09 березня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3435/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Кропивницький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (25014, м. Кропивницький, вул. Кільцева, 3 а, код ЄДРПОУ 26621024)
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі - Кропивницький районний ТЦКСП) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що у квітні 2022 року він був призваний на військову службу по мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . У травні 2022 року під час бойового завдання він отримав контузію (акубаротравму), тому був госпіталізований для лікування та обстеження в обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради. Під час лікування у нього діагностували залишкові зміни після вилікуваного туберкульозу легень. Така хвороба може свідчити про його обмежену придатність до військової служби. З цих підстав позивач звернувся до Кропивницького районного ТЦКСП з рапортом від 04.07.2022 року, в якому просив направити його на стаціонарне обстеження до протитуберкульозного диспансеру, а після обстеження - на військово-лікарську комісію для індивідуального визначення придатності до військової служби. Однак, відповідач листом №1/3428 від 07.07.2022 року відмовив у направленні на лікування. Позивач не погоджується з такими діями позивача, тому просить суд:
- визнати протиправною відмову Кропивницького районного ТЦКСП, яка викладена в листі №1/3428 від 07.07.2022 року, щодо направлення його на проходження військово-лікарської комісії для індивідуального визначення придатності до військової служби;
- зобов'язати Кропивницький районний ТЦКСП направити його на проходження військово-лікарської комісії для індивідуального визначення придатності до військової служби.
Ухвалою судді від 27.07.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що обов'язок підготовки медичних документів, необхідних для проходження військовослужбовцем медичного огляду військово-лікарською комісією, а також надання доповіді командирові бригади про його результати, покладається на начальника медичної служби бригади. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Стверджував, що позивач, будучи дійсним військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , до рапорту не надав підтверджуючих документів про наявність відпускного квитка, який би свідчив, що хвороба сталася у період його відпустки. Заперечуючи порушення прав позивача у спірних правовідносин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.12.2020 року перебував на військовому обліку як військовозобов'язаний у Кропивницькому районному ТЦКСП за місцем проживання. (а.с. 9 - 10, 29 - 29зв.)
На підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію", за наказом начальника Кропивницького районного ТЦКСП №164 від 29.04.2022 року "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації" ОСОБА_1 призваний під час проведення загальної мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 . (а.с. 28)
У травні 2022 року позивач отримав травму, у зв'язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради".
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №2009 від 24.06.2022 року, виданої неврологічним відділенням комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради", позивачу встановлено основний діагноз - вибухова травма (26.05.2022 року), а серед супутніх діагнозів - залишкові зміни спонтанно вилікуваного туберкульозу (21.06.2022 року) у вигляді туберкульоми, фіброзу, кальцинатів S2 лівої легені. (а.с. 11 -12)
У липні 2022 року позивач звернувся до начальника Кропивницького районного ТЦКСП з рапортом від 04.07.2022 року, у якому просив направити його для проходження стаціонарного обстеження до КНП "Кіровоградський обласний протитуберкульозний диспансер КОР" та на військово-лікарську комісію для індивідуального визначення його придатності до військової служби. (а.с. 6 - 7)
Начальник Кропивницького районного ТЦКСП надав позивачу відповідь №1/3428 від 07.07.2022 року, у якій повідомив, що для подальшого виконання обов'язків військовослужбовця та отримання направлення на обстеження позивачу необхідно звернутися до свого безпосереднього начальника у військовій частині. (а.с. 8)
Не погодившись з цією відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 1, 3, 6, 13 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Згідно з частиною 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. (далі - Положення №402).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза це зокрема: медичний огляд військовослужбовців та членів їхніх сімей; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є зокрема: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Згідно з підпунктом 2.6.1 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
Підпунктами 2.10.1 -2.10.5 пункту 2.10 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК військового комісаріату створюється у районному (міському) військовому комісаріаті в установленому законодавством порядку за узгодженням із заінтересованими органами.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у військових комісаріатах Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва створюються відповідно Кримська республіканська, обласні та Київська міська ВЛК в установленому законодавством порядку за узгодженням із заінтересованими органами.
Головою ВЛК районного (міського) військового комісаріату призначається лікар, найбільш підготовлений та досвідчений з питань військово-лікарської експертизи, наказом районного військового комісара після погодження з головним лікарем районної (міської) лікарні, головою ВЛК обласного військового комісаріату, Автономної Республіки Крим, Київського міського військового комісаріату.
Роз'яснення ВЛК регіону з питань військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання ВЛК військового комісаріату.
ВЛК військового комісаріату має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
На ВЛК районного (міського) військового комісаріату покладається огляд контингентів відповідно до пункту 1.2 розділу I цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК військового комісаріату покладається огляд інших контингентів.
У порядку контролю на ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) контингентів відповідно до пункту 1.2 розділу I цього Положення.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК зокрема з метою визначення придатності військовослужбовців до військової служби.
Пунктом 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з пунктами 1.4, 1.5 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею. Так, відповідно до пункту 10 таблиці медичний огляд військовозобов'язаних, які призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, здійснюють ВЛК військових комісаріатів, гарнізонні (госпітальні) ВЛК, згідно з графами ІI, ІІІ Розкладу хвороб та Таблицями "Б", "В", "Г" додаткових вимог до стану здоров'я.
У воєнний час військовослужбовці, військовозобов'язані, працівники Збройних Сил України, крім ВЛК, зазначених у пункті 1.4 розділу II Положення, проходять медичний огляд також у ВЛК евакуаційних пунктів, госпітальних баз.
Главою 6 розділу II Положення №402 унормований медичний огляд військовослужбовців:
6.1. Направлення на медичний огляд проводиться:
а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;
б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
6.4. У разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти "а", "б" статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.
6.5. Для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.
6.6. Військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
6.10. Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
6.15. Відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.
При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.
Після закінчення відпустки за станом здоров'я військовослужбовці (крім курсантів ВВНЗ) за рішенням військових комісарів, начальників гарнізонів або органів управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України можуть пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності їх до військової служби.
6.17. Медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.
6.35. У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров'я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров'я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров'я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.
Якщо після продовження відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до статті 2 Розкладу хвороб станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення №402), ця стаття включає: туберкульоз органів дихання, підтверджений або непідтверджений бактеріологічно та гістологічно А15-А16; туберкульоз нервової системи А17; туберкульоз інших органів А18; міліарний туберкульоз А19, зокрема:
а) активний туберкульоз легень з виділенням мікобактерій та (або) за наявності розпаду легеневої тканини; активний, прогресуючий туберкульоз інших органів позалегеневої локалізації;
б) активний туберкульоз легень без виділення мікобактерій та розпаду легеневої тканини; позалегеневий туберкульоз у період основного курсу лікування;
в) клінічно вилікуваний;
г) залишкові зміни після вилікуваного туберкульозу різних локалізацій.
Відповідно до Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення №402), стаття 2 передбачає, зокрема те, що після завершення курсу стаціонарного лікування або в разі відмови військовослужбовця від лікування за направленням начальника військового лікувального закладу проводиться медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
За умови клінічно діагностованого туберкульозу та відсутності небезпеки для оточуючих військовослужбовці можуть проходити військово-лікарську комісію в військово-медичних закладах Міністерства оборони України, у яких відсутні протитуберкульозні підрозділи, з дотриманням експертних вимог цього Положення.
Постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (надалі - Положення №154).
Згідно з пунктом 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 3 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Пунктом 8 Положення №154 передбачено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
- здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України №548-XIV від 24.03.1999 року затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України.
Цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Пунктом 14 Статуту передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Згідно з пунктом 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Відповідно до пунктів 254, 260, 261, 262 Статуту військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.
На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров'я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний за п'ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров'я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.
Суд установив, що ОСОБА_1 з квітня 2022 року проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 . У червні 2022 року він перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП "Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради", 24.06.2022 року був виписаний з відділення по закінченню лікування під нагляд лікаря військової частини та його звільнено від обов'язків військової служби строком на 6 календарних днів.
Цей лікувальний заклад не направляв позивача на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби у зв'язку із виявленням у нього під час лікування певного захворювання (зокрема залишкових змін після вилікуваного туберкульозу легень) в порядку, установленому пунктом 6.4 глави 6 розділу ІІ Положення №402.
По завершенню лікування позивач повинен був повернутися на місце несення служби під нагляд лікаря військової частини, а згідно з пунктом 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підпунктом "б" пункту 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини та медичний огляд ВЛК він міг бути направлений прямим начальником - командиром військової частини за висновком лікаря військової частини.
Позивач на час звернення його до начальника Кропивницького районного ТЦКСП із рапортом від 04.07.2022 року про направлення його на стаціонарне лікування (обстеження) до протитуберкульозного диспансеру та на медичний огляд ВЛК для визначення придатності до військової служби, не перебував у відпустці за станом здоров'я, яка згідно з пунктом 6.15 глави 6 розділу II Положення №402 надається військовослужбовцю командиром військової частини, де він проходить службу.
Тож Кропивницький районний ТЦКСП не мав повноважень для направлення позивача на медичний огляд ВЛК територіального центру комплектування для визначення придатності його до військової служби за його рапортом від 04.07.2022 року.
У спірних правовідносинах цей відповідач діяв правомірно, порушень прав позивача не вчиняв. Тому у задоволенні його позову слід відмовити.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач як військовослужбовець звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, пов'язаного з проходженням ним військової служби. Тому для повернення помилково сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн. позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш