Справа № 761/7860/23
Провадження № 2-о/761/274/2023
06 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянула заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження,-
У березні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту народження дитини ОСОБА_2 .
Так, подана заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Статтею 317 ЦПК України визначено порядок провадження у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.
Так, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Статтею 318 ЦПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції від 07 травня 2022 року) будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
До набрання чинності вказаної норми закону аналогічні положення були визначені статтею 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
При зверненні до суду із заявою про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території, заявником було додано, зокрема, свідоцтво про народження дитини, видане в м. Луганськ.
Вказані документи у відповідності зі статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнаються дійсними в Україні.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.
Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 за № 52/5 підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:
а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.09.2020 за № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.09.2020 за №953/35236; б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 за №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 за № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є відповідний медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.
Доказів того, що заявнику відмовлено в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв'язку з тим, що документи про народження дитини видані окупаційною владою суду надано не було.
Сам по собі факт народження дітей в м. Луганськ та відсутність на теперішній час на території м. Луганськ функціонуючого органу РАЦС не є перешкодою для здійснення державної реєстрації народження дитини у будь-якому іншому органі РАЦС, тож не є достатньою підставою для звернення до суду.
Згідно ч. 2, ч. 4 статті 13, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
З огляду на викладене, звернення до суду з даною заявою є передчасним, оскільки законом визначено позасудовий порядок встановлення факту, про який просить заявник.
Отже, заявник може звернутись до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану, додавши до заяви свідоцтво про народження, видані на тимчасово окупованій території, та зареєструвати факт народження дитини у встановленому законом порядку.
Варто зазначити, що суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. При цьому, відмова компетентного органу провести державну реєстрацію народження особи може бути оскаржена в адміністративному порядку.
Такий висновок не суперечить обставинам,викладеним у листі Верховного Суду щодо особливостей розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України від 22 квітня 2021 року № 985/0/208-21, а також положенням Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Крім цього, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. (ч. 3,4 ст. 294 ЦПК України).
Між тим, мати дитини до участі у справі в якості заінтересованої особи не залучена, заяви про встановлення факту з додатками для неї не надано.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право.
За змістом заяви мати дитини - ОСОБА_3 , яка не перебуває у шлюбі з заявником.
Між тим, в прохальній частині заявник просить встановити факт, що матір'ю дитини є ОСОБА_4 , а не ОСОБА_3 . При цьому, прізвище матері ОСОБА_3 вказано також у свідоцтві про народження дитини, а доказів зміни прізвища матері з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 не надано.
З урахуванням вказаних обставин заявнику необхідно уточнити зміст вказаної заяви, надати докази неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, уточнити суб'єктний склад учасників справи. Після виправлення недоліків уточнену заяву з додатками надати для суду та у відповідності до кількості учасників справи.
Враховуючи те, що заявник не позбавлений можливості усунути викладені зауваження, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати заявнику строк для виправлення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 294, 315 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження, - залишити без руху, надавши стороні заявника строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною і повертається стороні заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Осаулов А.А.