Справа № 456/4491/22
Провадження № 2/456/379/2023
іменем України
07 березня 2023 року місто Стрий Львівської області
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина В.Я.,
сторони у справі:
позивач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області;
відповідач - ОСОБА_1 ;
зміст позовних вимог - про стягнення надміру виплаченої суми пенсії;
розглянувши дану цивільну справу у залі судових засідань у приміщенні суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, 89, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у суду матеріалів, -
Стислий виклад позицій сторін у справі.
Позивач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у порядку самопредставництва, котре уповноважена виконувати ОСОБА_2 , як юридична особа, яка здійснює нарахування та виплату пенсії у Львівській області, в тому числі й відповідачу ОСОБА_1 , 20.12.2022 року, скориставшись засобами поштового зв'язку, подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області позовну заяву, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 22.12.2022 року за вх. № 17254, в якій просить стягнути на його користь надмірно виплачену відповідачеві ОСОБА_1 суму пенсії у загальному розмірі 3 788 грн..
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та, починаючи з 17.10.2017 року, на підставі протоколу № 3647 від 16.11.2017 року, отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи (загальне захворювання), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на весь строк встановлення відповідної інвалідності згідно виписки за акта огляду МСЕК № 1 серія 12 ААА № 658361 - по 01.11.2018 року. У подальшому на підставі рішення № 913260140569 від 14.11.2018 року відповідач ОСОБА_1 отримував згадану пенсію упродовж усього строку продовження йому інвалідності згідно виписки з акта огляду МСЕК № 1 серія 12 ААА № 835428, тобто по 31.10.2019 року. У подальшому на підставі рішення № 913260140569 від 19.11.2019 року відповідач ОСОБА_1 отримував згадану пенсію упродовж усього строку продовження йому інвалідності згідно виписки з акта огляду МСЕК № 1 серія 12 ААБ № 325453, тобто до 31.10.2020 року. У подальшому на підставі рішення № 913260140569 від 24.11.2020 року відповідач ОСОБА_1 отримував згадану пенсію упродовж у сього строку продовження йому інвалідності згідно виписки з акта огляду МСЕК № 1 серія 12 ААВ № 038389, тобто по 31.10.2021 року. Проте, з листа КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 10.01.2022 року за вих. № 12, позивачеві Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 24.11.2021 року пройшов повторний огляд у МСЕК № 1, проте за результатами такого огляду особою з інвалідністю не визнаний, у зв'язку з чим призначена йому пенсія позивачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з лютого 2022 року перестала нараховуватись та припинилась. Вказане призвело до переплати суми пенсії за період з 01.11.2021 року по 31.01.2022 року в сумі 3 788 грн.. У зв'язку з тим, що виплата пенсії відповідачеві ОСОБА_1 не поновлена, тому утримання переплати суми пенсії неможливе, для вирішення питання добровільного повернення коштів у розмірі 3 788 грн. на адресу цього відповідача направлено листа, в якому пропонувалось повернути виявлену переплату на рахунок позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Проте, відповідач ОСОБА_1 станом на 20.12.2022 року надміру виплачену суму пенсії позивачеві Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області не повернув, у зв'язку із чим згаданий позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просити про стягнення з відповідача ОСОБА_1 3 788 грн. надміру виплаченої суми пенсії.
Відповідач ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до нього про стягнення надміру виплаченої суми пенсії не подав, свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів. Поряд з цим, у своїй заяві про закриття провадження у цій справі зазначив про повну сплату 21.02.2023 року надміру виплаченої йому суми пенсії у розмірі 3 788 грн., проте наполягає на тому, що відповідна переплата пенсії утворилася саме з вини позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Заяви та клопотання сторін у справі.
На адресу Стрийського міськрайонного суду Львівської області 22.02.2023 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, що була зареєстрована у діловодстві суду за вх. 3131, в якій він зазначив про повну сплату 21.02.2023 року надміру виплаченої йому суми пенсії у розмірі 3 788 грн., одночасно на підтвердження цього долучив відповідні письмові докази. Тому клопотав про закриття провадження у цій справі, оскільки відсутній предмет спору.
Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи, у тому числі й про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та інших її учасників, у визначені чинним ЦПК України й судом строки та порядку, до суду не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Оскільки відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, який не має статусу підприємця, то суддею, на виконання вимог частин 6, 7 ст. 187 ЦПК України, 23.12.2022 року було вжито заходів для звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідач а ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 27.12.2022 року, після отримання у встановленому порядку інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , який не має статусу підприємця, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду, розташованого по вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий Львівської області, 26.01.2023 року о 14:00 год., без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 26.01.2023 року судовий розгляд цієї справи по суті продовжено та ухвалено проводити такий у порядку спрощеного позовного провадження 07.03.2023 року о 12:45 год. у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, без проведення судового засідання, за наявними у цій справі матеріалами.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 07.03.2023 року відмовлено відповідачеві ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про закриття провадження у цій справі на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, тобто у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області й причетність до такого порушення його прав відповідача ОСОБА_1 за пред'явленими позовними вимогами цивільного характеру, встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 17.10.2017 року та отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи (загальне захворювання), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на час встановлення йому відповідної групи інвалідності. Відповідач ОСОБА_1 також 09.11.2017 року підписав пам'ятку пенсіонеру (копія міститься у справі, а. с. 20), у котрій, з-поміж іншого, процитований обов'язок повідомляти органи Пенсійного фонду про обставини, що стосуються зміни розміру пенсійної виплати або припинення її виплати.
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 658361 від 24.10.2017 року, виданої МСЕК № 1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (копія міститься у справі, а. с. 7), відповідачеві ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності (загальне захворювання) на строк до листопада 2018 року, та визначена дата чергового переогляду - 17.10.2018 року.
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 835428 від 12.11.2018 року, виданої МСЕК № 1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (копія міститься у справі, а. с. 10), відповідачеві ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності (загальне захворювання) на строк до листопада 2019 року, та визначена дата чергового переогляду - 24.10.2019 року.
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 325453 від 19.11.2019 року, виданої МСЕК № 1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (копія міститься у справі, а. с. 12), відповідачеві ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності (загальне захворювання) на строк до листопада 2020 року, та визначена дата чергового переогляду - 29.10.2020 року.
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 038389 від 29.10.2020 року, виданої МСЕК № 1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (копія міститься у справі, а. с. 14), відповідачеві ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності (загальне захворювання) на строк до листопада 2021 року, та визначена дата чергового переогляду - 29.10.2021 року.
Судом встановлено й те, що 13.01.2022 року на адресу позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшло повідомлення від КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 10.01.2022 року за вих. № 12 (копія міститься у справі, а. с. 15-16), за змістом котрого відповідач ОСОБА_1 24.11.2021 року пройшов повторний огляд у МСЕК № 1, проте за результатами такого огляду особою з інвалідністю не визнаний, у зв'язку з чим призначена йому пенсія позивачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області у лютого 2022 року перестала нараховуватись та припинилась.
Розрахунком суми переплати пенсії (копія міститься у справі, а. с. 19) стверджується проведення такої переплати у період з 01.11.2021 року по 31.01.2022 року, тобто до місяця отримання позивачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області відповідної інформації щодо того, що відповідач ОСОБА_1 після проходження чергового переогляду особою з інвалідністю не визнаний, однак про що зазначеного позивача не повідомив відповідач ОСОБА_1 , у загальному розмірі 3 788 грн..
У свою чергу, позивач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 11.11.2022 року за вих. № 1300-5207-8/105444 звернувся до відповідача ОСОБА_1 з вимогою повернути надміру виплачену їй пенсію за період з 01.11.2021 року по 31.01.2022 року в сумі 3 788 грн. (копія міститься у справі, а. с. 18), а до цього - з листом від 17.02.2022 року за вих. № 1300-5207-8/18232 звернувся до відповідача ОСОБА_1 з вимогою подати заяву та відповідні документи в оригіналі щодо утримання надміру виплаченої суми пенсії (копія мітиться у справі, а. с. 17), проте такі листи залишилися поза увагою зазначеного відповідача.
Судом встановлено й те, що станом на дату звернення позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у Стрийський міськрайонний суд Львівської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії, а це 20.12.2022 року, надміру виплачена сума пенсії у загальному розмірі 3 788 грн. не була повернута відповідачем ОСОБА_1 , а таку суму пенсії було ним повернуто на відповідний рахунок позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вже під час судового розгляду цієї справи по суті, а саме 21.02.2023 року, що стверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» № ПН 215600426655 про сплату (оригінал міститься у справі, а. с. 39). При цьому, відповідач ОСОБА_1 не вважає такий свій вчинок визнанням позову, так як у своїй заяві про закриття провадження у цій справі вказав, що сплата йому надміру суми пенсії відбулася не з його вини, а з вини позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Проте, станом на дату ухвалення даного рішення у справі позивачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не подано суду відповідної заяви про відмову від пред'явленого ним позову до відповідача ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії, та, як наслідок, про закриття провадження у цій справі з наведеної підстави, з огляду на що суд продовжив вирішувати спір по суті пред'явлених позовних вимог та вважав за можливе ухвалити дане рішення.
Релевантні норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.
Встановлені судом цивільні правовідносини, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення, у тому числі у зв'язку із інвалідністю, виплати відповідних сум та повернення їх у випадках проведення такої виплати надміру, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Так, статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону
Статтею 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
За змістом ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягай пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно
Статтею 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
За приписами ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії, внаслідок відновлення здоров'я, тощо, до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку (ч. 4 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»)
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Оскільки судом беззаперечно встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 надміру виплачену йому позивачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області за період з 01.11.2021 року по 31.01.2022 року суму пенсії у загальному розмірі 3 788 грн. було повернуто на відповідний рахунок зазначеного позивача під час судового розгляду цієї справи по суті, а саме 21.02.2023 року, що стверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» № ПН 215600426655 про сплату, й така обставина не спростована зазначеним позивачем, як і ним не подано відповідної заяви про відмову від позову й закриття провадження у цій справі з наведеної підстави, то, за результатами розгляду цієї справи по суті у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
При цьому суд встановив, що вищевказана переплата пенсії відбулася не з вини позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки той припинив нарахування та виплату відповідачеві ОСОБА_1 пенсії по інвалідності одразу ж з наступного місяця за місяцем, у котрому отримав інформацію про невизнання його у встановленому порядку особою з інвалідністю, натомість відповідач ОСОБА_1 свого обов'язку повідомити зазначеного позивача про такий факт не виконав, доказів протилежного суду не надав, що, власне, й є у причинному зв'язку з утворенням вищевказаної переплати пенсії та, очевидно, послужило підставою для повернення відповідачем ОСОБА_1 усієї суми переплати пенсії до дати ухвалення судом рішення у цій справі.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2 481 грн. і підтверджуються платіжним дорученням № 4003 від 06.12.2022 року (копія міститься у справі, а. с. 1), слід здійснити у порядку, визначеному у ст. 141 ЦПК України, та, в силу ухвалення рішення на користь відповідача ОСОБА_1 , слід залишити за вказаним позивачем.
Доказів понесення учасниками цієї справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати позивачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись статтями 2, 4-5, 7, 10, 12-13, 77-82, 89-90, 95, 133, 141, 191, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії, - відмовити у повному обсязі.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею без проголошення.У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області; місцезнаходження юридичної особи: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13814885.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Дата складення повного судового рішення: 07 березня 2023 року.
Суддя Володимир МИКИТИН