Справа № 420/2072/22
09 березня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про постановлення ухвали в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнано протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень на розробку об'єкта будівництва двох зблокованих житлових будинків, один з яких пристосовано для особи з обмеженими можливостями (людина на інвалідному візку) та споруди кафе листом №01-07/324 від 17.12.2021. Зобов'язано Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2021 року з урахуванням висновків суду. Стягнуто з Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок) та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 06.09.2022 року.
Позивачем надано до суду заяву, в якій позивач просить постановити ухвалу в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України, а саме:
зобов'язати в.о. директора департаменту - головного архітектора міста Боринську Тетяну Сергіївну на підставі ст. 267 КАС України подати звіт про виконання судового рішення у строк визначений судом;
в прядку ст. 382 КАС України накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, в.о. директора департаменту - головного архітектора міста ОСОБА_2 штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
в порядку ст.185-6 КУпАП України, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання окремої ухвали суду, в.о. директора департаменту - головного архітектора міста Боринську Тетяну Сергіївну штраф у сумі сорока семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
визнати протиправними дії вчиненні суб'єктом владних повноважень - в.о. директора департаменту - головного архітектора міста Боринською Тетяною Сергіївною, стосовно невиконання окремої ухвали суду та постановити нову ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду (у порядку ст. 249 КАС України).
Заява обґрунтована тим, що після отримання окремої хвали суду позивач звернувся до в.о. директорки Департаменту архітектури та містобудування ОСОБА_2 з заявою та попросив розглянути її в порядку ч.8 ст. 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», та внести зміни до містобудівних умов та обмежень, які видані за наказом № 01-07/141 від 02.12.2022 року, які може здійснювати орган, що їх надає, за заявою замовника у відповідності до поданої заяви, наданого Містобудівного розрахунку 21.11.2022 року та з врахуванням правових висновків суду.
На зазначену заяву останнім була отримана відповідь №01-07/141 від 16.01.2023р., з компіляцією тексту не по суті заяви, та в супереч викладеним позиціям суду, а саме «При розгляді намірів забудови Департамент архітектури та мостобудування Одеської міської ради керується ст. 13, ст. 29 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положенням про Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 17.03.2021 року №138-VIII, а також діючими ДБН з містобудівною документацією, з урахуванням листароз'яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.02.2012 року №7/14-1575.
Представник заявника зазначає, що посадова особа в.о. директорки Департаменту архітектури та містобудування ОСОБА_2 не виконала окремої ухвали суду від 09 грудня 2022 року та не надала звіт про виконання рішення суду на підтвердження розгляду заяви ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень, що є адміністративним правопорушенням передбаченим ст.185-6 КУпАП України, а саме залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Представник позивача також зазначає, що Департаментом станом на поточний час не виконано рішення суду.
За твердженням представника позивача, враховуючи зміст та сутність аналізу судових рішень за останній час, в яких відповідачем виступає Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради під керівництвом ОСОБА_2 , і зміст яких тотожний до змісту позовної заяви ОСОБА_1 , можна дійти висновку, що остання системно нехтує нормами чинного законодавства і не виконує вимоги норм чинного законодавства.
З огляду на наведені аргументи позивач вважає, що наявні всі підстави для вжиття таких процесуальних заходів, як встановлення судового контролю щодо врахування висновків суду при видачі містобудівних умов та обмежень в.о. директора департаменту - головного архітектора міста Боринською Тетяною Сергіївною.
Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради не скористався правом подати заперечення на заяву.
Розглянувши вищезазначену заяву позивача, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 383 КАС України, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правові норми статті 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, на якого покладений обов'язок щодо його виконання.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 лютого 2020 року у справі № 640/10843/19, від 28.04.2020 у справі № 611/26/17.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Відтак, відповідач зобов'язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов'язань.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 року по справі №420/2072/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень на розробку об'єкта будівництва двох зблокованих житлових будинків, один з яких пристосовано для особи з обмеженими можливостями (людина на інвалідному візку) та споруди кафе листом №01-07/324 від 17.12.2021. Зобов'язано Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2021 року з урахуванням висновків суду. Стягнуто з Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок) та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 року апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради - залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року - залишено без змін.
Одеським окружним адміністративним судом 21.09.2022 року видано виконавчі листи по справі №420/2072/22 щодо:
стягнення з Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок) та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень);
зобов'язання Департамента архітектури та містобудування Одеської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2021 року з урахуванням висновків суду.
Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 року по справі №420/2072/22 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та зобов'язання подати звіт задоволено. Визнано протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо прийняття рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень без урахування висновків, викладених в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 року та постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 року. Зобов'язано Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради у 30-денний строк з моменту отримання цієї ухвали надати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду та на підтвердження розгляду заяви ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень.
Направлено дану окрему ухвалу до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради для вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.
Відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень, відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2022 року №70228915.
13.01.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №70228915, у зв'язку з виконанням виконавчого документа в повному обсязі.
Судом встановлено, що наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-07/141 від 02.12.2022 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво житлового будинку, з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:50:004:0301.
Так, відповідно до п. 1 розділу Містобудівні умови та обмеження - граничнодопустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 1. 7.5 м (практично допустима висота житлового будинку - не більше 7,50 метрів від відмітки 0.000 до найбільш виступаючої конструкції покрівлі, з урахуванням перепаду рельєфу місцевості. При цьому, висоту поверхів від підлоги до стелі передбачити біля 3,0 м. Висоту житлових приміщень необхідно приймати згідно п. 5.6. Розділу 5 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення»; При цьому забезпечити дотримання нормативного часу інсоляції існуючої оточуючої забудови, а також вимог розділу 5 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», ДБН В.1.1 -12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України». Відповідно до розділу 5 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» висота приміщень, розташованих у підземних, підвальних і цокольних поверхах у разі розміщення в них гаражів та мотоциклів, що належать мешканцям, приймаються відповідно до ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки», відповідно до п. 6.5 якого висота приміщень для зберігання автомобілів від підлоги до низу будівельних конструкцій і підвісного устаткування повинна перевищувати ке менш як 0,2 м висоту найбільш високого автомобіля і бути не менш ніж 2.0 м. Відповідно до п. 5.6 розділу 5 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» висота житлових приміщень від підлоги до стелі повинна бути не менш 2,5 м. У районах з середньомісячною температурою липня 210С і більше, яку визначають згідно з ДСТУ Н.Б.В.1.1-27, висоту житлових приміщень необхідно приймати не менш 2,7 м. Висоту внутрішньо квартирних коридорів, санвузлів та інших підсобних приміщень допускається знижувати до 2,1 м.)
В свою чергу, як вбачається з заяви ОСОБА_1 на видачу містобудівних умов та обмежень, заявник просив видати містобудівні умови та обмеження на об'єкт «нове будівництво двох зблокованих житлових будинків, один з яких пристосовано для особи з обмеженими можливостями (людина на інвалідному візку) та споруди кафе за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:50:004:0301.
Між тим, ані в наказі Департаменту архітектури та містобудування №01-07/141 від 02.12.2022, ані в містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об'єкта будівництва не наведено обґрунтувань надання останніх на інший об'єкт будівництва, аніж заявлено ОСОБА_1 в заяві на видачу містобудівних умов та обмежень.
Не наведено відповідних обґрунтувань і в листі Департаменту архітектури та містобудування від 16.01.2023 року №01-07/141 надісланого заявнику та його представнику на заяву (вх. ДАМ від 11.01.2023 №01-07/141) про внесення змін до містобудівних умов та обмежень, які видані за наказом №01-07/141 від 02.12.2022 року.
Разом з тим, відповідачем подано звіт про виконання рішення суду від 04.04.2022 року по справі №420/2072/22, в якому, зокрема, зазначено, що до заяви від 21.11.2022 р. гр. ОСОБА_1 про видачу містобудівних умов та обмежень на ініціативній основі наданні намірами забудови, виконані ТОВ «АРХІТЕКТОР-ПРОЕКТ» директор Кльоб О.В.; головний інженер проекту: ОСОБА_3 - кваліфікаційний сертифікат Серія АР № 015205 (інженер-проектувальник) передбачено проектування об'єкту: «Нове будівництво двох зблокованих житлових будинків, один з яких пристосовано для особи з обмеженими можливостями (людина на інвалідному візку) та споруди кафе за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:50:004:0301».
Розглянувши наміри забудови, а саме план на зідм. -2,800, план на відм. -0,000, план на відм. +4,350, план на відм. +7,350, план на відм. +10,350, встановлено, що ескізними намірами планується будівництво не двох зблокованих житлових будинків, один з яких пристосовано для особи з обмеженими, можливостями (людина на інвалідному візку), а зблокованої трьохповерхової будівлі готельного типу з мансардним поверхом, з окремими вхідними вузлами та спальними номерами на другому, третьому та мансардних поверхах, (передбачені: висота 1-го поверху 4.050 м, висота 2-го поверху 2.700 м, висота 3-го поверху 2.700, висота мансардного поверху 1.440 м - 4.000 м). Загальна висота будівлі 15.025 м.
Таким чином при наданні вищевказаних містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: «Нове будівництво житлового будинку, з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:50:004:0301». Департамент керувався виключно чинними приписами законів України, підзаконними актами, містобудівною документацією на місцевому рівні та врахував містобудівну ситуацію, притаманну району, і забудові, іцо склалась у тому чи іншому місці, щодо якого подається заява на видачу вихідних даних на проектування.
Між тим, зазначеним доводам надана оцінку в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 року, а саме зазначено: «Однак, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо віднесення об'єктів будівництва до будівлі готельного типу, а не до житлових будинків, як зазначено позивачем та в містобудівному розрахунку, що є наслідком невідповідності використання земельної ділянки за цільовим призначенням, оскільки такий висновок відповідачем зроблено виключно на власних припущеннях.»
Також, в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 року по даній справі зазначено: «Судова колегія визначає, що розташування підприємств громадського харчування передбачається у допустимих видах використання території Ж-1, що не суперечить вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Крім того судова колегія враховує наданий позивачем висновок експерта №14-02/22-1 від 14.02.2022 року, відповідно до якого об'єкт «Нове будівництво двох зблокованих житлових будинків, один з яких пристосовано для особи з обмеженими можливостями (людина на інвалідному візку) та споруди кафе за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:50:004:0301», відображений у намірах забудови, виконаними ТОВ «АРХІТЕКТОР - ПРОЕКТ», є житловим будинком, один з яких пристосовано для особи з обмеженими можливостями (людина на інвалідному візку), зі спорудою кафе, відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (а.с. 75-80).»
«Також, апелянтом, в контексті тези про невідповідність наміру забудови цільовому використанню земельної ділянки зазначено, що з наданого позивачем містобудівного розрахунку встановлено, що планується будівництво не двох зблокованих житлових будинків, один з яких пристосовано для особи з обмеженими можливостями (людина на інвалідному візку), а зблокованої трьох поверхової будівлі готельного типу з мансардним поверхом, з окремими вхідними вузлами та спальними номерами на другому, третьому та мансардних поверхах.
Судова колегія зауважує, що в оскаржуваній відмові №01-07/324 від 17.12.2021 року взагалі відсутні мотиви та обґрунтування висновку, що наданий позивачем містобудівний розрахунок передбачає будівництво зблокованої трьох поверхової будівлі готельного типу з мансардним поверхом.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, порушено вимоги щодо вмотивованості власних рішень, що вже є самостійною підставою для його скасування у відповідній частині.
Крім того, дослідивши наявний у матеріалах справи містобудівний розрахунок, а саме «розділ В. Архітектурні рішення», судова колегія зазначає, що план забудови двох будинків, візуалізація фасаду, перелік запланованих приміщень та їх функціональне призначення вказує на намір позивача здійснити будівництво двох зблокованих житлових будинків, один з яких пристосовано для особи з обмеженими можливостями (людина на інвалідному візку), а не трьохповерхової будівлі готельного типу з мансардним поверхом (а.с. 47-58).
До того ж, на етапі отримання містобудівних умов та обмежень саме на відповідача покладається обов'язок встановлення таких містобудівних умов та обмежень, дотримання котрих не дозволить забудовнику відхилитись від первісного проекту та здійснити будівництво функціонально відмінної споруди.»
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо надання заявнику містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво житлового будинку, з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:50:004:0301», а не на об'єкт «нове будівництво двох зблокованих житлових будинків, один з яких пристосовано для особи з обмеженими можливостями (людина на інвалідному візку) та споруди кафе за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:50:004:0301.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вчинивши зазначені вище дії, за наявності при цьому рішення суду, яке набрало законної сили і є обов'язковим до виконання, відповідач вчинив протиправні дії, які суперечать вказаному рішенню суду.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 КАС України, підлягає задоволенню.
Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Враховуючи, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради приймаючи рішення на виконання рішення суду діяв всупереч висновками, викладеним в рішенні суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для постановлення окремої ухвали.
Відтак, суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради у 30-денний строк з моменту отримання цієї ухвали повідомити суд про виконання окремої ухвали.
Щодо зобов'язання відповідача подати звіт та накладення штрафу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч.2-3 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
За приписами ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
При вирішенні даного питання, суд враховує, що відповідачем вже прийнято рішення, яке суперечить висновкам, викладеним в рішенні Одеського окружного адміністративного суду та в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Також, суд враховує те, що не сприяло реальному виконанню рішення суду і звернення позивача до органу виконавчої служби для виконання рішення в примусовому порядку.
При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі №800/592/17, відповідно до якої встановлення судового контролю може здійснюватися й після завершення розгляду справи.
Відповідно ч.2 ст.119 КАС України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Отже, суд вважає за необхідне встановити місячний строк для суб'єкта владних повноважень на виконання судового рішення та подання відповідного звіту до суду з дати вирішення порушеного процесуального питання.
При цьому, передчасним є вирішення питання щодо накладення штрафу на керівника Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, оскільки відповідачем вчинялись дії спрямовані на виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 159, 248, 249, 261, 262, 382, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та зобов'язання подати звіт - задовольнити.
Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо прийняття наказу №01-07/141 від 02.12.2022 року про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво житлового будинку, з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:50:004:0301» без урахування висновків, викладених в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 року та постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 року.
Зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради у 30-денний строк з моменту отримання цієї ухвали надати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду.
Направити дану окрему ухвалу до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради для вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.П.Марин