Справа № 450/1310/22 Провадження № 2-п/450/4/23
08 лютого 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Оленич О.І.
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.12.2022 року по цивільній справі № 450/1310/22 за позовною заявою представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності, -
позиція заявника (відповідача): Заява мотивована тим, що вказане рішення було винесено у відсутності відповідача. Йому не було відомо про судові засідання, зокрема, призначене на 11.07.2022 - підпис у повідомленні про вручення судової повістки проставлений не ним; повідомлення про вручення судової повістки на 20.09.2022 не містить жодних відміток про її вручення або про причини невручення, про вказане засідання йому не було відомо, про відкладення судового засідання, призначеного на 20.10.2022 він клопотав у зв'язку з неможливістю явки через смерть батька; про відкладення судового засідання, призначеного на 13.12.2022 він клопотав у зв'язку з бажанням отримати правову допомогу. Вважає, причини його неявок в призначені судові засідання поважними та надання права на перегляд даної справи за його участю. Про вказане заочне рішення йому стало відомо 20.12.2022. Крім того, судом не враховано, що згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, така була надана продавцю для ведення садівництва, при реєстрації права власності ОСОБА_5 на вказану ділянку, цільове призначення не змінювалось. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право та його державної реєстрації. Судом зроблено висновок про набуття права на земельну ділянку до укладення шлюбу з ОСОБА_2 а тому просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 13.12.2022, скасувати заочне рішення та призначити вказану справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Заявник у судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав, просив її задоволити.
Позиція позивача: представник позивача подала до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення та просила залишити її без задоволення. Відповідач не подав відзив на позов, а також не подав нових доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, та не посилається на такі. Посилання на неповідомлення про вручення судової повістки на 11.07.2022 не обґрунтоване доказами, клопотання від 20.10.2022 та 13.12.2022 про відкладення судового засідання, підтверджує факт обізнаності відповідача про дану справу з 20.10.2022, однак відповідач жодним чином не реалізував своє право на правову допомогу, подання відзиву та доказів на спростування позиції позивача. Помилковість посилання суду в заочному рішенні на ч.1 ст. 120 ЗК та постанову ВП ВС від 16.06.202 в справі №689/26/17 відповідач жодним чином не обґрунтував. Предметом позову у справі, у якій винесено заочне рішення, і є визнання спірної земельної ділянки особистою приватною власністю.
У судовому засіданні представник позивача просила заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.12.2022 у цивільній справі № 450/1310/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності суд задоволив позовні вимоги. Вказаним заочним рішенням суд ухвалив визнати особистою приватною власністю ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку, кадастровий номер: 4623684900:01:002:0303, площею 0,0818 га, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, під будинком АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1012,25 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
З матеріалів заяви вбачається, що заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.12.2022 відповідач отримав 11.01.2023 та заяву про перегляд подано у 20 -денний строк (штемпель поштового відправлення 31.01.2023).
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та /або/ не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, законом визначено, що суд може скасувати ухвалене ним заочне рішення лише за наявності одночасно двох підстав визначених у ст. 288 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що причини неявки в судові засідання є поважними.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання відповідач жодного разу не прибув, хоча повідомлявся належним чином. Зокрема, про призначення судового засідання 13.12.2022 відповідач був повідомлений та 13.12.2022 подав заяву про відкладення такого у зв'язку з бажанням захисту його інтересів адвокатом, проте не зазначив причин не укладення договору про правову допомогу завчасно, не зважаючи на те, що йому було відомо про подання даного цивільного позову (ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 07.06.2022), відзиву на позов не подав. А тому вказана вище відповідачем підстава для відкладення розгляду справи не могла бути визнана судом поважною.
Отже, відповідача повідомлено про розгляд судом вказаної справи у встановленому законом порядку, але через його неявку судом було ухвалено заочне рішення.
Стосовно тверджень відповідача про те, що під час ухвалення заочного рішення суд проігнорував положення ст. 125 ЗК в редакції 25.10.2001 та помилковість посилання на ч.1 ст. 120 ЗК та постанову ВП ВС від 16.06.2020 в справі №689/26/71, то такі покликання відповідача не обґрунтовані жодним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідач під час перегляду заочного рішення по справі, не довів ті обставини, на які він посилався, як на підстави своїх заперечень. Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відтак, розглянувши заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду, суд приходить до висновку, щодо її необґрунтованості, а наведені в ній доводи такими, що не дають підстав для скасування заочного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.12.2022 року по цивільній справі № 450/1310/22 за позовною заявою представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності, - залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що у відповідності до ч.2 ст. 288 ЦПК України він має право подати апеляційну скаргу на заочне рішення від 13.12.2022 в загальному порядку.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст виготовлено 13.02.2023.
Суддя Д. А. Кукса