Справа № 947/281/22
09 березня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення індексу інфляції від суми невиконання грошового зобов'язання
В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Державної казначейської служби України в Одеській області та просив:
- стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на свою користь 48895 грн. 89 коп.
- стягнення зазначеної суми виконати у спосіб примусового списання з Державної казначейської служби України.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 24250,62 гривень у спосіб примусового списання 24 250,62 гривень з Державної казначейської служби України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 09.11.2022 року задоволено частково апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Державної казначейської служби України в Одеській області. Скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2022 року. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення індексу інфляції від суми невиконання грошового зобов'язання - закрито.
23.11.2022 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про передачу справи за встановленою юрисдикцією, в якій останній просить направити справу до суду першої інстанції адміністративної юрисдикції для розгляду по суті за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.12.2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 про передачу справи за встановленою юрисдикцією. Передано справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення індексу інфляції від суми невиконання грошового зобов'язання до Одеського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
Ухвалою суду від 09.01.2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Київського районного суду м.Одеси в адміністративній справі №2-А-1289/10/1512 Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси 03 січня 2012 року провело перерахунок пенсії позивача за період з 09 квітня 2010 року по серпень 2011 року, нарахував позивачу 72918 гривень 84 копійки, але виплату зазначеної суми не здійснило, чим частково виконало рішення суд. Лише 27 квітня 2019 року казначейство в порядку виконання судового рішення перерахувало на його рахунок недоотриману пенсію у сумі 74121 гривень 95 копійок. Як зазначив позивач, Пенсійним фондом допущене несвоєчасне нарахування передбачених Законом №796-ХІІ сум пенсії та невиплата донарахованих сум тривала з 20 квітня 2010 року по 27 квітня 2019 року. 27 квітня 2019 року Казначейство в порядку виконання судового рішення перерахувало йому недоотриману пенсію в сумі 74121,95 грн. позивач зазначив, що оскільки Держава (боржник) в особі її органів: ПФ, ДВС, Казначейства та протиправної поведінки останніх, не виконала свій обов'язок щодо його соціального забезпечення має нести відповідальність відповідно до ст.625 ЦК України - сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і три проценти річних від простроченої суми. Відповідно до наданого позивачем розрахунку інфляційне збільшення за період з 25.04.2010 року по 26.04.2019 року становить 116705 гривень 72 копійки. Постановою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у справі №52/17859/19 стягнуто з Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача 107327 гривень 68 копійок у спосіб примусового стягнення з Державної казначейської служби України, у числі стягнутих коштів 67 719, 83 грн індекс інфляції, решта розрахованого індексу інфляції в сумі 48895 гривень 89 копійок (116705,72 - 67719,83) з Держави Україна не стягнуті, у зв'язку із чим заявник і звернувся із вказаним позовом.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив, в якому представник зазначає, що Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснило перерахунок пенсії за період з 09.04.2010 по серпень 2011 року у розмірі 72918,84 грн. Проте, оскільки кошти для доплати по перерахункам за судовим рішенням не надходили, сума боргу у розмірі 72918,84 грн включена у додаткову відомість на серпень 2012 року. 27.04.2019 Державне казначейство України на виконання судового рішення у справі №2- А-1289/10/1512 перерахувало на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 74121,95 грн. Отже, виплата доплати по перерахункам пенсії за судовими рішеннями потребує фінансування з Державного бюджету, обсяги якого не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет. Водночас, Державним бюджетом на відповідні роки (роки виникнення спірних правовідносин) передбачено обмеження коштів щодо видатків на доплати по перерахункам пенсії за судовими рішеннями, які до того ж виконуються в порядку черговості надходження, а отже і для стягнення індексу інфляції з Головного управління правові підстави відсутні.
Від Державної казначейської служби України в Одеській області надійшов відзив, в якому представник зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами стосовно не є зобов'язальними в розумінні ст. 625 ЦК України, вони розглядаються в рамках спору, що регулюються спеціальним законодавством про пенсійне забезпечення громадян окремої категорії. З урахуванням того, що питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені на підставі ст. 625 ЦК України - відсутні підстави для задоволення позову.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Судом встановлено, що Постановою Київського районного суду від 20.13.2010 року по справі №2-А-1289/10/1512 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси щодо нарахування і виплати основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 квітня 2010 р. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси виконати перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсїї за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 1 квітня 2010 року. У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.
