Справа № 331/3378/21
Провадження № 1-кп/331/134/2023
27 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілих ОСОБА_6
розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя у судовому засіданні, в об'єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080020001434 від 24.09.2020 року, №12020080340000288 від 19.08.2020 року відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 186 КК України, клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурор, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які встановлені під час досудового розслідування, та взяті до уваги при обранні запобіжного заходу під час судового розгляду продовжують існувати, свідки, потерпілі в судовому засіданні не допитані, обвинувачений є особою раніше засудженою, місце реєстрації та проживання якого є на тимчасово окупованій території, у зв'язку із чим більш м'який запобіжний засіб не зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Захисник у своїй промові просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на особисте зобов'язання, зважаючи на те що справа слухається вже тривалий час. Звернув увагу суду на той факт, що потерпілі вкотре не з'являються для допиту у судове засідання та не надають оригінали документів, для підтвердження інкримінованого розміру викрадених грошових коштів. Така поведінка потерпілих нівелює ризики, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, та призводить до затягування розгляду кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.04.2021 до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвала суду обґрунтована наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2021 у підготовчому судовому засіданні судом було застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком до 28 серпня 2021 року включно. В подальшому ухвалами Жовтневого районного суду м. Запоріжжя запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 неодноразово продовжене через існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, судом неодноразово зменшувався розмір застави, як альтернативи застосованому запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
За змістом ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу положень ст.315 КПК України, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, потерпілий в судовому засіданні не допитаний, а тому виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України ,який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, суспільно-корисною працею не займався, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку його особи.
Наведене у сукупності із тяжкістю можливого покарання за інкриміновані злочини, за які в їх сукупності передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 13 років у разі визнання останнього винним, вказує на обґрунтованість на даний час продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та на недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу такого як домашній арешту чи особисте зобов'язання.
Відсутність постійного джерела доходів та суворість очікуваного покарання у рамках висунутого обвинувачення, разом із офіційним місцем реєстрації та проживання, що знаходиться за межами Запорізької області, відсутність стійких соціальних зв'язків, підвищує ризик переховування обвинуваченого і вказує на неможливість зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на менш суворий.
Крім цього, при вирішенні питання про необхідність продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що необхідно враховувати наявність конкретного суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.
Отже, наявність ризику у межах даного кримінального провадження ґрунтується на фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні.
Навіть зі спливом часу, враховуючи наведені вище обставини, раніше встановлений ризик по відношенню до особи обвинуваченого не втратив своєї актуальності.
Такий висновок суду не суперечить як національному законодавству, так і практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою, допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах «Смірнов проти Росії» від 24 липня 2003 року; «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року; «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року та ін.
З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі ст. ст. 177, 178, 181, 183, 331, 371, 372, КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком у державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів, до 27 квітня 2023 року включно.
Встановити заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 214 720,00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава за ОСОБА_4 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
-повідомити письмово прокурора та суд протягом доби після звільнення про засоби зв'язку (номер телефону) та адресу місця проживання;
-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, зміну засобів зв'язку протягом 24 год.
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися з меж міста Запоріжжя без дозволу прокурора або суду;
-утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали встановити до 27 квітня 2023 року включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошений 01 березня 2023 року о 14 год. 30 хв.
Суддя: ОСОБА_1