 грн, вартість відновлювального ремонту 70 591,88 грн, вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ 35 320,70 грн, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ 31 749,25 грн. Висновок, отриманий в результаті оцінки: вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 35 320,70 грн (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування).
3.7. Позивач звертався до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із запитом від 04.10.2022 про надання розрахунку суми страхового відшкодування, здійсненого працівником, аварійним комісаром або експертом; страхового акту № 72721/1/2022 від 16.09.2022, оскільки ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснено 16.09.2022 часткове відшкодування шкоди в сумі 33 320,70 грн.
3.8. Згідно зі страховим актом № 72721/1/2022 підлягає виплаті 33 320,70 грн, а відповідно до електронного листа позивачу від 21.10.2022 виплат відбулася за мінусом франшизи 2 000,00 грн.
3.9. Із заявою від 04.10.2022 позивач звертався і до відповідача, повідомив, що згідно із рахунком ТОВ «Алекс со» №А000029534 від 07.07.2022 вартість відновлювальних робіт (реальний збиток) становить 104 797,68 грн, з яких 33 320,70 грн сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекс со» Приватним акціонерним товариством «СК «Євроінс Україна» 16.09.2022. Тому просив відповідача оплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, у сумі 71 476,98 грн.
3.10. Листом від 26.10.2022 відповідач повідомив позивача, що заява буде розглянута пізніше, оскільки на цей час відповіді від ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відповідачем не отримано, а листом від 02.11.2022 надано позивачу відповідь, що відповідно до звіту № 18727 і відповідно до здійсненого страховою компанією відшкодування в сумі 33 320,70 грн, відповідачем буде сплачено решту - 37 271,18 грн найближчим часом.
3.11. Відповідачем сплачено позивачу 37 271,18 грн 08.11.2022, що є різницею між вартістю відновлювального ремонту, встановленого звітом № 18727, - 70 591,88 грн та розміром сплаченого страховою компанією ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відшкодування - 33 320,70 грн.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Щодо підстав звернення з позовом про стягнення різниці між вартістю відновлювального ремонту (фактичним розміром шкоди) транспортного засобу та сумою виплаченої ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страхової виплати
4.1.1. Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Відшкодування шкоди, заподіяної третій особі) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
4.1.2. Як вбачається з матеріалів справи, позивач доводить право на стягнення з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» вартості шкоди на ремонт автомобіля, не відшкодованої страховиком.
4.1.3. Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
4.1.4. За змістом зазначеної норми закону обов'язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди. Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.
4.1.5. ПрАТ «СК «Євроінс Україна», в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність іншого учасника ДТП - Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 33 320,70 грн, за винятком фізичного зносу та франшизи. Ці обставини не спростовані відповідачем.
4.1.6. Суд зазначає, що відповідач як володілець транспортного засобу, водія якого визнано винним у ДТП, відповідно до статей 1172, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України країн зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а тому позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі. Такі висновки відповідають судовій практиці, зокрема, висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.11.2021 у справі № 920/343/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 645/6088/18.
4.2. Щодо особи, відповідальної за заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
4.2.1. Для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування», статті 993 ЦК України) суми шкоди, завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Також суд зауважує, що відповідно до позиції Верховного Суду, зокрема, зазначеної у постанові від 24.06.2021 у справі № 904/1039/20, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи. А відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
4.2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
4.2.3. Так, розглядаючи спірні відносини, суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 905/1391/19, відповідно до якої тлумачення частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 355/1394/16-ц. Схожі за змістом висновки зроблені і у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №640/4185/15-ц, від 05.05.2018 у справі № 910/14685/17.
4.2.4. Проте, суд не залишає поза увагою і приписи ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
4.2.5. Верховний Суд в постанові від 01.11.2021 у справі № 920/343/20 зазначив, що статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.
4.2.6. Велика Палата Верховного Суду у справі № 426/16825/16-ц, у постанові від 05.12.2018 зазначає, що аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
4.2.7. Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-108цс13).
4.2.8. Матеріали справи, зокрема, судовим рішенням у справі № 461/3447/22, підтверджено, що винною в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 29.06.2022 о 08 год 10 хв у м. Львів, вул Дорошенка, 14, є водій трамваю КТ4-СУ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . Не оспорюваною та не спростованою є також обставина, що водій ОСОБА_1 був працівником відповідача і в день дорожньо-транспортної пригоди керував трамваєм, власником якого є відповідач. Доказів неправомірного, незаконного чи без відома відповідача заволодіння третьою особою транспортним засобом у справі немає. Більше того, відповідачем така обставина і не доказується, а присутнім у судовому засіданні 15.02.2023 ОСОБА_1 факту перебування у правовідносинах із відповідачем не заперечено.
4.2.9. Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено позов до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», який зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
4.3. Щодо суми, заявленої до стягнення
4.3.1. Підсумовуючи встановлені вище обставини справи, суд звертає увагу, що звітом № 18727 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 29.08.2022, вартість відновлювального ремонту становить 70 591,88 грн. Відповідно до рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс со» № А000029534 від 07.07.2022 - 104 797,68 грн, а відповідно до наряду-замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс со» № А000182326 від 31.01.2023 грн та видаткової накладної № 525 від 25.01.2023 - 32 515,08 грн і 79 682,00 грн відповідно, тобто 112 197,08 грн.
4.3.2. Тому позивач вважає, що повна та актуальна вартість відновлювального ремонту становить 112 197,08 грн. Враховуючи здійснені платежі третьою особою в розмірі 33 320,70 грн і відповідачем в розмірі 37 271,18 грн, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача 41 605,28 грн.
4.3.3. Суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17 зазначив, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Аналогічна позиція висловлена також Верховним Судом у справі № 922/4013/17 (постанова від 25.07.2018).
4.3.4. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
4.3.5. Крім цього, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
4.3.6. Суд зауважує, що позивач всупереч приписам ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України не подав жодних первинних документів, у тому числі платіжних, які б підтверджували суму понесених ним витрат на ремонт пошкодженого автомобіля. Подані документи: звіт № 18727, рахунок № А000029534 і видаткова накладна № 525 не підтверджуються понесених позивачем витрат, не підтверджують здійснення позивачем розрахунків за такими документами.
4.3.7. Суд звертає увагу, за наслідками спірної дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав відшкодування від ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в сумі 33 320,70 грн і від відповідача в сумі 37 271,18 грн. Відповідно до судової практики позивач не довів належними доказами наявність у нього права на відшкодування відповідачем решти витрат, виходячи з розміру 70 591,88 грн, 104 797,68 грн чи 112 197,08 грн. Тому сума, заявлена до стягнення (41 605,20 грн) не є обґрунтованою і позовні вимоги задоволенню не підлягають.
4.4. Щодо розподілу судових витрат у справі
4.4.1. Здійснюючи розподіл витрат по сплаті судового збору, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений судовий збір залишається за позивачем.
4.4.2. Щодо заявленого у позовній заяві попереднього розрахунку суми судових витрат, а саме в розмірі 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (одним із видів яких є витрати на професійну правничу допомогу згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України), покладаються у разі 2) у разі відмови в позові на позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
у задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10.03.2023.
Суддя Матвіїв Р.І.