03.08.2021 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим 30.07.2021 року Київським районним судом.
Позивач у позові зазначив, що на виконання рішення суду Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснило перерахунок пенсії за період з 09.04.2010 по 22.07.2011 року у розмірі 72918,84 грн.
У відповіді від 07.08.2012 року Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси повідомило позивача, що оскільки у лютому 2012 року кошти на виплату доплати за судовим рішенням не надходили, суму боргу у розмірі 72918,84 грн включено у додаткову відомість у серпні 2012 року та буде виплачено у разі надходження коштів.
30 липня 2019 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Першого Київського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Держави України в особі Міністерства юстиції України про стягнення з ГУПФ України в Одеській області 8612 грн. 62 коп.; стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України 98715 грн. 06 коп., посилаючись на те, що Київським районним судом м. Одеси 30 липня 2012 року видано виконавчий лист, за яким зобов'язано УПФ України в Київському районі м. Одеси виконати перерахунок та виплату позивачеві основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаю з 01 квітня 2010 року, проте до цього часу рішення суду не виконано.
Постановою Київського районного суд м. Одеси від 28.12.2019 року по справі № 520/17859/19 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Першого Київського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області (м. Одеса, Генерала Петрова, 1), Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна, 83), Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області (м. Одеса, вул. Розумовська, 37), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (м. Одеса, вул. Садова, 1-А), Державної казначейської служби України (м. Київ, вул. Бастіонна, 6), Держави України в особі Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13) про стягнення індексу інфляції, трьох відсотків річних - відмовлено.
Як вказав у позові позивач, 27.04.2019 року ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області виплатило позивачеві 74121,95 грн на виконання рішення по справі №2-А-1289/10/1512.
08.04.2021 року Одеський апеляційний суд розглянувши цивільну справу №520/17859/19, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2019 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Київського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Держави України в особі Міністерства юстиції України про стягнення індексу інфляції, трьох відсотків річних прийняв постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2019 року - скасував. Постановив нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з Держави Україна в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 107327 гривень 68 копійок у спосіб примусового списання 107327 гривень 68 копійок з Державної Казначейської служби України. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Позивач зазначає, що саме сума в розмірі 48895,89 грн з Держави Україна не стягнута.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відповідно до ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів, шляхом подання до суду, який прийняв рішення, заяви в порядку ст. 383 КАС України.
Зазначена норма має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, наявність в КАС України спеціальної норми, спрямованої на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.
Суд звертає увагу, що рішенням Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 року по справі №520/17859/19, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з Держави Україна в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 107327 гривень 68 копійок у спосіб примусового списання 107327 гривень 68 копійок з Державної Казначейської служби України. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Тобто, рішенням Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 року по справі №520/17859/19 вирішено питання щодо стягнення на користь позивача індексу інфляції від суми невиконання грошового зобов'язання в сумі 107327,68 грн.
Як встановлено судом та зазначено позивачем у позові, вказане рішення виконано в частині стягнення коштів в сумі 67719,83 грн, а решта суми в розмірі 48859,89 грн не стягнуті.
У позові позивач зазначає, що саме стягнення суми індексу інфляції в розмірі 48859,89 грн і є предметом позову.
Проте, суд зауважує, що питання стягнення частини суми коштів (в розмірі 48859,89 грн), що не повністю стягнуті за рішенням Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 року по справі №520/17859/19 не є підставою для нового спору. Даний спір вже було вирішено Одеським апеляційним судом. Натомість, питання сплати лише частини коштів стосується порядку виконання рішення. Нового спору суд в даному випадку не вбачає.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження, відповідно до норми п.4 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки, в даному випадку, є рішення Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 року по справі №520/17859/19, яке набрало законної сили, а заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду шляхом подання заяви до суду, який ухвалив рішення по справі №520/17859/19, в порядку норми ст.383 КАС України, а не в загальному порядку за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись п.4 ч.1 ст.238, ст.ст. 239, 248, 256, 295 КАС України, суд
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення індексу інфляції від суми невиконання грошового зобов'язання - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.В. Бжассо
.