Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Лізи Чайкіної 65, м. Запоріжжя, 69106тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua Справа № 332/2353/22
Провадження №: 2/332/147/23
09 березня 2023 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Божко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
У жовтні 2022 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем у період з 01.13.2019 по 01.11.2021 надавались відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаний період відповідачі, всупереч вимогам ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України та ст. ст. 322, 526 ЦК України, не виконували свої обов'язки щодо здійснення оплати за надані послуги у повному обсязі, внаслідок чого у них перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 13787,27 грн.
Посилаючись на вказані обставини, Концерн «МТМ» просив стягнути з відповідачів суму заборгованості у розмірі 13787,27 грн., а також судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.10.2022 позовну заяву Концерну «МТМ» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) учасників справи у судове засідання, призначено судове засідання на 18.11.2022. Цією ж ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
18.11.2022 від представника відповідача - ОСОБА_2 , адвоката Усенка А.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву зазначено, що звертаючись до суду із вказаним позовом Концерн «МТМ» не дотримався вимог ЦК України, оскільки порушив термін позовної давності. Просив застосувати строк позовної давності.
Представник позивача у судові засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалися. У судові засідання останні не з'являлися, про дату, час і місце засідань повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, клопотань не заявляли.
У судове засідання, яке призначено на 09.12.2022 представник відповідачки, ОСОБА_2 , не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань не заявляв.
У матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, тому суд вважає за можливе прийняти рішення на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, у межах заявлених позовних вимог, доходить висновку, що позов Концерну «Міські теплові мережі» підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що позивачем надавались послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстровані відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 27.11.2001 по теперішній час, що підтверджуються довідками, наданими на запит суду Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради №5975,04-47, №5976_04-47 та №5977_04-47від 13.10.2022 ( а.с. 9-11).
Концерн «МТМ» діє на підставі Статуту. Відповідно до Статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів теплової енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерна.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.
Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення» і Типового договору « Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 та іншими нормативно-правовими актами України.
Виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ». Вказані обставини є загальновідомими у межах міста, а відтак не підлягають доказуванню при розгляді цивільної справи.
Отже, Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, яка надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання.
Централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України від «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки.
Статтею 68 ЖК України та ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено обов'язок споживача послуги оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги.
У відповідності до п. 18 діючих Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Судом встановлено, що відповідачі, ОСОБА_1 (власник), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач - ОСОБА_2 не спростовує факт, що вона є споживачем послуг.
З довідки «Щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води» від 28.09.2022 вбачається, що зареєстрованих осіб - 3 людини, загальна сума оплат за період з 01.03.2019 по 01.11.2021 складає 5821,00 грн., загальна сума заборгованості за вказаний період складає 13787,27 грн. (а.с. 4).
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оскільки відповідачі не виконували своїх обов'язків із своєчасної сплати за надані позивачем послуги з централізованого опалення, не спростували розрахунок заборгованості, зроблений позивачем, а також не заперечували факту надання вказаних послуг та не здійснення ними оплат за них, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Концерну «МТМ» про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води є обґрунтованими.
Так, згідно розрахунку заборгованості, який відповідачами належними та допустимими доказами не спростований, заборгованість за надані у квартиру АДРЕСА_2 послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.03.2019 по 01.11.2021 становить 13787 грн. 27 коп.
Представник відповідачки - ОСОБА_2 , адвокат Усенко А.В. просив застосувати строк позовної давності за період з 01.03.2019 по 01.11.2021.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
З позовом про стягнення вказаної суми заборгованості позивач звернувся до суду 03.10.2022 (згідно штампу з відміткою суду).
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.
Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об'єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб'єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).
За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Як встановлено судом, відповідачі зобов'язані щомісяця здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, а відтак вказані зобов'язання відповідачів з оплати житлово-комунальних послуг виникали щомісяця. Розрахунковим періодом для оплати послуг, згідно п. 18 діючих Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, є календарний місяць. Плата за послуги повинна була вноситися не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Тобто, з 21 числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим, починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці житлово-комунальних послуг, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17.
Пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину. Вказаний закон набрав чинності з 02 квітня 2020 року.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.
Дію карантину, встановленого зазначеною постановою, неодноразово було продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України. Станом на день ухвалення судом рішення карантин не скасований.
Таким чином, за вимогами, починаючи з 01.03.2019 строк позовної давності продовжується на строк дії карантину.
Крім того, відповідності до приписів ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.
Верховний Суд в постанові від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц дійшов висновку, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 17.02.2021 в справі № 760/16111/15-ц, 07.04.2021 у справі № 301/1310/16-ц, від 14.04.2021 у справі № 759/16720/16-ц.
Так, згідно розрахунку з березня 2019 року по листопад 2021 року в рахунок сплати за опалення було сплачено: у квітні 2019 року за опалення - 400 грн., в той час як за опалення було виставлено лише 360,25 грн., у червні 2019 року за опалення - 371,00 грн., хоча рахунок за опалення не виставлявся, у липні 2019 року за опалення - 500,00 грн., хоча рахунок за опалення не виставлявся, у серпні 2019 року за опалення - 800,00 грн., хоча рахунок за опалення не виставлявся, у вересні 2019 року за опалення - 1000,00 грн., хоча рахунок за опалення не виставлявся, у грудні 2019 року за опалення - 1000,00 грн., в той час за опалення виставлено 1629,71 грн., у березні 2020 року за опалення - 1500,00 грн., в той час за опалення виставлено 1002,07 грн., у вересні 2020 року за опалення - 250,00 грн., хоча рахунок за опалення не виставлявся.
Ці дії відповідачів свідчать про визнання боргу, адже з березня 2019 року (дія карантину) по листопад 2021 року відповідачі мали сплатити за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання 19608,27 грн., було сплачено 5821,00 грн, тобто частково погашено борг за період вказаний період, а отже підстав для застосування строків позовної давності судом не встановлено.
За таких обставин, позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» підлягають задоволенню у повному обсязі, та з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за централізоване опалення у розмірі 13787,27 грн.
Крім того, у відповідності з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги- задовольнити.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; рахунок № НОМЕР_4 , філія АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО: 322313) заборгованість за комунальні послуги в сумі 13787 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят сім ) гривень 27 ( двадцять сім) копійок.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; рахунок № НОМЕР_5 , Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ: № 11030127, ІПН 321214508249) понесені судові витрати у розмірі по 827 (вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду до Запорізького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.І. Ретинська