Справа № 640/8545/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
08 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У квітні 2020 року позивач - ТОВ "Грейн Пауер" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 січня 2020 року №0000480504.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права.
Також апелянт зазначив про неможливість здійснення господарських операцій, у зв'язку з відсутністю факту його законного введення в обіг та відсутності реального одержання (купівлі) ТОВ "СП Агро-Інвест", ТОВ "Рейніст Інвест" ТОВ "Вінстер Прай", ТОВ "Крістенс Інвестмент", ПП "Сіа Про", у досліджуваних періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення ТОВ "СП Агро-Інвест" постачання (продажу) товарів на адресу ТОВ "Грейн Пауер".
Додатково наголосив, що під час перевірки будь-які документи на транспортування товару від СТОВ "Гаврилюк" до ТОВ "СП Агро-Інвест" та від ТОВ "СП Агро-Інвест" до ТОВ "Грейн Пауер" не надавались, а тому неможливо встановити реальність руху матеріальних активів від постачальника до покупця.
Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки товар (пшениця 4 класу урожаю 2019 року), який поставлявся ТОВ "Грейн Пауер" був придбаний ТОВ "СП Агро-Інвест" у липні 2019 року.
Додатково зазначив, що невиконання податкових обов'язків контрагентом ТОВ "Грейн Пауер" або постачальниками контрагента по ланцюгу постачання, не може бути безумовним свідченням недобросовісності даних податкового обліку такого платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи на підставі наказу від 11 листопада 2019 року №3264 та направлень від 26 листопада 2019 року №549/26-15-05-04-01, №548/26-15-05-04-01 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Грейн Пауер" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2019 року.
За результатами перевірки складено акт від 16 грудня 2019 року №399/26-15-05-04-01/40427580, яким встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п. 200.1, п.200.4, ст. 200, п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме ТОВ "Грейн Пауер" завищено суму податкового кредиту за вересень 2019 року на суму 74392,00 грн. та відповідно завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2019 року на суму 74392,00 грн.
На підставі акта перевірки від 16 грудня 2019 року №399/26-15-05-04-01/40427580 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 січня 2020 року № 0000480504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларавану на рахунок платника у банку у розмірі 74392,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 37196,00 грн.
Позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу від 14 січня 2020 року на податкове повідомлення - рішення від 10 січня 2020 року № 0000480504.
Рішенням Державної податкової служби України від 12 березня 2020 року №9117/6/99-00-08-05-02-06 залишено без задоволення скаргу ТОВ "Грейн Пауер", а податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року № 0000480504 - без змін.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкової звітності та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Пункти 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначають, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Отже податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1).
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2).
Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.
Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи 05 липня 2019 року між ТОВ "Грейн Пауер" (покупець) та ТОВ "СП Агро-Інвест" (постачальник) укладено Договір поставки № 31.
Згідно з п. 1 договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар, згідно умов договору (пп. 1.1).
Товаром за даним договором є пшениця 2, 3 ,4 класу врожаю 2019 року (пп. 1.2).
Постачальник здійснює поставку товару на умовах EXW Франко-елеватор (згідно "Інкотермс" 2010 року), за винятком застережень, прямо передбачених цим договором. Місце поставки визначається у додаткових угодах до даного договору (пп. 1.3)
Згідно з пп. 2.1 п. 2 договору кількість товару визначається у додаткових угодах до даного договору.
Постачальник повинен здійснити поставку товару у строки, вказані у додаткових угодах даного договору (пп. 4.1 п. 4 договору).
Датою поставки вважається дата переоформлення товару по складських документах на елеваторі (ХПП) і підписання сторонами видатково-прибуткової накладної на партію товару (пп. 4.2 п. 4 договору).
Підпунктом 5.4 п. 5 договору встановлено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передання покупцю товару за складським документом. Одночасно з переходом права власності на товар, відповідно до умов поставки, від постачальника до покупця переходять всі ризики втрати або пошкодження товару.
Згідно з п. 6 договору покупець здійснює оплату 80% вартості поставленої партії товару на розрахунковий рахунок позичальника після отримання покупцем складських квитанцій та перепису товару на зерновому складі на картку покупця (пп. 6.1).
Залишок у розмірі 20% вартості поставленої партії товару оплачується покупцем протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації продавцем податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України (пп. 6.2).
Відповідно до Додаткової угоди від 02 вересня 2019 року №5 до договору поставки №31 від 05 липня 2019 року, ТОВ "СП Агро-Інвест" зобов'язується поставити пшеницю 4 кл., врожаю 2019 року за ціною за одну тону товару 4320,00 грн. з ПДВ у кількості 105 тон +/- 5% (п. 1 додаткової угоди № 5).
Місце поставки: ТОВ "ГТА", Дніпропетровська обл., Юр'ївський р-н, с. Варварівка (п. 3 додаткової угоди № 5).
