про залишення позовної заяви без руху
08 березня 2023 року м. Житомир справа № 240/5576/23
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся о суду з позов до Головного управління ДФС у м.Києві у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової адміністрації у м.Києві від 29 березня 2005 року №97-о в частині звільнення ОСОБА_1 з податкової міліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі у розпорядженні Головного управління ДФС у м.Києві.
Разом з позовом позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує, що строк звернення до суду з позовом про скасування наказу про звільнення і поновлення на службі пропущений з поважних причин. Зазначає, що до суду звертається через незначний проміжок часу після ознайомлення з ухвалою Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №240/23801/22, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду про повернення позовної заяви, у зв"язку пропуском строку на звернення до суду з позовом про оскарження наказу про звільнення від 29.03.2005. Як на поважну причину пропуску строку звернення з позовом посилається на тривалий розгляд справи №2-П-357/06 ("про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди") та перегляд справ за його позовами про нарахування і виплату грошового забезпечення у 2019-2021 роках, які йому протиправно не були виплачені при звільненні.
Суддя, розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з відмітки на поштовому конверті, з позовною заявою про скасування наказу 29 березня 2005 року №97-о, позивач звернувся 01.03.2023, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вирішальним для визначення додержання особою строків звернення до суду є встановлення часу, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про зміст оскаржуваного рішення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд зазначає, що саме з 29.03.2005, тобто із дня звільнення позивача з публічної служби позивач мав реальну можливість дізнався про порушення свого права, тобто саме з цієї дати починається відлік місячного строку для звернення до суду з даною позовною заявою.
Те, що протягом 2005-2018 років тривав розгляд справи № 2-п-357/06 і перегляд постанови Подільського районного суду ніяким чином не перешкоджав позивачу звернутися з аналогічним позовом в 2019 році, а тому вказану обставину неможливо розцінювати як поважну причину звернення до суду з вказаним позовом .
Слід звернути увагу, що позивач 07.04.2021 звертався до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової адміністрації у м. Києві від 29.03.2005 № 97-о в частині звільнення ОСОБА_1 (справа № 240/6011/21), і цей позов ухвалою суду від 21.05.2021, яка набрала законної сили, було повернуто ОСОБА_1 у зв'язку із тим, що вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду, в тому числі і те, що при звільненні ОСОБА_1 не було повідомлено про заборгованість з грошового забезпечення, не визнані судом поважними.
Звернення позивача 07.04.2021 до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової адміністрації у м. Києві від 29.03.2005 № 97-о в частині звільнення ОСОБА_1 є свідченням того, що про порушення свої прав та інтересів спірним наказом він дізнався ще до 07.04.2021.
Також, ухвалами суду у справах №240/41741/21 та №240/23801/22 повернуто позивачу позовну заяву про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, у зв"язку з пропуском строку звернення з такими позовами.
Постановлення Верховним Судом ухвали від 21.02.2023 у справі №240/23801/22, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою позивача на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2023 року у справі № 240/23801/22 не свідчить про звернення до суду з вказаним позовом в межах встановленого строку та не вказує на поважність причин пропуску такого строку на оскарження наказу про звільнення від 29.03.2005.
Крім того, тривалий розгляд судом справ про нарахування і виплату грошового забезпечення позивачу не свідчить про те, що позивачу не було відомо про існування у 2005 році наказу про його звільнення.
Наведені позивачем причини пропуску строку є суто суб'єктивними і не пов'язані із дійсно непереборними обставинами.
Таким чином, обставини, на які посилається у заяві позивач, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом.
Наведені позивачем причини пропуску строку є суто суб'єктивними і не пов'язані із дійсно непереборними обставинами.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху для надання позивачем нової заяви про поновлення строку звернення з позовом з обгрунтванням поважності причин такого пропуску та відповідними доказами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення з позовом, викладені у заяві від 01.03.2023.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Капинос