09.03.2023 р. Справа № 914/2331/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,
розглянувши заяву представника відповідача-2 про відвід судді Фартушка Т.Б. за вх. № 5767/23 від 07.03.2023 р.
у справі за позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури м.Львова, Львівська область, м.Львів;
в інтересах держави
до відповідача 1: Львівської міської ради, Львівська область, м.Львів
до відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Пікап", Львівська область, Яворівський район, с.Зелів
про: визнання недійним рішення та скасування державної реєстрації права.
Без виклику учасників справи.
26.09.2022р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Франківської окружної прокуратури м.Львова в інтересах держави (вх. №2534) за позовом до Львівської міської ради та до Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Пікап" про визнання недійним рішення та скасування державної реєстрації права.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.09.2022р. у цій справі (суддя Фартушок Т.Б.) судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Порядок та хід розгляду справи відображено в ухвалах Господарського суду Львівської області, що містяться у справі.
В судовому засіданні 07.03.2023 р. представником відповідача 2 подано заяву від 07.03.2023р. б/н про відвід судді Фартушка Т.Б. у справі №914/2331/22. Вказана заява представника відповідача 2 зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 5767/23 від 07.03.2023 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.03.2023 р. (суддя Фартушок Т.Б.) постановлено визнати подану 07.03.2023р. представником Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Пікап" заяву про відвід судді Фартушка Т.Б. у справі №914/2331/22 необґрунтованою. Подану 07.03.2023р. представником Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Пікап" заяву про відвід судді Фартушка Т.Б. у справі №914/2331/22 для вирішення питання про відвід передати для визначення судді в порядку, встановленому ст.32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2023 р., заява представника відповідача 2 про відвід судді Фартушка Т.Б., розподілена для розгляду судді Долінській О.З.
В обґрунтування поданої заяви відповідач 2 зазначає, що представнику відповідача 2 стало відомо, що суддя Фартушок Т.Б. з 2004 по 2009р. займав посади в органах прокуратури Львівської області. Позивачем у справі №914/2331/22 є органи прокуратури, а відтак, у відповідача 2 є об'єктивні підстави сумніватись у неупередженості та об'єктивності судді.
Розглянувши заяву представника відповідача 2 про відвід судді Фартушка Т.Б. за вх. № 5767/23 від 07.03.2023 р., дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку, заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Право подавати заяву про відвід судді, є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи відповідним складом суду.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Тобто, заявлений учасником справи відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин чи особистості судді, визначеного у встановленому законодавством порядку для розгляду конкретної справи, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі.
Як вбачається зі змісту поданої заяви представника відповідача-2 про відвід судді Фартушка Т.Б. за вх. № 5767/23 від 07.03.2023 р., заявник, як на підставу відводу, посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, відповідно до яких, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання тих чи інших обставин тими обставинами, мова про які йде у наведеному п. 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, належить до повноважень суду.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд звертає увагу, що Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення, не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду, для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
При цьому, відповідачем-2, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не надано жодного доказу на підтвердження, викладених в заяві обставин щодо упередженості чи необ'єктивності судді Фартушка Т.Б. у розгляді справи № 914/2331/22. Наведені у заяві представника відповідача-2 за вх. № 5767/23 від 07.03.2023 р., обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 ГПК України, для відводу судді Фартушка Т.Б.
Доводи про упередженість судді Фартушка Т.Б. суд відхиляє з тих мотивів, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022 у cправі № 916/442/21).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" (заява 16695/04) від 15.07.2010).
У рішенні від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Оскільки, будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Фартушка Т.Б. в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, заявником подано не було, то презумпція особистої неупередженості судді у даній справі не є спростованою та продовжує діяти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути вмотивований та обґрунтований, це зокрема, означає, що відвід повинен бути підтвердженим фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах. Наданий же до суду відвід ґрунтується виключно на суб'єктивній правовій позиції учасника справи, в даному випадку позивача, оскільки не наведено жодної конкретної обставини для відводу судді, в розумінні ст.35 ГПК України.
Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому, результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до сторін у справі, оскільки наявність чи відсутність підстав у відводі судді не може ставитися в залежність до результату застосування норм чинного законодавства. При цьому, втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддю у будь-який спосіб забороняється законом. У разі ж незгоди з винесеним по справі рішенням чи ухвалою, як вже зазначено вище, сторона по справі чи інший учасник справи не позбавлена можливості оскаржити постановлене рішення чи ухвалу у порядку і строки визначені чинним процесуальним Законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, з метою вирішення, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, необхідно звернути увагу, inter alia (серед іншого), на наявність гарантій від зовнішнього тиску та на питання, чи проявляє він ознаки незалежності.
Стосовно вимоги "безсторонності" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення Суду у справі Фельдман проти України, no. 76556/01 та 38779/04, від 08.04.2010).
У зв'язку із наведеним вище, посилання представника відповідача-2 на упередженість та заінтересованість судді у результаті розгляду даної справи, суд розцінює, як припущення.
Відтак, доводи заявника не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають вищенаведеним нормам чинного в Україні законодавства та висновкам Європейського Суду з прав людини, щодо застосування таких норм права, а твердження представника відповідача-2 про наявність підстав для відводу, не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи № 914/2331/22, а відтак, не приймаються до уваги судом.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача-2 про відвід судді Фартушка Т.Б. за вх. № 5767/23 від 07.03.2023 р. від розгляду справи № 914/2331/22 необхідно відмовити.
Частиною 1 статті 40 ГПК України встановлено, що в разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Відповідно, в разі відмови в задоволенні заяви про відвід - розгляд справи здійснюється тим самим складом суду (суддею), який здійснював розгляд такої справи до подачі стороною такої заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 32, 35, 38-39, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви представника відповідача-2 - Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про відвід судді Фартушка Т.Б. за вх. № 5767/23 від 07.03.2023 р .у справі № 914/2331/22 - відмовити.
2. Справу № 914/2331/22 повернути раніше визначеному судді для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Долінська О.З.