Справа № 761/19308/21
Провадження № 2/761/3147/2023
13 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
за участю секретаря Корнійчук Є.Т.,
представника позивача: ОСОБА_5.,
представника відповідача 1: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання про закриття провадження у цивільній справі за позовом:
позивач: ОСОБА_2 ,
відповідач-1: ОСОБА_3 ,
відповідач-2: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна,
предмет позову: визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Діброви Ольги Сергіївни, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05.07.2021 року відкрито провадження у справі.
13.02.2023 на адресу суду від представника відповідача - ОСОБА_3 надійшло клопотання про встановлення компетентного суду та закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що спадкодавець був як громадянином України так і громадянином Республіки Польща. Постановою Районного Суду Варшави від 19.09.2022 року прийнято рішення, що польський суд компетентний ухвалити рішення щодо поділу спільного майна.
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання.
Представник відповідача 1 підтримала подане клопотання.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, спадкові справи щодо нерухомого майна належать до компетенції відповідного органу тієї Договірної Сторони, на території якої це майно знаходиться.
Відповідно до ст. ст. 32, 33 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, правові відносини, що стосуються нерухомого майна, визначаються законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться нерухоме майно. Компетентними є суди цієї ж Договірної Сторони. Зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству. У справах, зазначених в пункті 1, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. Компетентним є також суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача. Компетенція, про яку йде мова в пункті 2, може бути змінена за згодою учасників договірних відносин.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони є громадянами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 24.02.2020 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною - недійсним, з підстав порушення нотаріусом при видачі норма Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Слід зазначити, що свідоцтво про право на спадщину - це процесуальний нотаріальний акт, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців.
Тобто у даному позові фактично оскаржується рішення нотаріуса на предмет відповідності нормам законодавства України.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити про те, що за результатами розгляду даної справи судом не буде вирішено питання про поділ майна або визнання за сторонами право власності на майно.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 255, 260, 268 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника ОСОБА_4 про закриття провадження - залишити без задоволення.
У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя