Справа № 538/861/22 Номер провадження 22-ц/814/2429/23Головуючий у 1-й інстанції Цімбота Л.Г. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
07 березня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Остапенко Андрій Ігорович, на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії,
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2022 року акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (далі - АТ «Полтаваобленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
В обґрунтування позову зазначено, що 21 лютого 2022 року представники АТ «Полтаваобленерго» прибули на об'єкт споживача ОСОБА_1 - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення технічної перевірки вузла обліку.
Під час проведення технічної перевірки представниками позивача було встановлено факт самовільного підключення електророзетки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи поза розрахунковим засобом обліку електроенергії з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від вхідного дроту до електророзетки, що знаходиться в ванній кімнаті, що призвело до несанкціонованого відбору електроенергії. Виявити порушення при контрольному огляді можливостей не було. При включенні навантаження лічильний механізм лічильника не враховує електроенергію. Споживачу продемонстровано порушення.
На місці виявлення порушення було складено акт про порушення №005136 від 21 лютого 2022 року.
Комісією Лохвицької дільниці Миргородської об'єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» було розглянуто матеріали щодо порушення ПРРЕЕ відповідачем, у результаті чого Протоколом №16 засідання комісії з розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 17 березня 2022 року було встановлено, що ОСОБА_1 підлягає до сплати за необліковану активну електроенергію 31150,78 грн.
19 квітня 2022 року на адресу відповідача направлено претензію про необхідність сплатити 31150,78 грн, однак останньою їх не було сплачено.
У зв'язку з вищевказаним, позивач прохав суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» вартість активної електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ в сумі 31150,78 грн та судовий збір.
Короткий зміст зустрічної позовної заяви
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву до АТ «Полтаваобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення.
На думку особи, яка подала зустрічну позовну заяву, акт про порушення №005136 від 21 лютого 2022 року складено з порушенням процедури, зокрема: відсутні докази наявності повноважень працівників позивача на складення даного акту; відсутня дата останнього контрольного огляду помешкання споживача; зразок дроту, яким було здійснено несанкціоноване підключення не було вилучено та не було долучено до акту; зазначаючи у первісному позові про дозволену потужність споживання електроенергії, яка передбачена договором, позивачем не було долучено копію такого договору; відсутні документи на засоби вимірювальної техніки (сертифікати відповідності, тощо); відсутнє зазначення вжитих заходів за для встановлення факту здійсненого споживачем порушення.
Крім того, позивачем за зустрічним позовом також вказано й на порушення, пов'язані з процедурою розгляду даного акту на засіданні комісії, зокрема: кількісний склад комісії; розгляд комісією даного акту за відсутності споживача у період введення воєнного стану в Україні.
У зв'язку з вищевказаним, ОСОБА_1 прохала суд прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом; визнати незаконним та скасувати рішення комісії Лохвицької дільниці Миргородської об'єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» з розгляду акту про порушення споживачем ПРРЕЕ, оформлене протоколом №16 від 17 березня 2022 року щодо споживача ОСОБА_1 за актом про порушення №005136 від 21 лютого 2022 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2022 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Остапенка А.І. про прийняття зустрічного позову та об'єднання з первісним позовом відмовлено.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Полтаваобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення повернуто представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Остапенку А.І.
Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що одночасне подання представником відповідача до суду відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви, що є ідентичними за своїм змістом, є зловживанням процесуальними правами, яке спрямоване виключно на затягування розгляду малозначної справи і ніяким чином не спрямовані на виконання завдань цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2022 року не погодилася ОСОБА_1 , оскарживши її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі відповідач прохає суд ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2022 року про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 скасувати та направити справу для продовження розгляду (для вирішення питання про прийняття зустрічного позову) до суду першої інстанції.
Узагальнена позиція учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що 12 жовтня 2022 року нею, у передбачуваний процесуальним законом строк та спосіб, було подано до місцевого суду відзив на позовну заяву, а також зустрічну позовну заяву.
Що стосується змісту поданих нею процесуальних документів, то з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, позивач (зокрема, за зустрічним позовом) в особі свого представника (адвоката) самостійно визначає свою правову позицію у справі. Крім того, у відзиві на позов відповідач не може заявити до позивача зустрічну вимогу.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наводив аргументів на спростування твердження про взаємозв'язок та доцільність розгляду обох позовів, окрім як посилаючись на малозначність справи за позовною заявою АТ «Полтаваобленерго» та строк її розгляду.
Водночас, суд першої інстанції не конкретизував, яким чином подання відповідачем зустрічного позову шкодить інтересам правосуддя та порушує процесуальні права іншого учасника цивільного процесу, який про таке порушення не заявляв та взагалі не заперечував проти прийняття судом зустрічного позову, покладаючись у цьому питанні на розсуд суду.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає законодавству, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Позивач наголошує, що подані відповідачем до місцевого суду процесуальні документи - відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява мають ідентичний зміст, що не може залишитися поза увагою, адже такі дії хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але очевидно є недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Предметом перегляду є ухвала про повернення зустрічної позовної заяви, яка відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала зазначена в частині другій статті 369 ЦПК України, то колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Частинами першою-другою статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Так, статтею 191 ЦПК України передбачено право відповідача надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
Водночас, стаття 193 ЦПК України закріплює, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
З вищевказаного вбачається, що чинними нормами цивільного процесуального законодавства передбачено процесуальне право відповідача подати і відзив на позовну заяву, і зустрічну позовну заяву, яка має відповідати передбаченим законодавством вимогам, що не є взаємовиключним.
У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує на відмінності процесуальних документів, які може подати до суду першої інстанції відповідач, зокрема: «відзив на позовну заяву» та «зустрічна позовна заява», які мають різні процесуальні вимоги та наслідки. Так, відзив на позовну заяву за своєю суттю є запереченням іншої сторони на подану позовну заяву. Натомість зустрічна позовна заява за своєю суттю є формою позовної заяви, яку суд має розглянути в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
В оскаржуваному судовому рішенні, як на підставу повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , вказано на подання відповідачем до місцевого суду одночасно відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви аналогічного змісту, що, на думку суду першої інстанції, є зловживанням процесуальними правами. Відсутні відомості про оцінку зустрічної позовної заяви на відповідність статей 193, 194 ЦПК України.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами передбачено статтею 44 ЦПК України.
Зокрема, нормами вищевказаної статті вказано, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Оскільки в ухвалі Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2022 року відсутнє належне мотивування того в чому саме полягає зловживання процесуальними права відповідачем, а подання до місцевого суду останньою відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви є її процесуальним правом, яким сторона по справі скористалася, то суд апеляційної інстанції вважає за потрібне задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини першої статті 374 ЦПК України).
Згідно пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Тобто стаття 379 ЦПК України передбачає підстави для скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду справи, що означає, що розгляд справи не було завершено, а ухвала, якою такий розгляд завершено, не відповідає нормам процесуального права та розгляд справи потрібно продовжити по суті.
У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі № 758/6080/19 (провадження № 61-7148св21) зазначено, що в кожному випадку суд апеляційної інстанції повинен перевіряти чи перешкоджає ухвала суду першої інстанції подальшому провадженню у справі.
Оскільки Лохвицький районний суд Полтавської області дійшов до передчасного висновку про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 у зв'язку із зловживанням останньою процесуальними правами, що полягало в одночасному поданні нею відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви аналогічного змісту, то колегія суддів вважає за потрібне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо судових витрат
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд по даній справі не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а направляє справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367, 374, 379 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Остапенко Андрій Ігорович - задовольнити.
Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2022 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 березня 2023 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко