Справа № 240/14789/22
Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
09 березня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
В липні 2022 року позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненарахування та невиплату з 18.01.2022 підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язати відповідача провести з 18.01.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеним законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Під час апеляційного провадження встановлено, що позивач має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті - м. Коростень Житомирської області, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення та перебуває на обліку у відповідача.
Відповідачем визнається, що позивачу не нараховувалось та не виплачувалось підвищення, як непрацюючому пенсіонеру.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, стаття 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, була викладена так:
1. Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
28 грудня 2014 року прийнято Закон № 76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого внесено зміни до Закону № 796-ХІІ шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45.
04 лютого 2016 року прийнято Закон № 987-VIII, який згідно з розділом ІІ Прикінцеві положення набрав чинності з 01 січня 2016 року і яким включив до Закону № 796-ХІІ статтю 39 такого змісту:
Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють у зоні відчуження
Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Стаття 39 у редакції Закону № 987-VIII, яка чинна з 01 січня 2016 року, врегульовує питання доплат виключно особам, які працюють у зоні відчуження. Однак редакція статті 39, яка була чинна до 01 січня 2015 року, врегульовувала питання здійснення доплат таким категоріям громадян: 1) особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, у зоні гарантованого добровільного відселення, у зоні посиленого радіоекологічного контролю); 2) непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях; 3) студентам, які там навчаються; 4) пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення; 5) громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів.
Отже, відновлення дії попередньої редакції нормативно-правового акта - статті 39 Закону № 796-ХІІ до внесення змін Законом № 76-VIII спричиняє колізію правозастосування з огляду на чинність із 01 січня 2016 року статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 987-VIII. І ця колізія має вирішуватися з додержанням принципу верховенства права (статті 3, 8 Конституції України та стаття 6 КАС України) в частині визнання людини, її прав та свобод найвищими цінностями, які визначають зміст та спрямованість держави, з урахуванням дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій, зумовленої фінансово-економічними можливостями для збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, без порушення сутності відповідних прав.
Відтак, з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 відновлено право позивача на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ.
Суд першої інстанції, посилаючись на довідку відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради від 23.06.2022 № 1263 по 01.12.2021, у якій зазначено, що позивач проживала в м. Коростень Житомирської області відмовив у задоволенні адміністративного позову, з підстав, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з 18.01.2022
Однак, в матеріалах справи міститься копія паспорту позивача, яка містить відмітку про проживання в АДРЕСА_1 (до перейменування АДРЕСА_2 ) з 22.12.2015 року по даний час.
Крім того, в підтвердження зазначеної обставини, позивачем до апеляційної скарги долучено витяг з реєстру Коростенецької територіальної громади про адресу місця проживання та довідку про період проживання на території віднесеної до зони гарантованого добровільного відселення.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, яка передбачена статтею 39 Закону України № 796-ХІІ у редакції, яка була чинною до 01 січня 2015 року, є протиправною.
Наведене обумовлює правові підстави для зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату зазначеної доплати до пенсії позивачу.
Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності із 01.01.2017 року пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 року не застосовується як розрахункова величина. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Відтак, виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ, встановлюється із застосуванням, як розрахункової величини, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи встановлено, що за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн., згідно квитанції АТ КБ "Приватбанк" №0.0.2611729621.1 від 18.07.2022, та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачено судовий збір в сумі 1488,60 грн., згідно квитанції АТ КБ "Приватбанк" №0.0.2754672085.1 від 25.11.2022.
У відповідності до вимог ст. 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати за сплачений судовий збір в сумі 2481 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 18.01.2022 підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 18.01.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру ОСОБА_1 , який проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
В задоволенні решти вимог адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.