На виконання умов договору поставки №31 та додаткової угоди №5 ТОВ "СП Агро-Інвест" поставило позивачу 103,322 метричні тони пшениці 4 класу врожаю 2019 року, що підтверджується видатковою накладною від 09 вересня 2019 року, актом приймання передачі зерна від 09 вересня 2019 року та складською квитанцією від 09 вересня 2019 року №471 (серія БА №548471), що зареєстрована в реєстрі складських документів.
На підтвердження оплати товару позивачем надано копії платіжних доручень від 10 вересня 2019 року №909101672 на суму 362880,00 грн. та від 24 вересня 2019 року №909241860 на суму 90720,00 грн.
За результатами взаємовідносин між позивачем та ТОВ "СП Агро-Інвест" складено податкову накладну від 09 вересня 2019 року №5 на суму 466351,04 грн. (в тому числі ПДВ 74391,84 грн.).
Отже ТОВ "СП Агро-Інвест" поставлено ТОВ "Грейн Пауер" пшеницю 4 класу 2019 року врожаю в кількості 103,322 тони.
В акті перевірки від 16 грудня 2019 року №399/26-15-05-04-01/40427580 контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій, за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит на суму 74 392,00 грн.
Мотивуючи такі висновки, контролюючий орган виходив з наступного.
ТОВ "Грейн Пауер" придбало у ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" пшеницю 4 класу 2019 року врожаю у кількості 103 322 тони на загальну суму 446351,00 грн, з яких 74391,84 грн. - ПДВ.
За наслідками опрацювання відповідно до ст. 72 ПК України податкової інформації, яка відповідно до ст. 74 цього ж Кодексу використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме, згідно з проведеним аналізом зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2019 року встановлено, що ТОВ "СП Агро-Інвест" зазначену продукцію (пшениця 4 класу 2019 року врожаю) придбано у:
1. ТОВ "РЕЙНІСТ ІНВЕСТ", податковий номер 43088099, стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим, тютюном, насінням і кормами для тварин, статутний фонд - 1 тис. грн, штатна чисельність працівників 1 особа, основні засоби відсутні, земельні ділянки відсутні.
2. ТОВ "ВІНСТЕР ПРАЙМ", податковий номер 42720933, стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, статутний фонд - 0,1 тис. грн, штатна чисельність працівників 1 особа, основні засоби відсутні, земельні ділянки відсутні.
Згідно з проведеним аналізом зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ "РЕЙНІСТ ІНВЕСТ" та ТОВ "ВІНСТЕР ПРАЙМ" придбавало пшеницю 4 класу 2019 року врожаю у:
- ТОВ "КРІСТЕНС ІНВЕСТМЕНТ", податковий номер 43088256, стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, статутний фонд - 0,1 тис. грн, штатна чисельність працівників - 1 особа, основні засоби відсутні, земельні ділянки відсутні, звітність з податку на додану вартість до органів ДПС (ДФС) подавалась тільки за вересень 2019 року. Відповідно до проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ "РЕДІВЕЙ" придбавало смартфони, Сир Російський 50% ТМ "КОМО", іграшки у вигляді тварин та інші товари) ТОВ "КРІСТЕНС ІНВЕСТ МЕНТ" не придбавало пшеницю 4 класу 2019 року врожаю.
- ПП "СІА ПРО", податковий номер 42678578, стан платника 0 (платник податків за основним місцем облік)'), вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, статутний фонд - 10,0 тис. грн, штатна чисельність працівників - звіт по ЄСВ не подано, земельні ділянки відсутні. Згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ПП "СІА ПРО" придбавало смартфони, сир Російський 50% ТМ "КОМО", іграшки у вигляді тварин, четвертина тушки задня курчати та інші товари) ПП "СІА ПРО" не придбавало пшеницю 4 класу 2019 року врожаю.
Контролюючий орган як в апеляційній скарзі так і в акті перевірки зазначив, вищезазначені факти з підміни товару (послуг) свідчать про неможливість здійснення господарських операцій, у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ "СП Агро-Інвест", ТОВ "РЕЙНІСТ ІНВЕСТ", ТОВ "ВІНСТЕР ПРАЙМ", ТОВ "КРІСТЕНС ІНВЕСТМЕНТ", ПП "СІА ПРО", у досліджуваних періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару (послуг) та нереальність здійснення ТОВ "СП Агро-Інвест" постачання (продажу) товарів (послуг) на адресу ТОВ "Грейн Пауер".
Крім того, вищевказані підприємства не здійснювали постачання вищезазначених товарів про що свідчить відсутність відповідних виробничих потужностей та персоналу, необхідного для забезпечення господарської діяльності.
За результатами аналізу наявної інформації встановлено відсутність придбання товарів (пшениці 4 класу 2019 року врожаю) від вищевказаних контрагентів на адресу ТОВ "Грейн Пауер", що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Грейн Пауер" та ТОВ "СП Агро-Інвест" за перевіряємий період на суму ПДВ 74 392,00 грн здійснені без мети настання реальних наслідків. Оскільки реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у ТОВ "СП Агро-Інвест" та її постачальників відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ "Грейн Пауер" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.
Виходячи з вищенаведених даних стосовно взаємовідносин між ТОВ "Грейн Пауер" та ТОВ "СП Агро-Інвест" не можливо встановити походження товару (пшениці 4 класу 2019 року врожаю) та можливість вирощування цього товару у контрагентів по ланцюгу постачання.
Фактично ТОВ "Грейн Пауер" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) при складенні первинних документів: договорів поставки, змісту операції - її вид (купівля, транспортування, зберігання, оплата тощо), найменування (номенклатура, асортимент), інші характеристики товару та одиниця виміру, обсягу операції - кількість, ціна та загальна вартість або сума перерахування коштів без урахування ПДВ і сума ПДВ, всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.
Також контролюючий орган наголосив, що відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.
Резюмуючи викладене, ГУ ДПС у м. Києві вдалось до аналізу господарської діяльності контрагента позивача та його контрагентів по ланцюгу придбання пшениці 4 класу 2019 року врожаю.
Представник позивача у позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу наголосив на помилковості висновків ГУ ДПС у м. Києві викладених в акті перевірки та апеляційній скарзі з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи пшеницю 4 класу врожаю 219 року, що була поставлена позивачу ТОВ "СП Агро-Інвест" придбало у СТОВ "Гаврилюк" на підставі договору поставки віл 15 липня 2019 року №АІ15007-1 та додаткової угоди від 16 липня 2019 року №1.
На підтвердження поставки СТОВ "Гаврилюк" на адресу ТОВ "СП Агро-Інвест" товару (пшениці 4 класу врожаю 219 року) позивачем до суду надано видаткову накладну від 22 липня 2019 року №33, податкову накладну від 22 липня 2019 року №27.
Також позивач наголосив, що СТОВ "Гаврилюк" є сільськогосподарським виробником, зокрема пшениці 4 класу, що підтверджується звітами державного статистичного спостереження за формою 4-СГ і формою 37-СГ, відповідно до яких СТОВ "Гаврилюк" має в оренді 1993,38 га сільськогосподарських земель та станом на 01 жовтня 2019 року зібрало врожай пшениці 4323,840 тон.
Доводи апелянта про те, що позивачем не надано документи на транспортування від СТОВ "Гаврилюк" до ТОВ "СП Агро-Інвест" та від ТОВ "СП Агро-Інвест" до ТОВ "Грейн Пауер" на переконання колегії суддів не є беззаперечним доказом нереальності здійснення ТОВ "СП Агро-Інвест" постачання (продажу) товарів (послуг) на адресу ТОВ "Грейн Пауер".
Позивач звернув увагу, що ТОВ "Грейн Пауер" здійснює зберігання зерна на елеваторі ТОВ "ГТА".
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Грейн Пауер" укладено з ТОВ "ГТА" договір складського зберігання зерна від 01 липня 2019 року № 2.
Згідно із умовами зазначеного договору, ТОВ "Грейн Пауер" зобов'язаний передати, а ТОВ "ГТА" зобов'язаний прийняти на знеособлене зберігання за плату насіння зернових, зернобобових, та олійних культур, яке є власністю ТОВ "Грейн Пауер" (пп. 1.1).
Зерновий склад видає поклажодавцю складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після приймання зерна на зберігання (п. 2.9)
Отже висновки апелянта про неможливість здійснення господарських операцій, у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ "СП Агро-Інвест", ТОВ "РЕЙНІСТ ІНВЕСТ", ТОВ "ВІНСТЕР ПРАЙМ", ТОВ "КРІСТЕНС ІНВЕСТМЕНТ", ПП "СІА ПРО", у досліджуваних періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару (послуг) та нереальність здійснення ТОВ "СП Агро-Інвест" постачання (продажу) товарів (послуг) на адресу ТОВ "Грейн Пауер" колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки ТОВ "РЕЙНІСТ ІНВЕСТ", ТОВ "ВІНСТЕР ПРАЙМ", ТОВ "КРІСТЕНС ІНВЕСТМЕНТ", ПП "СІА ПРО" були контрагентами ТОВ "СП Агро-Інвест" та взаємовідносин з позивачем не мали.
Отже, враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Крім того досліджуючи питання подальшої реалізації та мету придбання товару, судом встановлено, що між ТОВ "Грейн Пауер" та Prosco International Corporation укладено контракт від 12 серпня 2019 року №MW-CPT-12-08-19 предметом якого є продаж пшениці українського походження врожаю 2019 року насипом.
Отже фактичний рух зерна, придбаного ТОВ "Грейн Пауер" у контрагента ТОВ "СП Агро-Інвест" підтверджують вище зазначеними операціями, прослідковується зміна зобов'язань власного капіталу, ділова мета ТОВ "Грейн Пауер", а саме здійснення експортних поставок та економічна обґрунтованість в отриманні прибутку від експорту зерна.
На думку колегії суддів позивачем доведено реальність господарських операцій по відносинам з ТОВ "СП Агро-Інвест" та пов'язаність придбаного товару з господарською діяльністю підприємства.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку