09 березня 2023 року Справа № 160/289/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
03.01.2023 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, з вимогами:
- визнати бездіяльність відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно пункту 1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з моменту виникнення права на пенсію, а саме з 23.05.2022 року - протиправною;
- визнати бездіяльність відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно пункту 1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з моменту виникнення права ш пенсію, а саме з 23.05.2022 року - протиправною;
- скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047150017536 від 30.05.2022 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні та нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1;
- скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047150017536 від 08.06.2022 та № 047150017536 від 14.07.2022 р року про відмову ОСОБА_1 в призначенні та нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та призначити і нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з дати першого звернення, тобто з 23.05.2022 року відповідно до пункту пункту 1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та призначити і нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з дати першого звернення, тобто з 23.05.2022 року відповідно до пункту пункту 1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він працював на посадах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, що дають право на пільговий стаж та заробив право на призначення пенсії. Проте, на неодноразові звернення з заявами про призначення пенсії на пільгових умовах Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надавались рішення про відмову у призначенні пенсії через не підтвердження пільгового стажу належними документами. 12.12.2022 року відділом з питань призначення та перерахунків пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було надано роз'яснення в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі того, що страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає 41 рік 5 місяців 13 днів, в тому числі робота за Списком № 1 - 10 років. Отже, позивачу призначена і нарахована пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по Списку № 1, але не з моменту виникнення права на пенсію (23.05.2022 року), а з 07.11.2022 року, чим порушено право позивача на належне пенсійне забезпечення. Вважаючи таку бездіяльність протиправною та необґрунтованою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
13.01.2023 року засобами електронної пошти від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив проти позову. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ОСОБА_1 звертався з заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте йому було відмовлено в такому призначенні, оскільки він документально не підтвердив 10 років пільгового стажу за Списком №1 в передбаченому чинним законодавством порядку. Відповідач наголошує, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Зважаючи на викладене вважає, що ним не було прийнято протиправного рішення про відмову у призначенні пенсії та просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року залучено до участі у справі, як відповідача-3 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та зупинено провадження у справі.
01.03.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засобами поштового зв'язку надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано копію ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами адміністративного позову 20.01.2023 року, про що в матеріалах адміністративної справи наявна розписка про вручення.
Відповідачем-1 не було надано відзиву проти позову. З клопотаннями, заявами, поясненнями, доказами у справі відповідач не звертались.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області отримано копію ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами адміністративного позову 20.02.2023 року на офіційну електронну адресу.
Відповідачем-3 не було надано до матеріалів справи відзиву проти позову. З клопотаннями, заявами, доказами у справі не звертався.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 р. поновлено провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 23.05.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.
Заяву позивача було направлено за принципом екстериторіальності та 30.05.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області винесено рішення №047150017536 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 наступного змісту:
«Відповідно до частини 1 та 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Згідно пункту 2.1 статті 114 Закону №1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 06 міс. на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1.
За відсутності стажу роботи, встановленого пунктом 2.2 статті 114 Закону №1058, у період до 1 квітня 2021 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу з 01 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи
Заявник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся за призначенням пенсії 23.05.2022 року. Працює.
Згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж заявника становить 31 рік 2 місяці 5 днів, пільговий стаж 9 років 2 місяці 5 днів.
Не можливо зарахувати до стажу навчання так, як диплом виданий на прізвище « ОСОБА_2 ».
Отже, відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу 10 років за Списком №1.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату з 21.05.2023 року.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває,пенсії не отримує.»
02.06.2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заяву було направлено за принципом екстериторіальності та 08.06.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №047150017536 наступного змісту:
«Розглянувши заяву від 02.06.2022 року № 2277 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” (далі Закон № 1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Згідно пункту 2.1 статті 114 Закону № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 06 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
За відсутності стажу роботи, встановленого пунктом 2.2 статті 114 Закону № 1058 у період до 1 квітня 2021 року пенсія за віком на пільгових умовах призначаються за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу з 01 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшеним пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058:
чоловікам - 1 рік за кожний повний рік такої роботи
Після підрахунку страховий стаж гр. ОСОБА_1 становить 31 рік 11 місяців 14 днів, пільговий - 9 років 11 місяців 27 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових. Тобто у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні на пенсії за віком.
За наявним страховим стажем особа матиме право на пенсійну виплату з 21.05.2023.
На обліку територіальних органів Пенсійного Фонду України не перебуває та пенсій не отримує.»
06.07.2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заяву було направлено за принципом екстериторіальності та 14.07.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №047150017536 наступного змісту:
«Відмова про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 06.07.2022.
Пенсійний вік визначений пунктом 1 частиною першої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 1) становить 50 років.
Вік заявника 50 років 1 місяць.
Необхідний страховий стаж пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 1) становить не менше 25 років.
Страховий стаж особи становить 31 рік 11 місяців.
До страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1) становить 10 років.
Пільговий стаж особи становить 09 років 11 місяців.
До пільгового стажу не зараховано період :
з 01.07.2022 по 03.07.2022, згідно довідки від 05.07.2022 № 1951-1002, оскільки відсутні відомості про сплату внесків за період, згідно даним Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Згідно абзацу 5 пункту 4.3 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком).
Для зарахування періоду з 01.07.2022 по 03.07.2022 до пільгового стажу, рекомендовано звернутись за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах у серпні 2022 року.
Працює.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - після набуття необхідного пільгового стажу 10 років.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.»
Позивач 07.11.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та 07.11.2022 року ОСОБА_1 було призначено пенсію.
Вважаючи протиправними рішення відповідачів та вважаючи, що для підтвердження наявного стажу ним було надано всі необхідні документи, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII«Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон№1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4ст.24 Закону № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідні положення містить і стаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Так, згідно із ч.1 ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 02.10.1990р., що містить наступні записи стосовно спірних періодів роботи:
- Совхоз «Молодіжний»;
- 27.09.1989р. прийнятий робочим в бригаду №1. Наказ 120 від 02.10.1989р.;
14.11.1989р. направлений на курси радистів по направленню райвоенкомата. Наказ № 135 від 14.11.1989р.;
- 30.03.1990р. переведений робочим на повний день в бригаді №1. Наказ №43 від 30.03.1990р.;
- 14.11.1990р. звільнений по ст. 36 КЗпП УРССР у зв'язку із призовом до лав радянської армії. Наказ № 123 від 14.11.1990р.;
- 03.12.1990 служба у лавах Збройних сил України. Військовий квиток № НОМЕР_2 ;
- Херсонське мореходне училище ім. Шмітда;
- 11.11.1992р. прийнятий на посаду машиніста по пранню спец. Одягу. Наказ № 2791 від 12.11.1992р.;
- 22.03.1993р. звільнений по ст. 38 КЗпП України ( за власним бажанням). Наказ №53л від 22.03.1993р.;
- 01.09.1993 - 09.06.1994р. навчання в СПТУ № 45 м. Кривий Ріг. Диплом ГП 901324 від 09.06.1994р.;
- Криворізький металургійний комбінат «Криворіжсталь» ім.. В.І. Леніна;
- 13.06.1994р. прийнятий в доменний цех № 1 електрозварщиком ручної зварки 4 розряду. Розпорядження 14 від 10.06.1994р.;
- 08.10.1996р. Криворізький металургійний комбінат «Криворіжсталь» реорганізований в Криворізький державний гірничо - металургійний комбінат « Криворіжсталь». Наказ № 179 Мінпрому України від 08.10.1996р.;
- 17.09.1998р. переведений в доменному цеху № 1 слюсарем - ремонтником 5 розряду. Розпорядження 796 від 17.09.1998р.;
- 03.03.1999 переведений на посаду майстра по ремонту мехобладнання доменного цеху №1. Наказ 283 від 03.03.1999р.;
- 25.12.2002р. переведений на посаду інженера по моторним установкам групи по ремонту та обслуговуванню електричного та трибологічного обладнання лабораторії по контролю якості нафтопродуктів випробувального центру управління якості продукції. Наказ № 1671/л від 20.12.2002р.;
- 27.03.2003р. переведений в доменний цех № 1 горновим доменної печі ( третій) по 6 розряду. Розпорядження 334/л від 27.03.2003р.;
- 13.05.2003р. переведений в доменному цеху № 1 слюсарем - ремонтником 6 розряду, зайнятий ремонтом обладнання в місцях його установки на дільницях ( робочих місцях) діючого виробництва, де основні робочі, що ведуть технологічний процес користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1. Розпорядження 799 від 13.05.2003р.;
- 07.12.2005р. переведений в доменному цеху № 1 слюсарем - ремонтником ( бригадир) 6 розряду, зайнятий ремонтом обладнання в місцях його установки на дільницях ( робочих місцях) діючих виробництв, де основні робочі, що ведуть технологічний процес користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1. Розпорядження 2115 від 07.12.2005р.;
- Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо - металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 12.01.2006р. на Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг». Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Криворіжсталь» № 2 від 12.01.2006р.;
- Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» перетворено з 14.06.2007р. на «Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» № 4 від 14.06.2007р.;
- 18.09.2007р. переведений на посаду старшого майстра по ремонту обладнання ( утримання та ремонт медобладнання) доменного цеху № 1. Наказ № 1352/л від 18.09.2007р.;
- Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» перетворено з 26.04.2011р. на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;
- 07.02.2012р. переведений на посаду майстра по ремонту механобладнання) доменного цеху №1. Наказ № 1321 від 07.02.2012р.;
- 16.03.2015р. посада майстер по ремонту обладнання дільниці. Утримання та ремонт механобладнання доменного цеху № 1 перепідпорядкована на піддільницю. Ремонт механізмів вентиляції, гідрозмива, аспірації дільниці. Утримання і ремонт механобладнання цього структурного підрозділу. Розпорядження №39 від 20.02.2015р.;
- 03.10.2016р. переведений на посаду майстра по ремонту обладнання ( ремонт обладнання гідрозмиву, аспірації, вентиляції) ремонт енергетичного обладнання та обладнання дільниць забезпечення технології механослужби доменного цеху №1. Наказ № 1140;
- повернуто з 01.01.2018р. право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 2 згідно з постановою КМУ від 04.07.2017р. № 470. Наказ № 700 від 01.07.2019р.;
- за підсумками атестації робочих місць за умовами праці за даною професією та посадою підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Наказ № 315 від 30.03.2020р.
Крім наявних записів у трудовій книжці позивачем на підтвердження наявного пільгового стажу надано довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1451-1002 від 05.07.2022р. Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», видану в тому, що ОСОБА_1 повний робочий день працює в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» доменний цех № 1 виробництво: доменне, що передбачено списком №1. Цією ж довідкою надано відомості про атестацію робочих місць, а саме її підтверджено: наказом №525 від 09.12.1994р., наказом № 417 від 20.03.2000р., наказом № 300 від 18.04.2005р., наказом № 315 від 30.03.2020р., Лист про продовження дії раніше проведених атестацій робочих місць за умовами праці № 003/07-1-22 від 11.06.2009р.
Також наявний трудовий стаж підтверджується наданими до матеріалів адміністративної справи розпорядження від 19.04.2021р. № 721, від 30.06.2022р. №1092, від 14.07.2021р. №1244.
Позивачем до матеріалів справи надано довідку Державного навчального закладу «Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування» № 165 від 02.06.2022р. надана ОСОБА_1 в тому, що він дійсно навчався в ПТУ № 45 за професією електрогазозварник у період з 01.09.1993р. по 09.06.1994р.
Надані до матеріалів справи довідки та розпорядження кореспондуються з даними, що є в трудовій книжці позивача, та містять уточнюючі відомості, які відсутні в трудовій книжці, тобто складений у відповідності до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.
При цьому, суд наголошує, що трудова книжка позивача містить всі записи щодо спірного періоду роботи, а також щодо проведення атестації робочого місця за відповідною посадою на підприємстві, що дає право на пільгове призначення пенсії у зв'язку зі шкідливими умовам праці.
За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачами до пільгового стажу позивача за Списком №1 періодів роботи, що зазначені у його трудовій книжці та підтверджуються наданими уточнюючими довідками.
Отже, враховуючи висновки суду щодо протиправного не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача, суд доходить висновку щодо протиправності прийнятих рішень № 047150017536 від 30.05.2022 року Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, №047150017536 від 08.06.2022р. та від 14.07.2022 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Водночас, суд зазначає щодо безпідставності позовної вимоги про визнання протиправної бездіяльності відповідачів з огляду на наступне.
Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень має місце в тому випадку, коли в межах повноважень суб'єкта владних повноважень існує обов'язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний. На цьому наголосив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 320/5970/17.
Матеріалами справи підтверджено, що органами Пенсійного фонду в межах покладених на них владних повноважень були прийняті рішення про відмову у призначенні пенсії № 047150017536 від 30.05.2022р., від 08.06.2022р., від 14.07.2022 року.
Тобто, належним способом захисту порушеного права в даному випадку буде скасування зазначених рішень Пенсійного фонду, а позовна вимога про визнання протиправної бездіяльності задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з дати її призначення - 23.05.2022 року, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу позивача відповідні періоди його роботи, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що у вказаній частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047150017536 від 30.05.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047150017536 від 08.06.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047150017536 від 14.07.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та перерахувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 з дати первісного звернення - 23.05.2022 року, з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 220,53грн. (двісті двадцять гривень 53 копійки).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, буд. 10, кв. 83 м. Одеса, 65107) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 220,53грн. (двісті двадцять гривень 53 копійки).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403; Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 220,53грн. (двісті двадцять гривень 53 копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук