Справа № 307/721/23
Провадження № 6/307/16/23
09 березня 2023 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів заявуакціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Закарпатського обласного правління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", боржник ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання,
акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Закарпатського обласного правління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання.
Заяву мотивує тим, що 01 березня 2010 року Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив рішення по справі № 2-262/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь АТ "Ощадбанк" в сумі 9 486 грн. 81 коп. та 214 грн. 87 коп. судових витрат.
На виконання зазначеного рішення, АТ "Ощадбанк" отримано виконавчий лист № 2-262/10, виданий 17 березня 2010 року по боржнику ОСОБА_1 , який неодноразово направлявся до примусового виконання в органи ДВС.
Через відсутність інформації по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого листа № 2-262/10, виданого 17 березня 2010 року Тячівським районним судом Закарпатської області про стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості, АТ "Ощадбанк" на адресу Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції надіслано запит з проханням надання інформації про хід виконавчого провадження.
12 грудня 2022 року АТ "Ощадбанк" отримано довідку Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції, що виконавчий лист № 2-262/10, виданий 17 березня 2010 року, з постановою про повернення виконавчого документа стягувану втрачено під час пересилання засобами поштового зв'язку.
Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві разом з оригіналом виконавчого листа АТ "Ощадбанк" не отримано, підтверджується актом про неотримання документа від 26 грудня 2022 року.
Даний факт підтверджує втрату оригіналу виконавчого листа, що позбавляє стягувача можливості стягнути заборгованість в примусовому порядку.
Просить поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-262/10, виданого 17 березня 2010 року Тячівським районним судом Закарпатської області на підставі рішення від 01 березня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Закарпатське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; видати дублікат виконавчого листа № 2-262/10, виданого17 березня 2010 року Тячівським районним судом Закарпатської області на підставі рішення від 01 березня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Закарпатське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, його неявка у відповідності до ч. 3 ст.442 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, 01 березня 2010 року Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив рішення по справі № 2-262/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь АТ "Ощадбанк" в сумі 9486 грн. 81 коп. та 214 грн. 87 коп. судових витрат.
17 березня 2010 року Тячівським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист по примусовому виконанні рішення Тячівського районного суду Закарпатської області по справі №2-262/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь АТ "Ощадбанк"" в сумі 9 486 грн. 81 коп. та 214 грн. 87 коп. судових витрат.
Згідно повідомлення Тячівського районного відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області№ 20.8.38/54090 від 05 грудня 2022 року, державним виконавцем 28 листопада 2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документу - виконавчого листа № 2-262/10, виданого 17 березня 2010 року Тячівським районним судом Закарпатської області. Даний виконавчий лист втрачено при пересилці.
Із акту про неотримання документа від 26 грудня 2022 року відомо, що оригінал виконавчого листа та постанова про його повернення до Банку не надходили, оскільки відсутні відомості в журналі вхідної кореспонденції, що свідчить про те, що такий втрачений під час пересилання засобами поштового зв'язку.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК Україниу разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно ч.1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Оскільки строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.
Отже, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред'явлення останнього до виконання, а у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.
Таким чином, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.
Разом з тим, суд зазначає, що поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три роки.
Відповідно до ч. 4 цієї статті строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Таким чином, оскільки виконавчий документ повернуто стягувачу 28 листопада 2017 року, строк пред'явлення такого виконавчого листа перервався, а тому такий виконавчий лист міг пред'являтися до виконання повторно протягом трьох років, а саме, до 28 листопада 2020 року.
Відповідно до правового висновку ВП ВС, який викладений у постанові від 21 серпня 2019 року по справі № 2-836/11 (14-308цс19), стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
В п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року "Пономарьов проти України" суд зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреціних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти підстави для поновлення строків.
Отже, звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків його пред'явлення, заявник зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на обґрунтування своїх вимог.
Однак, представником стягувача не надано жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував існування об'єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа, що свідчить про те, що стягувач протягом невиправдано тривалого часу не виявив належної зацікавленості у реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду та знехтував своїми процесуальними правами як сторони виконавчого провадження, оскільки такий мав можливість цікавитись розглядом справи та звернутись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа в межах строку його пред'явлення.
Суд не може погодитися із посиланням заявника на ту обставину, що про втрату виконавчого листа довідався лише після отримання 12 грудня 2022 року відповіді від Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі, із якої стало відомо, що виконавчий документ повернуто стягувачеві разом із постановою про повернення виконавчого листа.
Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа банк звернувся до суду лише 28 лютого 2023 року, більше ніж через п'ять років з моменту винесення постанов державним виконавцем про повернення їх стягувачу, що свідчить по те, що протягом тривалого часу заявник не цікавився виконанням судового рішення, а також місцем знаходження виконавчих листів.
Банк, який є юридичною особою, зобов'язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС.
Крім цього, інформація про хід виконавчого провадження не є закритою, а знаходиться у відкритому доступі в Реєстрі виконавчих проваджень.
Ураховуючи наведене, а також те, що строк пред'явлення вказаного виконавчого документа сплив та відсутні підстави для його поновлення, суд дійшов висновку, що у видачі дубліката виконавчого листа слід відмовити.
Керуючись ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", пп. 17.4. пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень до Цивільного процесуального кодексу, ст.ст. 247, 260, 353, 442 ЦПК Україні, суд, -
В задоволенні заяви акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Закарпатського обласного правління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", боржник ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.
Суддя В.В. Ніточко