Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1675/23
15 лютого 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12022100070001878 від 16.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
Слідча СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 , як слідча групи слідчих у даному кримінальному провадженні, звернулася до суду з клопотанням у якому просить накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме: ноутбук acer модель NITRO AH53043 SN:NHQ6ZEU0120490 FC963400, чорного кольору, який поміщені до спеціального пакету з № WAR1868955 з підписами учасників, мобільний телефон марки «iPhone» (Apple), модeль «Х10», імей: НОМЕР_1 , сірого кольору, з сім карткою стартового оператора Київстар з номером НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакету з №CRI1002895 з підписами учасників, ноутбук Apple модель А1707 ЕМС3162, сірого кольору, який поміщено до спеціального пакету з № WAR 1868954.
В обґрунтування клопотання зазначила, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 12022100070001878, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.09.2022.
Досудовим розслідування встановлено, що в період часу з 30.08.2022 по 12.09.2022 невстановлені особи, шляхом обману та зловживання довірою громадян за допомогою використання комп'ютерної та електронно-обчислювальної техніки, внаслідок несанкціонованого доступу до сайту, заволоділи грошовими коштами, чим спричинили ФОП ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значну матеріальну шкоду.
Передумовою внесення відомостей до ЄРДР та реєстрації вказаного кримінального провадження є заява про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_5 від 15.09.2022.
У рамках проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій 14.02.2023 року в період часу з 09:28 год. по 10:40 год. здійснено невідкладний обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку у приміщенні квартири виявлено та вилучено:
- Ноутбук acer модель NITRO AH53043 SN:NHQ6ZEU0120490 FC963400, чорного кольору, який поміщені до спеціального пакету з № WAR1868955 з підписами учасників;
- Мобільний телефон марки «iPhone» (Apple), модeль «Х10», імей: НОМЕР_1 , сірого кольору, з сім карткою стартового оператора Київстар з номером НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакету з №CRI1002895 з підписами учасників;
- Ноутбук Apple модель А1707 ЕМС3162, сірого кольору, який поміщено до спеціального пакету з № WAR 1868954.
Вилучене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Ураховуючи обставини та з метою недопущення знищення, відчуження, передачі в тимчасове володіння іншим особам вищевказаного майна, яке вилучено 14.02.2023 за адресою: АДРЕСА_1 Б просить накласти арешт на вищенаведене майно.
Слідча у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності. Клопотання підтримала, просила задовольнити.
Володілець майна, у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлялася належним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, щодо накладення арешту не заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на грошові кошти. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Як вбачається з матеріалів клопотання, у слідчої є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відповідне майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також ураховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 12022100070001878.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання слідчої необхідно задовольнити та накласти арешт на вищенаведене майно із забороною відчуження, розпорядження та користування ним.
Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12022100070001878 від 16.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: ноутбук acer модель NITRO AH53043 SN:NHQ6ZEU0120490 FC963400, чорного кольору, який поміщені до спеціального пакету з № WAR1868955 з підписами учасників, мобільний телефон марки «iPhone» (Apple), модeль «Х10», імей: НОМЕР_1 , сірого кольору, з сім карткою стартового оператора Київстар з номером НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакету з №CRI1002895 з підписами учасників, ноутбук Apple модель А1707 ЕМС3162, сірого кольору, який поміщено до спеціального пакету з № WAR 1868954, із забороною відчуження, розпорядження та користування вищенаведеним майном.
Копію ухвали негайно вручити слідчому та прокурору - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя ОСОБА_1