09 березня 2023 року Справа № 160/18536/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 21.11.2022 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого позову):
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з відмови призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону від 05.11.1991р. "Про пенсійне забезпечення" неправомірними;
- визнати період роботи з 18.02.1985 року (запис у трудовій книжці №6) по 04.08.1994 року (хапис у трудовій книжці №10) такими, що відноситься до пільгового стажу роботи, передбаченого статтею 13 Закону від 05.11.1991р. "Про пенсійне забезпечення";
- визнати право ОСОБА_1 на призначенні пенсії за нормами статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву від 03.08.2021р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 18.02.1985 по 04.08.1994 працював водієм на великовантажному автомобілі КРАЗ-256«Б» (12 тон) повний робочий день по транспортуванню гірської маси в технологічному процесі. Зазначена робота (2010100а-11442 водії автомобілів, зайняті на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі) віднесена до робіт із шкідливими умовами праці, що передбачені Списком №2 (виробництва, роботи, професії, посади і показники на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10. Як зазначено позивачем, його страховий стаж становить 41 рік 4 місяці 26 днів, а стаж на вищезазначених роботах складає 6 років 10 місяців та 12 днів, тому він має право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно абзацу 4 пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по досягненні 58 років. У зв'язку з цим, 03.08.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через Покровський відділ обслуговування громадян у місті Кривому Розі (сервісний центр) із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення». Однак, відповідач листом №0400-010221-8/107212 від 11.08.2021 повідомив позивачеві, що 09.08.2021 прийнято рішення за №046150008115 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, оформлене протоколом від 13.10.2021, а також надав позивачеві рішення за №5 від 02.09.2021 про результати розгляду його заяви. Підставою для відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідачем слугувало те, що документи про періоди роботи в Криворізькій автобазі №18, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не зараховані до пільгового стажу, оскільки пільгові довідки видані архівом. Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено рішення №5 від 02.09.2021, яким зазначено, що для підтвердження періоду роботи з 18.02.1985 по 04.08.1994, для зарахування призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 немає підстав. Як вказує позивач, таке рішення базується на тому, що в трудову книжку з 01.01.1992 запис про зміну посади не внесено, первинними документами не підтверджено, що заявник працював на посадах, які дають право на пільгову пенсію, в протоколі про пільговий стаж не зазначено про зайнятість заявника в технологічному процесі важких і шкідливих виробництв. За таких обставин, позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах без належних на те підстав, чим порушено право позивача на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 адміністративний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
29.11.2022 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах було розглянуто ГУ ПФУ в Харківській області за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Необхідною умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 є досягнення 55 років та за наявності пільгового стажу не менше 12 років. На підставі наданих документів загальний страховий стаж позивача складає 41 рік 04 місяців, пільговий стаж- відсутній, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Періоди роботи позивача повинні розглядатися на комісії при ГУ ПФУ в Харківській області, тому період роботи на Автобазі №18 Криворізького автотресту не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутнє рішення комісії щодо підтвердження стажу роботи або відмову в його підтвердженні. Тому, було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
27.12.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
03.08.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до відділу обслуговування громадян №18 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
На момент звернення до пенсійного органу ОСОБА_1 виповнилось 58 років.
Органи Пенсійного фонду України з 01.04.2021 застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви позивача та наданих ним документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №046150008115 від 09.08.2021, яке обґрунтоване відсутністю у позивача пільгового стажу, у зв'язку із незарахуванням періодів роботи в Автобазі №18 Криворізького автотресту, оскільки пільгові довідки видані архівом.
У рішенні про відмову у призначенні пенсії №046150008115 від 09.08.2021, виданому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, вказано, що страховий стаж позивача становить 41 рік 4 місяці 26 днів, пільговий стаж відсутній, в той час як необхідний пільговий стаж для призначення відповідної пенсії становить 12 років 6 місяців.
Означене рішення направлено позивачеві листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про направлення рішення» від 11.08.2021 №0400-010221-8/107212.
16.09.2021 листом «Про результати розгляду» за вих. №0400-010304-6/123360 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направив позивачеві рішення про результати розгляду заяви від 02.09.2021 №5, яким комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області встановлено відсутність підстав для підтвердження періоду роботи з 18.02.1985 по 04.08.1994 для зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2.
Не погоджуючись з відмовою в призначенні пенсії та не зарахуванням періодів роботи, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі також Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015 (далі Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 13 Закону №1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок), з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже, за змістом вищенаведеної норми, пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
У постанові від 18.02.2020 у справі №1840/3344/18 Верховний Суд зазначив, що «пенсія за віком» - це свого роду «державний депозит» (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи, та підлягає безумовному поверненню з боку держави у встановленому розмірі протягом всього життя пенсіонера після досягнення певного віку.
Рішенням Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі №360/3611/20 зазначено, що зазначений вище правовий висновок необхідно розповсюдити також і на «пенсії за віком на пільгових умовах».
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» статтю 13 Закону №1788-ХІІ викладено в новій редакції, пунктом «б» якої, зокрема, передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, у Законі №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213, збережено пропорцію щодо зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку без урахування різниці між пенсійним віком для чоловіків і жінок.
У частині першій статті 13 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213, встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок, а саме: у пункті «б» 55 років (на 5 років менше, ніж загальний пенсійний вік).
Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015.
При цьому, з 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі за текстом Закон №1058-IV), який відповідно до його Преамбули розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Пунктом 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV (в редакції до внесення змін Законом України №2148-VIII від 03.10.2017) встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV (в редакції до внесення змін Законом України №2148-VIII від 03.10.2017) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, і після набуття чинності нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правила призначення пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2 регламентувались п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (до 11.10.2017), яким текст Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнений, зокрема, ст. 114, згідно з ч. 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII у новій редакції також викладений п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з абз. 1 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим третім цього пункту, у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п'ятнадцятим двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.
У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Відтак, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Правила згаданих законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України Рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
У зв'язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для чоловіків після досягнення 55 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
З вищевикладеного слідує, що з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.
Відповідно до статті 62 Закону№1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383).
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637).
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документами, що підтверджують трудовий стаж за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, є довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пункт 20 Порядку №637 визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників відповідно до якого, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків №1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що підставою для відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 за поданою ним заявою, слугували висновки відповідача щодо відсутності у позивача пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, а саме: не зараховано періоди роботи в Автобазі №18 Криворізького автотресту, оскільки пільгові довідки видані архівом, про що безпосередньо вказано у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №046150008115 від 09.08.2021.
Між тим, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 28.06.1982, останній працював у період з 18.02.1985 по 04.08.1994 на Автобазі №18 Криворізького автотресту:
- з 18.02.1985 прийнятий водієм третього класу на автомобілі згідно категорії, на підставі наказу №9к від 18.02.1985 (запис №6);
- Автобаза перейменована в Автобаза 18 Криворізького виробничого автотреста Головного транспортного управління Мінбуду УРСР, на підставі наказу Головбуду №42 від 03.12.1986, наказу треста №309 від 29.12.1986 (запис №7);
- з 01.06.1990 підтверджений 2-й клас водія, на підставі наказу №5 від 01.06.1990 (запис №8);
- з 02.01.1992 Криворізьке виробниче автооб'єднання «Криворіжбудтранс» Мінбуду УРСР перетворено у Криворізьке підприємство «Криворіжбудтранс» Української державної будівельної корпорації, на підставі наказу №28 від 02.12.1991 по корпорації, наказу №195 від 17.12.1991 по підприємству (запис №9);
- з 04.08.1994 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, на підставі наказу №92 від 04.08.1994 (запис №10).
Зазначене вище також підтверджується записами особової картки позивача №1562.
Разом з тим, згідно наказу Криворізької автобази №18 Криворізького підприємства «Криворіжбудтранс» від 28.01.1993 №33 підтверджено факт роботи позивача на великовантажних автомобілях КРАЗ (12 тон), БЕЛАЗ (15 тон) по вивезенню гірської маси і пульпи в кар'єрах і на будівництві: з 18.02.1985 по 31.12.1991 6 років 10 місяців 12 днів, з них: показами свідків з 18.02.1985 по 31.12.1988 3 роки 10 місяців 12 днів (що також підтверджується протоколом комісії з підтвердження пільгового стажу водіїв по Криворізькій автобазі №18 від 02.12.1992), за наявними документами з 01.01.1989 по 31.12.1991 3 роки 0 місяців 0 днів.
Згідно наказу Криворізької автобази №18 Криворізького підприємства «Криворіжбудтранс» від 30.06.1993 №141 встановлено робочі місця, зокрема водія з вивезення гірської маси з кар'єра, до списку №2, який дає право на пільгову пенсію.
Архівною довідкою №М-1384 від 30.06.2020 встановлено, що в наказах з кадрових питань (особового складу), особових картках звільнених працівників Автобази №18 Криворізького автотресту (03.1987 Криворізька автобаза №18 Криворізького виробничого автоуправління; 03.1989 Криворізька автобаза №18 Криворізького виробничого автооб'єднання «Криворіжбудтранс»; 04.1994 Дочірнє підприємство «Криворізька автобаза №18» АТ «Криворіжбудтранс») « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » так у документі значиться водій 3 класу на автомобілі згідно категорійності автоколони №2 з 18.02.1985 (наказ №9-к від 18.02.1985), водій 2 класу з 01.06.1990 (наказ №5), звільнений водій АК№2 04.08.1994 (наказ №92-к від 01.08.1994.
Архівною довідкою №М-1385 від 30.06.2020 встановлено розмір заробітної плати ОСОБА_1 у розрахункових відомостях із зарплати працівників Автобази №18 Криворізького автотресту (03.1987 Криворізька автобаза №18 Криворізького виробничого автоуправління; 03.1989 Криворізька автобаза №18 Криворізького виробничого автооб'єднання «Криворіжбудтранс» з лютого 1985 року по грудень 1989 року.
Архівною довідкою №М-1385-1 від 30.06.2020 встановлено розмір заробітної плати ОСОБА_1 у розрахункових відомостях із зарплати працівників Криворізької автобази №18 Криворізького виробничого автооб'єднання «Криворіжбудтранс» (04.1994 Дочірнє підприємство «Криворізька автобаза №18» АТ «Криворіжбудтранс») з січня 1990 року по липень 1994 року.
Відтак, зазначеними документами підтверджено право позивача на зарахування його періоду роботи з 18.02.1985 року по 04.08.1994 рок у до пільгового стажу за Списком №2, тому вказаний період має бути зараховано пенсійним органом до пільгового стажу роботи позивача за Списком №2.
Натомість, позивачу не зараховано до пільгового стажу період роботи з 18.02.1985 по 04.08.1994 - 6 років 10 місяці та 12 днів, внаслідок чого, у позивача було недостатньо пільгового стажу, що призвело до відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з відмови призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону від 05.11.1991р. "Про пенсійне забезпечення" неправомірними, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, діями суб'єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень. Отже, під протиправними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов'язану з виконанням дій, які такий суб'єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов'язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.
До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права таабо виникнення додаткового обов'язку.
В даному випадку, права позивача порушуються не діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046150008115 від 09.08.2021 року про відмову у призначенні пенсії.
На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046150008115 від 09.08.2021 року про відмову у призначенні пенсії.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах згідно п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є належним способом захисту прав позивача, а відтак відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат. У відповідності до статті 139 КАС України судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 992,40 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії від 09.08.2021 року №046150008115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за Списком №2 період його роботи з 18.02.1985 по 04.08.1994 на Автобазі №18 Криворізького автотресту.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 03.08.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду, викладених у даній справі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко