вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/2498/18 (911/1747/22)
за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Л.Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996)
в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 1; код ЄДРПОУ 42163667)
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Білоцерківської міської ради Київської області (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 15; код ЄДРПОУ 26376300)
про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18
за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)
до боржника Приватного акціонерного товариства «Росава» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)
про банкрутство
Суддя Наріжний С.Ю.
За участю секретаря Ворка Л.О.
За участю представників сторін:
прокурор: Набок Ю.В.;
від ПрАТ «Росава»: адвокат Забарін А.Ф.
у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава», прийнята до розгляду ухвалою суду від 15.11.2018.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Росава».
Постановою Господарського суду Київської області від 04.12.2018 визнано банкрутом ПрАТ «Росава» та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 24.06.2020 ліквідатором ПрАТ «Росава» призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.
На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.
20.09.2022 до суду надійшла позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури від 30.08.2022 № 12/2-646вих-22 (вх. № 1515/22) в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції Столичного округу до ПрАТ «Росава» про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказана позовна заява передана судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах справи № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава», присвоєно єдиний унікальний номер справи № 911/2498/18 (911/1747/22).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2022 відкрито провадження щодо розгляду вказаної позовної заяви за правилами загального позовного провадження у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава»; підготовче засідання призначено на 18.10.2022; встановлено сторонам процесуальні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
В судовому засіданні 18.10.2022 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 08.11.2022.
27.10.2022 до суду надійшла заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури від 26.10.2022 № 12/2-849вих-22 (вх. № 15145/22) про залучення Білоцерківської міської ради Київської області до участі у даній справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.
В судовому засіданні 08.11.2022 судом розглянуто вказану вище заяву Прокурора про залучення Третьої особи.
В обґрунтування заяви Прокурор зазначає, що відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються в т.ч. у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Отже, враховуючи, що предметом спору у даній справі є стягнення з Відповідача шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у зв'язку з господарською діяльністю Відповідача на території м. Біла Церква, рішення у даній справі може вплинути на права та законні інтереси Білоцерківської міської ради Київської області, як суб'єкта, на спеціальний рахунок якого у разі задоволення позову має надійти частина грошового стягнення за заподіяну шкоду.
Статтею 50 ГПК України визначено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
За наслідком розгляду вказаної заяви суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для залучення вказаної Третьої особи.
В судовому засіданні 08.11.2022 судом постановлено протокольні ухвали без виходу до нарадчої кімнати про залучення Білоцерківської міської ради Київської області до участі у даній справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача; продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 29.11.2022.
В судовому засіданні 29.11.2022 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 17.01.2023.
13.01.2023 до суду надійшло клопотання Білоцерківської міської ради Київської області від 02.01.2023 № 11/01-07 (вх. № 66/23) про розгляд справи за наявними матеріалами, без участі представника Третьої особи.
13.01.2023 на електронну пошту суду та 16.01.2023 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив Відповідача від 12.01.2023 б/№ (вх. № 656/23) на позовну заяву.
17.01.2023 в судовому засіданні суд дослідив поданий Відповідачем відзив; зокрема встановлено, що відзив подано з пропуском строку, встановленого ухвалою суду від 23.09.2022, оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі отримана представником Відповідача 05.12.2022 під час ознайомлення з матеріалами справи, внаслідок чого перебіг строку на подачу відзиву розпочався 06.12.2022 та завершився 20.12.2022.
При цьому Відповідачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву, оскільки ухвала суду від 23.09.2022 не надходила на адресу ліквідатора ПрАТ «Росава».
В той же час Відповідачем не було обґрунтовано підстав пропуску вказаного вище строку для подання відзиву після отримання 05.12.2022 копії ухвали суду про відкриття провадження у справі безпосередньо в суді.
Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про залишення без розгляду відзиву Відповідача, про що в судовому засіданні 17.01.2023 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.
В судовому засіданні 17.01.2023 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.02.2023.
20.01.2023 до суду надійшли письмові пояснення Відповідача від 19.01.2023 б/№ (вх. № 1138/23) по суті спору.
14.02.2023 в судове засідання з'явився Прокурор та представник Відповідача. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В судовому засіданні Прокурор позовну заяву підтримала і просила суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених в ньому.
В позовній заяві Прокурор просить суд стягнути з Відповідача на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Білоцерківської міської ради шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 3397428,36 грн.
Узагальнені доводи Прокурора по суті позовних вимог є наступними.
Державною екологічною інспекцією у Київській області восени 2017 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПрАТ «Росава», за результатами якої складено Акт перевірки від 18.10.2017 № 280, згідно якого в ході перевірки виявлено період здійснення ПрАТ «Росава» господарської діяльності без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
За результатом судової інженерно-екологічної експертизи від 26.11.2019 № 1749/2411/19-23, проведеної в рамках кримінального провадження № 42019110000000147 від 19.04.2019 за фактом порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, встановлено розмір збитків, заподіяних державі, який складає 3397428,36 грн.
Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави Прокурор зазначив, що обласною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції Столичного округу (яка на даний час є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави у спірних правовідносинах) направлено лист від 05.05.2022 № 12/2-214вих-22 про вжиття заходів реагування з метою стягнення з Відповідача збитків внаслідок наднормових викидів ПрАТ «Росава» забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
На вказаний лист Державною екологічною інспекцією Столичного округу надано відповідь від 13.05.2022 № 2/1/6/2-27/771, згідно якого остання не є правонаступником Державної екологічної інспекції у Київській області, у зв'язку з чим документи щодо проведення перевірки у 2017 році у Державної екологічної інспекції Столичного округу відсутні.
Зазначене з позиції Прокурора свідчить про те, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах заходи щодо захисту інтересів держави за результатами перевірки вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПрАТ «Росава» не вживалися, а з урахуванням відсутності матеріалів перевірки - вживатися не будуть.
За результатом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень Прокурором встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Київській області відповідні заходи також не вживались.
При цьому Прокурор зауважує, що на даний час саме Державна екологічна інспекція Столичного округу є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави щодо відшкодування збитків, спричинених навколишньому природному середовищу як за матеріалами власних перевірок, так і за матеріалами, отриманими з інших джерел (у даному випадку матеріалами кримінального провадження).
Представник Відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи Відповідача є наступними.
Державна екологічна інспекція Столичного округу не є правонаступником Державної екологічної інспекції у Київській області; передачу прав та обов'язків від Державної екологічної інспекції у Київській області не було здійснено, відповідно адміністративну компетенцію не було набуто.
Державною екологічною інспекцією Столичного округу не встановлювалося порушення Відповідачем природоохоронного законодавства.
Відтак, враховуючи, що позов подано Прокурором в інтересах саме Державної екологічної інспекції Столичного округу, Відповідач вважає відсутніми підстави для представництва, визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Отже, на думку Відповідача, Прокурор звернувся до суду від імені некомпетентного органу.
У зв'язку з викладеним вище Відповідач вважає наявними підстави для залишення позову без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Частинами 2, 3 ст. 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.
Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.
У судовому засіданні 14.02.2023, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Детально розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази та заслухавши доводи Прокурора та представника Відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Щодо підстав для представництва інтересів держави в суді Прокурором та процесуальної дієздатності Прокурора у даній справі.
Приписами ч. 3 ст. 4, ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України унормовано, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
З системного аналізу вказаних вище норм слідує, що на відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи, передбачені ст. 53 ГПК України, повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.
Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Так, відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм, зокрема шляхом надання повідомлення прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
З матеріалів справи вбачається, що Київською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42019110000000147 від 19.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України, за фактом порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища приватним акціонерним товариством «Росава».
Так, Державною екологічною інспекцією у Київській області восени 2017 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПрАТ «Росава», за наслідками якої складено Акт перевірки від 18.10.2017 № 280.
Зазначеною перевіркою виявлено період здійснення ПрАТ «Росава» господарської діяльності без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
В рамках вказаного кримінального провадження отримано висновок експерта судової інженерно-екологічної експертизи від 26.11.2019 № 1749/2411/19-23, яким встановлено розмір збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі без дозволу на викиди ПрАТ «Росава», на загальну суму 3397428,36 грн.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що атмосферне повітря є об'єктом права власності українського народу.
Відповідно до положень Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.
Стаття 50 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 26 «Основи законодавства України про охорону здоров'я» гарантують право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (ст. 16 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.
Статтею 34 вказаного Закону визначено, що завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральним органом виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.
В силу п. 7 вказаного Положення, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, включно (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.
Таким чином Держекоінспекція та її територіальні органи є уповноваженим органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 253 Держекоінспекція Столичного округу (Позивач) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин, додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря, розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 01.10.2018 № 187 «Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Столичного округу» датою початку здійснення повноважень Державною екологічною інспекцією Столичного округу визначено 01.10.2018.
Повноваження Державної екологічної інспекції Столичного округу поширюються на територію міста Києва та Київської області.
Отже, у правовідносинах, що виникли, саме Державна екологічна інспекція Столичного округу на даний час є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави.
З огляду на викладене, обласною прокуратурою направлено на адресу Державної екологічної інспекції Столичного округу лист від 05.05.2022 № 12/2-214вих-22 щодо вжиття органами Держекоінспекції заходів реагування з метою відшкодування збитків внаслідок наднормативних викидів ПрАТ «Росава» забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Разом з тим, на адресу обласної прокуратури у відповідь надійшов лист Державної екологічної інспекції Столичного округу від 13.05.2022 № 2/1/6/2-27/771, згідно з яким остання не є правонаступником Державної екологічної інспекції у Київській області, відповідно, документи щодо проведених перевірок природоохоронного законодавства вказаним органом, у т.ч. в діяльності ПрАТ «Росава» у жовтні 2017 року, до Державної екологічної інспекції Столичного округу не надходили.
Зазначене свідчить про те, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах, а саме Державною екологічною інспекцією Столичного округу заходи щодо захисту інтересів держави за результатами перевірки вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПрАТ «Росава» не вживалися, а з урахуванням відсутності матеріалів перевірки - вживатися не будуть.
За результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень обласною прокуратурою встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Київській області відповідні заходи також не вживалися.
Проте, враховуючи викладені вище положення законодавства, саме Державна екологічна інспекція Столичного округу є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави щодо відшкодування збитків, спричинених навколишньому природному середовищу як за матеріалами власних перевірок, так і за матеріалами, отриманими з інших джерел.
Вказані обставини свідчать про нездійснення Державною екологічною інспекцією Столичного округу захисту порушених інтересів держави та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва саме прокурором інтересів держави в суді шляхом пред'явлення позову про відшкодування збитків.
У зв'язку з наведеним вище Київська обласна прокуратура листом від 23.08.2022 № 12/2-608вих22 повідомила Державну екологічну інспекцію Столичного округу про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу до ПрАТ «Росава» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Доводи Відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду відхиляються судом як необґрунтовані, у зв'язку з наступним.
Станом на жовтень 2017 року органом, уповноваженим проводити перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також здійснювати захист порушених інтересів держави щодо відшкодування збитків, спричинених навколишньому природному середовищу, була Державна екологічна інспекція у Київській області.
За наслідком проведеної Державною екологічною інспекцією у Київській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПрАТ «Росава» складено Акт перевірки № 280 від 18.10.2017, згідно якого виявлено періоди здійснення Відповідачем господарської діяльності без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 102 «Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища», постановлено: 1) утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 1, зокрема Державну екологічну інспекцію Столичного округу; 2) ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 2, зокрема Державну екологічну інспекцію у Київській області; 3) установити, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, що ліквідуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.
Як вже вказано вище, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 253, на даний час саме Держекоінспекція Столичного округу є державним органом, який здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря на території міста Києва та Київської області; датою початку здійснення повноважень Держекоінспекції Столичного округу встановлено 01.10.2018.
Відтак Прокурором було правильно визначено державний орган, який на даний час уповноважений здійснювати захист порушених інтересів держави в спірних правовідносинах, якому було направлено лист від 05.05.2022 № 12/2-214вих-22 щодо необхідності вжиття відповідних заходів реагування.
Слід зазначити, що Держекоінспекція Столичного округу, як державний орган, який здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, уповноважена здійснювали захист порушених інтересів держави як за матеріалами власних перевірок, так і за матеріалами, отриманими з інших джерел (у даному випадку за матеріалами відповідного кримінального провадження, про обставини якого Держекоінспекцію Столичного округу повідомлено Прокурором).
З викладеного вище вбачається, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою відшкодування суми збитків внаслідок наднормативних викидів Відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що Прокурор належним чином обґрунтував наявність порушення інтересів держави та необхідність представництва таких інтересів у суді прокуратурою від імені Державної екологічної інспекції Столичного округу, з урахуванням конкретних, встановлених в даній справі, обставин та суб'єктного складу сторін.
Суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду, отже відповідне клопотання Відповідача залишається судом без задоволення.
По суті позовних вимог судом встановлено наступне.
Державною екологічною інспекцією у Київській області восени 2017 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПрАТ «Росава», за наслідками якої складено Акт перевірки від 18.10.2017 № 280.
Зазначеною перевіркою виявлено період здійснення ПрАТ «Росава» господарської діяльності без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Зокрема, на виробничому майданчику по вул. Леваневського, 83, м. Біла Церква (виробництво великогабаритних шин) діяльність підприємства без дозволу здійснювалась у період з 21.09.2016 по 05.01.2017, оскільки дозвіл № 3210300000-237 діяв з 20.09.2011 по 20.09.2016, новий дозвіл № 3210300000-470 має термін дії з 06.01.2017 по 06.01.2027.
На виробничому майданчику по вул. Леваневського, 91, м. Біла Церква (основне виробництво) діяльність підприємства без дозволу здійснювалась у період з 21.09.2016 по 04.01.2017, оскільки дозвіл № 3210300000-236 діяв з 20.09.2011 по 20.09.2016, новий дозвіл № 3210300000-469 має термін дії з 05.01.2017 по 06.01.2027.
В рамках кримінального провадження № 42019110000000147 отримано висновок експерта судової інженерно-екологічної експертизи від 26.11.2019 № 1749/2411/19-23, яким встановлено розмір збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі без дозволу на викиди ПрАТ «Росава».
За вказаним висновком розмір збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі без дозволу на виробничому майданчику по вул. Леваневського, 83, м. Біла Церква (виробництво великогабаритних шин) у період з 21.09.2016 по 05.01.2017 становить 734774,64 грн; на виробничому майданчику по вул. Леваневського, 91, м. Біла Церква (основне виробництво) у період з 21.09.2016 по 04.01.2017 становить 2662653,72 грн. Загальний розмір збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі без дозволів на викиди ПрАТ «Росава» становить 3397428,36 грн.
Обсяг забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря стаціонарними джерелами при здійсненні ПрАТ «Росава» господарської діяльності без дозволу визначений на підставі отриманих під час досудового розслідування матеріалів, зокрема наданих безпосередньо Відповідачем.
При визначенні вказаної шкоди навколишньому природному середовищу експертом використано документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПрАТ «Росава»; довідку щодо фактичної кількості роботи джерел викидів за період відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Вказані обставини щодо факту здійснення господарської діяльності у період з 21.09.2016 по 05.01.2017 без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також про обсяг забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря стаціонарними джерелами при здійсненні ПрАТ «Росава» господарської діяльності в зазначений період, Відповідачем не заперечуються.
Як вже зазначено вище, за результатом проведеної судової інженерно-екологічної експертизи судовим експертом Голубєвою Н.В. складено висновок від 26.11.2019 № 1749/2411/19-23, відповідно до якого загальний розмір збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі без дозволу на викиди ПрАТ «Росава» становить 3397428,36 грн.
Вказані збитки ПрАТ «Росава» добровільно не сплачені.
Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Частинами 1, 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу на викиди, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», суб'єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
Частиною 1 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).
Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З матеріалів справи вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 42019110000000147 за ч. 2 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, вчиненого Відповідачем, зокрема: протиправної поведінки ПрАТ «Росава» щодо здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; шкоди навколишньому природному середовищу; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою (спричинення збитків державі). При цьому вина Відповідача полягає у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату, що має наслідком його відповідальність у вигляді стягнення заявлених збитків в розмірі 3397428,36 грн, завданих державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, які підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.
Вказані обставини підтверджуються дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 3210300000-237 з терміном дії з 20.09.2011 по 20.09.2016 та № 3210300000-236 з терміном дії з 20.09.2011 по 20.09.2016, дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 3210300000-470 з терміном дії з 06.01.2017 по 06.01.2027 та № 3210300000-469 з терміном дії з 05.01.2017 по 06.01.2027, а також висновком експерта судової інженерно-екологічної експертизи від 26.11.2019 № 1749/2411/19-23, проведеної в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019110000000147 та матеріалами перевірки Державної екологічної інспекції у Київській області.
Як встановлено судом, заявлені збитки в розмірі 3397428,36 грн Відповідачем добровільно не сплачені, у зв'язку з чим вказана сума збитків підлягає стягненню з Відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, шляхом стягнення з Відповідача на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Білоцерківської міської ради, шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 3397428,36 грн.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Судовий збір у сумі 50961,43 грн, сплачений Прокурором за подачу позову, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 покладається судом на Відповідача та підлягає стягненню з Відповідача на користь Київської обласної прокуратури.
Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Росава» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Білоцерківської міської ради, шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 3397428 (три мільйони триста дев'яносто сім тисяч чотириста двадцять вісім) грн 36 коп. на рахунок: UA118999980333179331000010776 (одержувач: ГУК у Київській області/Білоцерків. міс/24062100), банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), код отримувача: 37955989).
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Росава» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Л.Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) судовий збір у сумі 50961 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн 43 коп. за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; назва банку - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам засобами електронного зв'язку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 09.03.2023.
Суддя С.Ю. Наріжний