Справа № 761/21338/21
Провадження № 2-о/761/26/2023
06 лютого 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Адміністрація Державної прикордонної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту початку його перебування на військовій службі у Збройних силах України, відповідно до тимчасового положення про проходження військової служби громадянами України, затвердженого Указом Президента України від 13.05.1993 року №174/93 та Закону України Про загальний військовий обовязок та військову службу, в редакції закону від 25 березня 1992 року з першого вересня 1997 року та визнання час навчання у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова М.І. з 01.09.1997 р. по 25.06.2003 р. строком проходження військової служби в Збройних Силах України.
Суддя, вивчивши матеріали заяви, дійшов наступного висновку.
Так, згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
Зазначене свідчить, що у даному випадку захист своїх прав, у разі їх порушення, заявник має здійснювати в порядку адміністративного судочинства шляхом оскарження дій чи бездіяльності відповідного органу.
Відповідно до ч. 3 ст. 235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням вимог загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про встановлення юридичного факту не підлягають розгляду в порядку окремого провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
За положеннями ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Роз'яснити ОСОБА_1 , його право на звернення до суду у встановленому законом порядку в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з наведеного, керуючись 4, 19, 186, 293, 315, 353-355 ЦПК України, суддя-
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Адміністрація Державної прикордонної служби України, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Суддя