Справа № 420/18943/22
09 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого по справі судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за результатом розгляду якого позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2022/200364/2 від 24.11.2022 року, прийняте Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/001267, складену Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відсутні будь-які суперечності та неповнота в наданих документах. Митний орган безпідставно вказав, що у наданих декларантом документах відсутня така складова митні вартості як вартість упаковки, оскілки саме в інвойсі зазначено про включення цієї складові в ціну товару. При цьому пояснення декларанта з цього приводу враховані не були. Також безпідставними на переконання позивача є посилання відповідача на відсутність сертифікату якості, оскільки такий документ не передбачено в переліку ч.2 ст.53 МК України. Відповідач, лише, формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме у нього обґрунтовані сумніви щодо вартості товару. За таких умов оскаржувані рішень відповідач прийняв необґрунтовано і протиправно, а тому вони підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 09.01.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією МД 22UA500500043304U8 від 23.11.2022 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
01.08.2022 року між ТОВ «СТІЛЛІ» та компанією «HEBEI XIONG'AN JINGSI TRADING CO., LTD»), укладено контракт №2 відповідно до предмету якого ПРОДАВЕЦЬ зобов'язаний поставити, а ПОКУПЕЦЬ прийняти та оплатити ТОВАР на умовах нього Контракту. ТОВАРОМ за ним Контрактом є взуття. Номенклатура ТОВАРУ та ціни визначаються у ІНВОЙСАХ до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною.
Розділом 2 даного контракту визначені ціни та загальна вартість Контракту, зокрема вказано, що всі ціни визначаються у пропозиціях ПРОДАВЦЯ і встановлюються у Доларах США. ПРОДАВЕЦЬ не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції. Загальною вартістю Контракту є ціна всіх ТОВАРІВ, погоджених сторонами у ІНВОЙСАХ протягом дії нього Контракту. Всі витрати, в тому числі митні, після укладення Контракту сплачуються сторонами на територіях своїх країн.
Розділом 2 контракту №2 визначні Пакування та маркування, а саме: ТОВАР має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду ТОВАРУ. Зовнішнє та внутрішнє пакування мають забезпечити захист від псування, пошкоджень та атмосферних впливів. Коробки, в яких упаковано ТОВАР, мають бути марковані з трьох сторін: верхньої та двох протилежних одна одній бокових сторін. Усі супровідні документи (пакувальні листи, специфікації), маркування та технічна документація мають бути складені англійською мовою.
На підставі укладеного Контракту продавцем оформлено Інвойс №7Н/1 від 16.11.2022 року з номенклатурою товарів та цінами загальною кількістю 11756 пар взуття та загальною вартістю 85999,04 доларів США.
З Інвойсу №7Н/1 вбачається, що пакування відповідно до заявки покупця та включено в ціну (а.с.34).
Відповідно до платіжного доручення №50 від 20.12.2022 року позивачем перераховано на рахунок HEBEI XIONG'AN JINGSI TRADING CO., LTD 85999,04 доларів США.
З метою розмитнення вказаного товару позивачем поданого до митного органу митну декларацією надано митну декларацію 22UA500500043304U8, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору 85359,68 доларів США.
До митної декларації декларантом додано: Пакувальний лист (Packing list) від 16.11.2022, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №7H від 22.08.2022 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №7Н/1 від 16.11.2022 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) від 04.11.2022 року; Декларація про походження товару (Declaration of origin) від 22.08.2022 року; Декларація про походження товару (Declaration of origin) від 16.11.2022 року.
Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об'єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.
Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи:
- згідно з п.5 зовнішньоекономічного договору від 01.08.2022 № 2 товар повинен бути упакований та маркований. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі. пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару:
- згідно з п.6.1 зовнішньоекономічного договору від 01.08.2022 №2 товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем: за кількістю відповідно до супровідних документів, за якістю відповідно до сертифікату якості продавця. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутній сертифікат якості.
У зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 22.07.2022 № 244 не містить інформації щодо умов поставки товару.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Митним органом, за результатами розгляду інформації викладеної у листі отримувача від 24.11.2022 року стосовно митної декларації 22UA500500043304U8, прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2022/200364/2 від 24.11.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА500500/2022/001267.
Вказане рішення та картку відмови позивач вважає протиправними.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.
Відповідач, в оскаржуваному рішенні зазначив, що:
- у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі. пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару:
- у наданих до митного оформлення документах відсутній сертифікат якості.
Суд зазначає, що розділом 2 контракту №2 визначні умови щодо пакування та маркування товару, зокрема, що товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду ТОВАРУ. Зовнішнє та внутрішнє пакування мають забезпечити захист від псування, пошкоджень та атмосферних впливів. Коробки, в яких упаковано ТОВАР, мають бути марковані з трьох сторін: верхньої та двох протилежних одна одній бокових сторін. Усі супровідні документи (пакувальні листи, специфікації), маркування та технічна документація мають бути складені англійською мовою.
Крім того, в Інвойсі №7Н/1 вбачається, що пакування товару включено в ціну товару.
Відповідно до підпункту «в» п.1 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості/ не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Тобто, вартість упаковки, маркування товару вже закладені в загальну вартість товару. Тому при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням і завантаженням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).
Щодо відсутності сертифікату якості.
Відповідно до ч.2 ст.55 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Сертифікат про походження товару - це документ спеціально установленої форми, який підтверджує, що товари/послуги вироблені або виконані в даній країні, і який містить інформацію для їх ідентифікації.
Отже, сертифікату якості не є обов'язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів та ніяк не впливає на правильність визначення митної вартості товару.
Крім того, з оскаржуваного рішень не вбачається, що відсутність сертифікату якості унеможливлює встановлення митної вартості товарів або про те, що за відсутності такого документу ціна товарів обраховується інакше.
Не зазначення у довідці про вартість перевезення товару від 22.07.2022 року № 244 інформації щодо умов поставки товару не свідчить про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору.
Дане зауваження митного органу не є чітким та не містить обґрунтувань як саме зазначене зауваження впливає на неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої товариством митної вартості декларованого товару за основним методом.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Митний орган в оскаржуваному рішенні не навів жодних пояснень щодо розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про безпідставність оскарженого рішення.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем - є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є таким, що належать до скасування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн., який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2022/200364/2 від 24.11.2022 року, прийняте Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/001267, складену Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.
Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» суму сплаченого судового збору в розмірі 4962,00 грн.
Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (вул.В.Чорновола, 4, оф.50, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 3190616638).
Відповідач - Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 44005631).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 09.03.2023 року.
Суддя Н.В. Бжассо