Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3996/21 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О.С.
Категорія 70 Доповідач Трояновська Г. С.
09 березня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Житомирі цивільну справу №296/3996/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 грудня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Рожкової О.С. у м. Житомирі,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась суду із названим позовом до ОСОБА_2 та просила:
- змінити розмір аліментів, визначений згідно з рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03.07.2018 у справі №296/9150/17;
- ухвалити рішення, згідно з яким стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/6 всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03.07.2018 стягуються з ОСОБА_2 на її користь аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/8 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення повноліття. Вказала, що з часу ухвалення вказаного судового рішення матеріальне становище відповідача поліпшилось, оскільки з 03.06.2020 припинено стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), у зв'язку із досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, відповідач перебуває на військовій службі, має постійний дохід близько 15 000,00 гривень на місяць, що дозволяє йому сплачувати аліменти в більшому розмірі, ніж було визначено рішенням суду від 03.07.2018. Водночас вказала, що визначений судом розмір аліментів є недостатнім для утримання сина ОСОБА_6 для забезпечення належного утримання дитини, а тому з огляду на наявність підстав для зміни розміру аліментів, просила задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 08 грудня 2022 року позов задоволено. Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03 липня 2018 року у справі №296/9150/17, та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 908 гривень 00 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вказує, що при збільшенні розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , судом першої інстанції не враховано, що він є військовослужбовцем, постійно перебуває у зоні проведення бойових дій, а на його утриманні перебувають ще дружина та син ОСОБА_5 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим з наведених у ньому мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис за №231 (а.с.5).
ОСОБА_3 зареєстрований разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка про реєстрацію місця проживання особи Управління ведення реєстру територіальної громади ЖМР (а.с.6).
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03.07.2018 змінено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09.06.2017 у справі №296/1624/17 з ОСОБА_2 , на утримання сина - ОСОБА_3 , з 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) до 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с.7-8).
Станом на 30.03.2021 до Чуднівського районного відділу державної виконавчої служби не надходило жодних виконавчих листів щодо стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 , що підтверджено листом Чуднівського районного відділу державної виконавчої служби №19.20-19/21/2021/1697 від 30.03.2021(а.с.9).
Із листа Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 12.04.2021 вбачається, що у Бердичівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення аліментів, де боржником виступає ОСОБА_2 (а.с.10).
Висновком ЛКК №85/7 поліклініки №2 КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради від 11 листопада 2021 року та випискою із медичної карти №2198 підтверджується вагітність ОСОБА_1 (а.с.33).
З 08.11.2021 ОСОБА_1 почала отримувати виплати по безробіттю, що підтверджується трудовою книжкою (а.с.36).
Із листа ГУ ДПС у Житомирській області та додатку до нього №3093/5/06-30-12-02-11 від 14.09.2022 видно, що з І кварталу 2020 року по ІІ квартал 2022 ОСОБА_2 отримав дохід у розмірі 605 299,49 коп. (а.с.70-76).
Крім того, рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 25.01.2006 з ОСОБА_2 стягувалися на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 24.11.2005 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.7-8).
Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.11.2017 вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 червня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття та аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29 червня 2017 року і до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трьох років (а.с.7-8).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 03.07.2018, а саме з 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/6 частки всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (збільшення) розміру аліментів, позивач посилалася на те, що у відповідача покращився матеріальний стан.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що матеріальне становище відповідача змінилося (покращилося) та врахував, що за рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 25.01.2006 з ОСОБА_2 стягувалися на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 24.11.2005 до досягнення дитиною повноліття, та станом на час розгляду справи донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 досягла повноліття і доказів про подальше стягнення аліментів на неї відповідачем не надано.
Крім того, судом першої інстанції правильно взято до уваги, що ОСОБА_2 припинив виплату аліментів на утримання дружини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29 червня 2017 року у зв'язку із досягненням сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трьох років, що були стягнуті заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.11.2017.
Водночас, за вказаним рішенням суду з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 червня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7-8).
Отже, на час звернення до суду ОСОБА_1 з позовом про зміну розміру аліментів, відповідач ОСОБА_2 припинив виплату аліментів на доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та на дружину ОСОБА_4 до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трьох років.
Відтак, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що припинення виплати аліментів на утримання старшої дитини ОСОБА_8 та дружини ОСОБА_4 спричинило зміну матеріального стану відповідача, оскільки зазначена обставина очевидно зменшила додаткові фінансові витрати відповідача.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про доведеність позовних вимог в частині зміни матеріального становища відповідача.
Таким чином, на теперішній час ОСОБА_2 є платником аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) лише на сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вказане є підставою для зміни розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розумінні положень статті 192 СК України. .
Також встановлено, що на виконанні у Бердичівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби, відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення аліментів, де боржником виступає ОСОБА_2 , а з І кварталу 2020 року по ІІ квартал 2022 року відповідач отримав грошове забезпечення та інші доходи від військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та Управління сім'ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради у розмірі 605 299,49 грн.
Ухвалюючи рішення про зміну розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частки всіх видів доходів ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, суд першої інстанції правильно визначив частку, яка підлягає стягненню з позивача на утримання дитини.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що збільшення розміру аліментів на утримання дитини з 1/8 частки всіх видів доходів відповідача до 1/6 частки його доходів у зв'язку зі зміною матеріального стану буде спрямовано на належне забезпечення дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не суперечитиме його інтересам порівняно з іншою дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з огляду на забезпечення принципу рівності прав дітей кожної зі сторін в забезпеченні відповідачем їх належного утримання.
Встановивши обов'язок відповідача надавати матеріальну допомогу дітям, суд першої інстанції належно мотивував свої висновки про визначення розміру аліментів саме у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем заявлено клопотання про витребування доказів з метою встановлення матеріального становища позивача, у задоволенні якого апеляційним судом відмовлено з огляду на те, що в суді першої інстанції під час розгляду справи відповідачем та його представником відповідного клопотання про витребування доказів заявлено не було, обґрунтувань неможливості його подання у встановлений строк не зазначено.
Водночас колегія суддів зауважує, що в даному випадку, при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів на утримання дитини має значення матеріальне становище саме платника аліментів, а не стягувача.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною першою статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
З урахуванням обставин справи та змісту заявлених вимог, колегія суддів вважає ухвалене по справі рішення законним та обґрунтованим.
Таким чином, апеляційна скарга не містить жодних доводів стосовно помилковості висновку суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст.ст.12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування за наведених доводів апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права й підстав для його скасування, не вбачає.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді