вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" лютого 2023 р. Справа№ 910/13313/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Козир Т.П.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Сологуб С.А., адвокат;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Юлдашев Ю.М., самопредставництво,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект", м. Київ
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 (повний текст складено 21.02.2022)
у справі № 910/13313/21 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект", м. Київ
до 1. Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
2. Міністерства юстиції України, м. Київ
Про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" (далі - ТОВ "ТК "Технокомплект", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Вишневий відділ ДВС, відповідач 1) та Міністерства юстиції України (далі - Міністерство, відповідач 2) про:
- визнання протиправною бездіяльність відповідачів, що полягала відповідно у тривалому невиконанні рішення Господарського суду Донецької області від 08.09.2010 у справі №23/199, рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі №910/12996/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі №910/18833/17 та незабезпеченні своєчасного, повного і неупередженого виконання таких рішень;
- зобов'язання відповідачів вжити невідкладних заходів для виконання рішення Господарського суду Донецької області від 08.09.2010 у справі №23/199, рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі №910/12996/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі №910/18833/17, або захистити порушені права та інтереси позивача в інший спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист його права на виконання судових рішень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що протягом тривалого періоду органами ДВС не вжито жодних дій, спрямованих на реальне виконання судових рішень, виконавчі провадження з незаконних підстав зупиняли, а накази повертали позивачу, постійно порушувалися строки виконавчого провадження. Позивач вважає, що заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" не були вжиті, або були вжиті в обсязі, недостатньому для виконання судових рішень, та відповідно така бездіяльність виконавчої служби щодо тривалого невиконання судових рішень є протиправною.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі №910/13313/21 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТК "Технокомплект" до Вишневого відділу ДВС, Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що органи державної виконавчої служби (зокрема Києво-Святошинський районний відділ ДВС ГТУЮ у Київській області) не мали реальної можливості виконати спірні виконавчі документи, оскільки матеріалами справи підтверджено, що запис про податкову заставу на виявлене майно боржника було внесено до прийняття відділом виконавчих документів позивача до виконання. У свою чергу порушення строків вчинення виконавчих дій у даному випадку не є підставою для визнання незаконними таких дій, оскільки саме по собі рішення є правильним та не могло вплинути на результати виконавчих дій, у випадку своєчасного вчинення виконавчих дій.
Крім того, судом першої інстанції взято до уваги, що на час розгляду справи постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 28.12.2021 оскаржені позивачем не були.
Також суд першої інстанції вказав, що позивачем не зазначено які саме фактичні обставини свідчать про те, що невчинення державним виконавцем Києво-Святошинського відділу ДВС виконавчих дій мало результатом невиконання спірних рішень. Констатація факту невиконання судового рішення без з'ясування обставин стосовно того, що зумовило його невиконання, не може бути достатнім і переконливим свідченням того, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність. У свою чергу, судом першої інстанції не встановлено, що у державного виконавця Києво-Святошинського відділу ДВС була реальна можливість вчинення виконавчих дій.
Постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження від 20.01.2020, якою визнано протиправними дії державного виконавця, не є безумовною підставою для визнання дій державної виконавчої служби протиправними, оскільки як вбачається із матеріалів справи після винесення указаної постанови допущені порушення були усунуті.
Судом першої інстанції констатовано, що матеріалами справи не підтверджені доводи позивача щодо не забезпечення Міністерством юстиції України виконання рішень судів у справах №23/199, №910/12996/16 №910/18833/17. Жодних доказів звернення до Міністерства юстиції України із скаргами або заявами щодо спірних виконавчих проваджень позивачем до матеріалів справи не додано.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "ТК "Технокомплект" 10.05.2022 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/13313/21 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідачів, що полягала відповідно в тривалому невиконанні рішення Господарського суду Донецької області у справі №23/199 від 08.09.2010 та рішень Господарського суду міста Києва у справі №910/12996/16 від 03.08.2016 і у справі №910/18833/17 від 13.12.2017 та незабезпеченні своєчасного, повного і неупередженого виконання таких рішень; зобов'язання відповідачів вжити невідкладних заходів для виконання зазначених рішень або захистити порушені права та інтереси позивача в інший спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист його права на виконання судових рішень; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а зроблені висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, зокрема, за твердженням позивача, судом першої інстанції помилково:
- не враховано, що постановами від 28.12.2021 зупинено не виконавчі провадження в цілому, а лише вчинення виконавчих дій стосовно конкретного майна, яке перебуває у податковій заставі, на підставі пункту 3 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження";
- не досліджено питання можливості задоволення майнових вимог позивача за рішеннями судів шляхом звернення стягнення на кошти та майно відокремлених підрозділів та філій боржника, а також на майно боржника, що перебуває в інших осіб, та виявленої дебіторської заборгованості;
- не застосовані положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
- не взято до уваги самоусунення Міністерства від виконання свого обов'язку щодо забезпечення примусового виконання рішень та контролю за здійсненням виконавчого провадження.
Також в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення від 08.02.2022 отримано скаржником лише 25.04.2022, що підтверджується матеріалами справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2022 справу № 910/13313/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) - Кравчука Г. А., суддів: Козир Т. П. та Коробенка Г. П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13313/21; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "ТК "Технокомплект" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/13313/21 до надходження матеріалів справи.
06.06.2022 матеріали справи № 910/13313/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 поновлено ТОВ "ТК "Технокомплект" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/13313/21, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі, розгляд справи призначено на 26.07.2022 о 15 год 20 хв, запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ТК "Технокомплект" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі №910/13313/21 відкладено на 27.09.2022 о 15 год 30хв.
Однак, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Коробенка Г. П. з 26.09.2022 по 30.09.2022, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 колегією суддів апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги позивача призначено на 01.11.2022 о 15 год 40 хв.
Проте, з огляду на увільнення головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г. А. з 31.10.2022 по 18.11.2022 у зв'язку з участю в ДФТГ, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ТК "Технокомплект" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/13313/21 призначено на 08.12.2022 об 11 год 45 хв.
У судовому засіданні 08.12.2022, 20.12.2022 колегією суддів апеляційного господарського суду оголошено перерву до 16 год 45 хв 20.12.2022 та 16 год 00 хв 10.01.2023, про що винесено відповідні ухвали.
Однак, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г. А. з 09.01.2023 по 20.01.2023, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2023 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ТК "Технокомплект" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/13313/21 призначено на 16.02.2023 об 11 год 00 хв.
Позиція інших учасників справи.
15.06.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу (в електронній формі), в якому останнє просить апеляційну скаргу ТОВ "ТК "Технокомплект" залишити без задоволення, оскільки викладені в ній вимоги є безпідставними, а оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
26.07.2022 від Вишневого відділу ДВС через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача (в електронній формі).
Одночасно у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, мотивоване змагальністю сторін та необхідністю доведення суб'єктом владних повноважень правомірності своїх рішень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи (частина 4 статті 263 Господарського процесуального кодексу України).
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).
Як убачається із змісту ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 про відкриття апеляційного провадження у даній справі судом було встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу з дотриманням вимог статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до матеріалів справи зазначена ухвала надіслана апеляційним господарським судом на офіційну електронну адресу відповідача 1 і одержана ним 13.06.22, доказів на спростування чого відповідачем 1 не надано. Таким чином, відповідачем 1 подано відзив на апеляційну скаргу позивача після закінчення встановленого судом апеляційної інстанції п'ятиденного строку, який, як убачається із матеріалів справи, збіг 20.06.2022 (перший робочий день після вихідного дня (суботи), 18.06.2022, на який припало закінчення строку).
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, право на продовження строку для подання відзиву Вишневим відділом ДВС втрачено у зв'язку із закінченням призначеного судом строку, що має наслідком залишення відповідної заяви без розгляду.
Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідачем 1 до відзиву на апеляційну скаргу не додано доказів надіслання на адресу інших учасників судового процесу копій цього відзиву.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до розгляду поданий Вишневим відділом ДВС відзив на апеляційну скаргу у зв'язку з порушенням вимог статей 119, 263 Господарського процесуального кодексу України. Подане позивачем клопотання про поновлення строку подання відзиву на апеляційну скаргу підлягає залишенню без розгляду.
Явка представників сторін.
У судове засідання 16.02.2023 з'явилися представники позивача та відповідача 2.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням на відповідачів судових витрат.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив суд відмовити в її задоволенні, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач 1 участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції від нього не надійшло.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи електронними повідомленнями.
За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Оскільки явка представника відповідача 1 у судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача 1.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 08.09.2010 у справі №23/199 позов ТОВ "ТК "Технокомплект" в частині стягнення з ДП "Макіїввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління матеріально-технічного постачання" задоволено, стягнуто основний борг у розмірі 123 396,80 грн, інфляційні витрати у розмірі 6 674,58 грн, 3% річних у розмірі 1 724,17 грн, витрати по сплаті держмита у розмірі 1 317,96 грн та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 185,49 грн.
22.11.2010 на виконання рішення видано відповідний наказ.
02.03.2016 державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50379639 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №23/199 від 22.11.2010.
Під час виконання зазначеного рішення суду державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві постановою від 20.04.2016 накладено арешт на рухоме і нерухоме майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, а постановою від 21.04.2016 накладено арешт на кошти, що містяться на вказаних у постанові рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, що належать боржнику у межах суми 146 728,90грн.
Постановою від 19.05.2016 виконавче провадження №50379639 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №23/199 від 22.11.2010 об'єднано у зведене виконавче провадження №51178629.
27.05.2016 та 27.06.2017 державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову, якою оголошено в розшук все рухоме майно (автомобілі за переліком наданим УДАІ м. Києва), що належить боржнику.
У зв'язку з необхідністю передачі виконавчого провадження до іншого відділу для подальшого виконання постановою державного виконавця від 11.07.2017 виведено ВП №50379639 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №23/199 від 22.11.2010 із зведеного виконавчого провадження №51178629, яке веде Дарницький РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.
Постановою від 11.07.2017 державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на підставі частини 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передано ВП №50379639 (виконавчий документ) до Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області, оскільки встановлено, що за боржником на праві власності зареєстровано два житлових будинки, розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, 38 та за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, 37.
30.08.2017 державним виконавцем Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про прийняття ВП №50379639 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №23/199 від 22.11.2010.
Постановою державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 20.12.2017 виконавчий документ ВП №50379639- наказ Господарського суду Донецької області №23/199 від 22.11.2010, переданий до Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у місті Києві для організації подальшого виконання. Вказане рішення державний виконавець обґрунтував тим, що майно ДП "Макіїввугілля", яке складається з основних фондів та оборотних коштів, є державною власністю й закріплюється за ним на праві повного господарського володіння, а отже, дане підприємство підпадає під дію Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". При цьому, матеріали справи не містять документального підтвердження від боржника та його керуючого органу, що описані й арештовані два будинки боржника за адресою с. Петропавлівська-Борщагівка, вул. Київська, 38, та за адресою с. Петропавлівська-Борщагівка, вул. Вишнева, 37 забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства чи не забезпечують виробничу діяльність підприємства - боржника, з чого убачається унеможливлення їх подальшої реалізації відповідно до норм Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".
02.04.2018 постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у місті Києві прийнято ВП №50379639 про примусове виконання наказу Господарського суду Донецької області №23/199 від 22.11.2010, передане з Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області.
24.04.2018 постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у місті Києві передано виконавчий документ ВП №50379639 - наказ Господарського суду Донецької області №23/199 від 22.11.2010, до Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області. Мотивована така передача визнанням протиправними дій державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС у ВП №53965179, що полягали у винесенні постанови від 20.12.2017 про передачу виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа про стягнення заборгованості з боржника -ДП "Макіїввугілля" до Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області та скасуванням цієї постанови ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у справі №753/366/18 від 14.03.2018.
Постановою від 25.05.2018 виконавче провадження №50379639 прийнято до виконання заступником начальника відділу Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області.
11.06.2018 постановою заступника начальника відділу Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області наказ Господарського суду Донецької області №23/199 від 22.11.2010 у ВП №50379639 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна).
Постановою від 21.01.2020 на підставі абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" скасовано постанову заступника начальника відділу Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 11.06.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу.
У зв'язку з ліквідацією Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області та утворенням Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постановою від 21.01.2020 було передано Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області та постановою від 29.01.2020 прийнято Києво-Святошинським РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавче провадження №50379639 (виконавчий документ).
28.12.2021 державним виконавцем Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП 52058980 на підставі пункту 3 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі №910/12996/16 стягнуто з ДП "Макіїввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління матеріально-технічного постачання" на користь ТОВ "ТК "Технокомплект" 25 735,76 грн - 3% річних та 151 134,08 грн - інфляційних витрат та 2 653,66 грн - витрат по сплаті судового збору.
22.08.2016 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
30.08.2016 державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52058980 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/12996/16 від 22.08.2016.
31.08.2016 державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову, якою виконавче провадження №52058980 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/12996/16 від 22.08.2016 приєднано до зведеного виконавчого провадження №51178629.
18.07.2017 постановою державного виконавця виведено ВП №52058980 із зведеного виконавчого провадження №51178629, яке веде Дарницький РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, у зв'язку з необхідністю передачі до іншого відділу для подальшого виконання.
18.07.2017 державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову, якою ВП №52058980 (виконавчий документ) передано до Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області.
30.08.2017 державним виконавцем Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про прийняття ВП №52058980 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/12996/16 від 22.08.2016 про стягнення 179 523,50грн.
20.12.2017 постановою державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області виконавчий документ ВП №52058980- наказ Господарського суду міста Києва №910/12996/16 від 22.08.2016, переданий до Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у місті Києві для організації подальшого виконання за місцем реєстрації та знаходження боржника.
30.03.2018 постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у місті Києві прийнято ВП №52058980 про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/12996/16 від 22.08.2016, передане з Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області.
25.04.2018 державним виконавцем Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у місті Києві винесено постанову про передачу виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва №910/12996/16 від 22.11.2010, до Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області.
24.05.2018 заступником начальника відділу Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про прийняття ВП №52058980.
29.05.2018 постановою заступника начальника відділу Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області наказ Господарського суду міста Києва №910/12996/16 від 22.08.2016 у ВП №52058980 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна).
21.01.2020 постановою державного виконавця на підставі абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" скасовано постанову заступника начальника відділу Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 29.05.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу.
21.01.2020 постановою державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області передано виконавчий документ ВП №52058980 до Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зв'язку з ліквідацією Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області та утворенням Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
29.01.2020 державним виконавцем Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №52058980 до виконання.
28.12.2021 державним виконавцем Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП 52058980 на підставі пункту 3 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження"..
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі №910/18833/17 стягнуто з ДП "Макіїввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління матеріально-технічного постачання" на користь ТОВ "ТК "Технокомплект" 22 213,60 грн - інфляційних витрат, 4 757,00 грн - 3% річних, 781,74 грн - витрат на правову допомогу та 404,56 грн - судового збору.
26.12.2017 на виконання рішення видано відповідний наказ.
18.12.2018 державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57934143 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/18833/17 від 26.12.2017 про стягнення 28 156,90грн.
16.01.2019 державним виконавцем Дарницького районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про передачу виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва №910/18833/17 від 26.12.2017до Києво-Святошинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області.
06.02.2019 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про прийняття ВП №57934143.
08.02.2019 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову у ВП №57934143 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника) .
21.01.2020 постановою державного виконавця на підставі абзацу 4 частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" скасовано постанову державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 08.02.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу.
21.01.2020 постановою державного виконавця передано виконавчий документ ВП №57934143 до Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зв'язку з ліквідацією Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області та утворенням Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
29.01.2020 державним виконавцем Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №57934143 до виконання.
28.12.2021 державним виконавцем Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП 57934143 на підставі пункту 3 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження".
Вважаючи, що державними виконавцями в процесі примусового виконання зазначених рішень судів не вжито або вжито у недостатньому обсязі заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою у даній справі.
ТОВ "ТК "Технокомплект" мотивувало звернення до Господарського суду міста Києва з цим позовом у зв'язку з відмовою Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 18.05.2021 у справі №640/12305/21 у відкритті провадження за адміністративним позовом до Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та до Міністерства юстиції України з аналогічними вимогами та обґрунтуваннями, оскільки дана категорія справ розглядається за правилами господарського судочинства.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що при дослідженні спірних правовідносин необхідно взяти до уваги таке.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що ТОВ "ТК "Технокомлект" просить визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу ДВС Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також Міністерства юстиції України, як органу, який забезпечує державну політику з питань організації примусового виконання рішень, що полягала у тривалому невиконанні рішення Господарського суду Донецької області від 08.09.2010 у справі №23/199 та рішень Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі №910/12996/16, від 13.12.2017 у справі №910/18833/17 та незабезпеченні своєчасного, повного і неупередженого виконання таких рішень, а також зобов'язати відповідачів вжити невідкладних заходів для виконання вказаних судових рішень або захистити порушені права та інтереси позивача в інший спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист його права на виконання судових рішень.
На момент звернення позивача до суду першої інстанції з даним позовом виконавчі провадження №50379639, 52058980, 57934143 перебували на виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), яка є правонаступником Києво-Святошинського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ), що підтверджується наданими позивачем Інформаціями про відповідні виконавчі провадження з автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП).
Після виведення виконавчих проваджень № 50379639 та №52058980 зі зведеного виконавчого провадження №51178629, яке вів Дарницький РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ, відповідно постановами від 11.07.2017 та 18.07.2017 і передачі зазначених виконавчих проваджень до Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області, за інформацією з АСВП державними виконавцями не виносилися постанови про їх об'єднання у зведене виконавче провадження чи приєднання до такого у відповідності до вимог пункту 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження", як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною 7 статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Позивач зазначає, що державним виконавцем протягом тривалого часу не були вчинені дії щодо виконання судових рішень, у тому числі не були вчинені дії щодо виявлення майна боржника, яке знаходиться у інших осіб, а також майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб; не вчинялися дії щодо виявлення дебіторської заборгованості перед боржником та його відокремленими підрозділами.
Проте, факт тривалого невиконання рішення суду внаслідок неправомірних дій посадових осіб державної виконавчої служби, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог, не є безумовною підставою для висновку про протиправну бездіяльність таких осіб.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Як убачається із дослідженої інформації з АСВП по виконавчих провадженнях №50379639, №52058980, №57934143 державними виконавцями, у яких на виконанні вони перебували, винесено, зокрема, постанови:
- від 20.04.2016 про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно боржника та оголошено заборону на його відчуження;
- від 21.04.2016 про накладення арешту на кошти, що містяться на вказаних у постанові рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, що належать боржнику у межах суми 146 728,90 грн; направлені до установ банків платіжні вимоги про стягнення коштів з рахунків боржника, які повернуті без виконання у зв'язку відсутністю коштів на цих рахунках;
- від 27.05.2016 та 27.06.2017 про оголошення в розшук рухомого майна (автомобілі за переліком наданим УДАІ м. Києва), що належить боржнику.
Також державними виконавцями направлено запити та отримано відповіді від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про відсутність у боржника пакетів акцій 10 відсотків і більше; від Державної авіаційної служби України про відсутність у власності боржника повітряних суден; від Державної служби України з питань праці про відсутність у боржника на праві власності великотонажних та інших технологічних транспортних засобів.
Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що перевірити майновий стан боржника за адресою його місцезнаходження: м. Київ, вул. Промислова, буд.10, не виявилося можливим, оскільки боржник за вказаною адресою фактично не знаходиться і його майно за цією адресою відсутнє.
В матеріалах справи міститься лист Департаменту вугільно-промислового комплексу Міністерства енергетики України від 21.08.2020 №8.1-ВИХ/64-20 надісланий Києво-Святошинському відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) у відповідь на запит від 09.07.2020 щодо стягнення заборгованості з ДП "Макіїввугілля".
За змістом даного листа Департамент повідомив орган державної виконавчої служби, що на виконання Указу Президента України від 14.11.2014 №875 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" Міненерговугілля наказом від 25.11.2014 №841 затверджено перелік державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції та щодо них прийнято рішення про припинення виробничої та фінансово-господарської діяльності. Пунктом 2 наказу керівникам зазначених підприємств доручалось надати пропозиції щодо: - переміщення підприємств з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі; - евакуації працівників (за їх згодою); - евакуації майна та документів у разі можливості. Відповідно до зазначеного наказу ДП "Макіїввугілля" 18.01.2016 здійснено державну реєстрацію змін в ЄДР щодо його місцезнаходження, а саме: 02088, м. Київ, вул. Промислова, буд. 10. Проте підприємство фактично не здійснило переміщення, оскільки через галузеві особливості гірничої промисловості не може провадити господарську діяльність на контрольованій території. Фінансова (бухгалтерська) звітність підприємства до Міненерго не надходить.
В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем в порядку статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" проведено арешт зареєстрованих на праві власності боржника двох житлових будинків за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, 38 та за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, 37.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Статтею 2 зазначеного закону встановлено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів, акцій (часток) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як вбачається із інформації щодо виконавчих проваджень №50379639, №52058980, в ході здійснення виконавчого провадження, державному виконавцю не вдалося встановити факт, що описані та арештовані будинки не забезпечують ведення виробничої діяльності боржника, відповіді на запити державного виконавця не надходили.
З огляду на те, що майно ДП "Макіїввугілля" складається з основних фондів та оборотних коштів, які є власністю держави та закріплюється за ним на праві господарського відання, підприємство підпадає під дію Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".
Згідно постанов про зупинення вчинення виконавчих дій від 28.12.2021 у виконавчих провадженнях №50379639, №52058980, №57934143 вбачається, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на два житлові будинки (за адресою: Київська область, с. Петропавлівська-Борщагівка, вул. Київська 38 та вул. Вишнева, 37) наявні записи про обтяження: податкова застава, яке внесено ГУ ДФС у м. Києві. Зазначені будинки описані та арештовані.
В матеріалах справи наявний лист Головного управління ДПС у м. Києві від 02.11.2020 "Про надання відповіді" у якому зазначено, що у відповідь на запит Києво-Святошинського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) від 23.10.2020 повідомляється, що ДП "Макіїввугілля" перебуває на обліку в Дарницькому ДПІ ГУ ДПС у м. Києві, як платник податків за основним місцем обліку. У зв'язку із наявністю у ДП "Макіїввугілля" податкового боргу, майно останнього знаходиться у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 15.01.2018 №3/26-15-17-02-17 (а саме: житловий будинок, заг. площею 381,3 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, 37). Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.01.2018. Окрім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2020 у справі №640/11002/19 контролюючому органу надано дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ДП "Макіїввугілля".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №640/11002/19 надано дозвіл на погашення суми податкового боргу Державного підприємства "Макіїввугілля" у загальному розмірі 663 585 181,97 грн за рахунок майна Державного підприємства "Макіїввугілля", що перебуває у податковій заставі.
За змістом вказаного рішення окружним адміністративним судом встановлено, що 31.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві складено акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в якому зафіксовано, що встановлено фактичну наявність описаних активів згідно актів опису майна в податкову заставу від 15.01.2018 2/26-15-17-02-17 та від 15.01.2018 №3/26- 1 15-17-02-17, які фактично знаходиться за адресою: Київська обл. Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, будинок 38 та Київська обл. Києво- Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, будинок 37.
Окрім того, Міністерство енергетики України у відповідь на запит державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) від 09.07.2020 повідомило, що за даними автоматизованої системи "Юридичні особи", яка заповнюється підприємствами та ведеться Міністерством з метою наповнення Єдиного реєстру об'єктів державної власності, на балансі ДП "Макіїввугілля" за вказаними адресами обліковуються котеджі загальною площею 373,1 кв.м та 381,3 кв.м.
Наявність іншого майна, крім двох житлових будинків, які знаходяться у податковій заставі, не встановлено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що органи державної виконавчої служби (зокрема Києво-Святошинський районний відділ ДВС ГТУЮ у Київській області) не мали реальної можливості виконати спірні виконавчі документи, оскільки матеріалами справи підтверджено, наявність запису про податкову заставу на виявлене майно боржника, який було внесено до прийняття відділом виконавчих документів до виконання. У свою чергу порушення строків вчинення виконавчих дій у даному випадку не є підставою для визнання незаконними таких дій, оскільки саме по собі рішення є правильним та не могло вплинути на результати виконавчих дій, у випадку своєчасного їх вчинення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не зазначено які саме фактичні обставини свідчать про те, що невчинення державним виконавцем Києво-Святошинського відділу ДВС мало результатом невиконання спірних рішень.
Констатація факту невиконання судового рішення без з'ясування обставин стосовно того, що зумовило його невиконання, не може бути достатнім і переконливим свідченням того, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність.
Матеріалами справи підтверджено, а позивачем не доведено, що у державного виконавця Києво-Святошинського відділу ДВС була реальна можливість вчинення виконавчих дій.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги, що з моменту набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств", 24.05.2017, до моменту звернення позивача до суду з позовом у даній справі згідно з вимогами стаття 1 цього Закону тимчасово, до 1 січня 2022 року, підлягали зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Наявність рішень судів та органів ДВС про визнання незаконними дій державних виконавців у виконавчих провадженнях, зокрема і постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 20.01.2020, якою визнано протиправними дії державного виконавця у виконавчому провадженні №57934143, не може слугувати безумовною підставою для визнання дій державної виконавчої служби протиправними у даній справі, оскільки як убачається із матеріалів справи їм вже надана відповідна оцінка, після винесення зазначеної постанови допущені порушення були усунуті.
Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що матеріалами справи не підтверджені доводи позивача щодо незабезпечення Міністерством юстиції України виконання рішень господарських судів у справах №23/199, №910/12996/16, №910/18833/17 органами ДВС, оскільки жодних доказів звернення до Міністерства юстиції України із скаргами або заявами щодо спірних виконавчих проваджень до матеріалів справи не додано.
З огляду на викладене та враховуючи встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТК "Технокомплект".
У зв'язку з наведеним, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі №910/13313/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі №910/13313/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/13313/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
У зв'язку з відпусткою судді Кравчука Г.А. з 20.02.2023 по 08.03.2023 повний текст постанови складено 09.03.2023.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Т.П. Козир
Г.П. Коробенко