Справа № 761/4566/20
Провадження № 6/761/368/2023
13 лютого 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Бражніченко І.О.
представника стягувача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», стягувач ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
У грудні 2022 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» зацікавлені особи: ОСОБА_3 , Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якої заявник просив суд:
-витребувати виконавчий лист № 761/4566/20 від 19.09.2022 року у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича,
-визнати виконавчий лист виданий Шевченківським районним судом м. Києва №761/4566/20 від 19.09.2022 року таким, що не підлягає виконанню.
Вимоги заяви обґрунтуванні тим, що 28.07.2022 Шевченківським районним судом міста Києва ухвалено рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_3 грошові кошти, що є перевищенням 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя в розмірі 408700,20 грн. На виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761 /4566/20 від року, було видано виконавчий лист за № 761/4566/20 від 19.09.2022р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_3 грошові кошти, що є перевищенням 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя в розмірі 408700,20 грн. На підставі виконавчого листа, виданого відповідно до вказаного рішення державним виконавцем було відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення суду.
У заяві зазначено, що не погоджуючись з рішенням Товариством було подано апеляційну скаргу про скасування вищевказаного судового рішення у цивільній справі № 761/4566/20 на підставі якого був виданий виконавчий лист. 29 листопада 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Рейнарт І.М., суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А. поновив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року. Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. В ухвалі Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року зазначено наступне: - «до апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» посилається на те, що повний текст рішення суду на поштову адресу відповідача не надходив, а копію рішення суду представник товариства отримав 26 вересня 2022 року. З матеріалів справи вбачається, що копія рішення суду направлена на поштову адресу відповідача 15 серпня 2022 року (с.с. 179, т. 2), однак відомості про її отримання матеріали справи не містять.».
Зава мотивована тим, що згідно вищенаведеного вбачається, що виконавчий лист виданий судом до набрання рішення суду законної сили, а постанова державного виконавця винесена на підставі виконавчого документу який виданий передчасно. Заявник вважає, що виконавчий лист № 761/4566/20 від 19.09.2022р. при розгляді справи, повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий без достатніх правових підстав.
Заявник зазначаючи вимоги ст.432 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» просить суд заяву задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.12.2022 року прийнято до розгляду заяву та призначено заяву до розгляду у відкритому судовому засіданні.
10.02.2023 року до суду надійшли пояснення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. у яких останній виклав свої заперечення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та провив відмовити в її задоволенні.
Заявник в судове засідання не з'явився, свого представника не направив про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомив
Представник стягувача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.
В свою чергу, відповідно до вимог ч.3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
На підставі зазначеного та враховуючи скорочені строки розгляду заяви, регламентовані ст. 432 України, а також те, що заявник та заінтересовані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності заявника та заінтересованих осіб.
Вислухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2022 року у справі 761/4566/20, задоволено позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про стягнення грошових коштів, що є перевищенням 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_3 грошові кошти, що є перевищенням 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя в розмірі 408700,20 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3 440 (три тисячі чотириста сорок) грн. 52 коп. (Т. 2 а.с. 173-178).
На виконання вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва 19.09.2022 року було видано виконавчий лист та надіслано позивачу (Т.2 а.с. 183).
З матеріалів справи вбачається, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича від 04.10.2022 року за заявою ОСОБА_3 про примусове виконання відкрито виконавче провадження ВП №69987946 з примусового виконання виконавчого листа №761/4566/20 виданого 19.09.2022 року, що виданий Шевченківським районним судом м. Києва.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.11.2022 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2022 року. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про стягнення грошових коштів, що є перевищенням 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя, вважати неподаною та повернути відповідачу (Т. 3 а.с. 24-26).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 28 липня 2022 року судом були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, повний текст рішення суду складено 15 серпня 2022 року, тому строк на апеляційне оскарження рішення суду закінчився 14 вересня 2022 року.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з вимогами, передбаченими частиною 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц).
З вказаного вбачається, що чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у разі встановлення обставин, які б свідчили про те, що такий виконавчий лист у момент його видачі видано помилково, безпідставно або необґрунтовано у зв'язку з відсутністю обов'язку у боржника.
Таким чином, подання апеляційної скарги після закінчення строку для її подання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст. 432 ЦПК України про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Так згідно п. 1 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
В свою чергу, безпідставне визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, призведе до ненадходження до бюджету суми виконавчого збору у розмірі 10% від стягуваної суми, за наявності на те відповідних підстав згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Відповідно до ст. 38 Закону виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий лист не був виданий помилково, а з матеріалів справи не вбачається, що боржником були виконані зобов'язання зі сплати суми заборгованості стягувачу у строк до дати видачі виконавчого листа, тому правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Сам факт перебування виконавчого документа на примусовому виконанні вже свідчить про те, що боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано, оскільки добровільним виконанням рішення суду є його виконання до моменту відкриття виконавчого провадження. Часові межі добровільного виконання - це період з набрання законної сили рішення суду до моменту відкриття виконавчого провадження. Адже сама природа виконавчого провадження - це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судового рішення.
Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1,2 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» тільки 29.11.2022 року поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2022 року №761/4566/20 і зразу повернуто апеляційну скаргу, а виконавчий лист №761/4566/20 виданий 19.09.2022 року, після набрання рішення законної сили (15.09.2022) і до поновлення строків на апеляційне оскарження.
Крім того, на час видання виконавчого листа №761/4566/20 від 19.09.2022 року та відкриття виконавчого провадження постановою від 04.10.2022 року, строк на оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2022 року №761/4566/20, ще не було поновлено.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» наслідком поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ є зупинення виконавчого провадження, а не визнання такого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи вище викладене вимога заяви про витребування виконавчого листа № 761/4566/20 від 19.09.2022 року у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, задоволенню не підлягає, оскільки така вимоги не передбачена ст. 432 ЦПК України та належить до повноважень органу державної виконавчої служби, приватного виконавця згідно ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищевикладене, оскільки судом не встановлено, що виконавчий документи був виданий помилково або з інших, визначених положеннями частини 2 статті 432 ЦПК України, підстав, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», стягувач ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1-19, 76-78, 81, 173, 352-355, 432 ЦПК України, суд, -
в задоволенні заяви боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», стягувач ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 16.02.2023.
Суддя: