09 березня 2023 року Справа № 160/1649/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
31 січня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 912410192001 від 25 листопада 2022 року неправомірним;
-визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області неправомірними в частині не перерахування, а саме: переходу з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника (її чоловіка ОСОБА_2 ) та невиплати 50% від розміру його пенсії на період смерті, з моменту мого звернення;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії - у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, та сплатити пенсійні виплати з моменту звернення до відповідача по теперішній час.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що 16 листопада 2022 року вона звернулася до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника, проте отримала відмову з підстав відсутності документу, який підтверджує її перебування на утриманні чоловіка, оскільки за паспортними даними місце реєстрації не співпадає з місцем реєстрації чоловіка. Вказує, що зазначена відмова є протиправною та такою, що порушує її право на здійснення перерахунку пенсії. Зазначає, що пенсійним органом не враховано довідку, що видана головою Правління ОК «ЖБК №285», яка фактично підтверджує місце проживання чоловіка разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 . З посиланням на вимоги п.2.11 Постанови «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
У відповідності до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно із статтями 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 06 лютого 2023 року суд відкрив провадження у адміністративній справі № 160/1649/23 та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини четвертої статті 124, частини восьмої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем на виконання статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов і не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 16 листопада 2022 року звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №16850 про здійснення переходу з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, до якої були додані документи: паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 , військовий квиток НОМЕР_3 на ОСОБА_2 , трудова книжка від 26.07.1967 ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть НОМЕР_4 , ідентифікаційний код на ОСОБА_2 .
Рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25 листопада 2022 року за №912410192001 в перерахунку пенсії позивачу відмовив, оскільки відсутні документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлого чоловіка. За даними паспортними даними місце реєстрації не співпадає з місцем реєстрації чоловіка.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Приписами частини першої статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ст.10 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника..
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (п.1 ч.2 ст.36 Закону №1058-IV).
Зі змісту частини третьої статті 36 Закону №1058-IV видно, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника
Згідно із частиною першою статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду..
Чинне законодавство визначає, що члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Згідно із пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також в даному пункті перелічено документи: 1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»; 5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника). Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності. До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби. До заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника членам сім'ї особи, яка загинула (померла) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час безпосередньої участі в АТО/ООС, додаються документи згідно з Порядком надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (при призначенні пенсії членам сім'ї відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нарівні з членами сім'ї військовослужбовця строкової служби). До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону; 11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Відповідно до пункту 2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, у зв'язку із чим отримувала пенсію за віком, а тому, у розумінні приписів п.1 ч.2 ст.36 Закону №1058-ІV, є непрацездатним членом сім'ї померлого ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 14 листопада 2022 року, видане Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідно до паспорта серії НОМЕР_7 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до паспорта серії НОМЕР_8 померлий чоловік позивача ОСОБА_2 був зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_3 .
Водночас ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що вона фактично проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі і на день його смерті.
На підтвердження наведеного позивач надає до суду довідку, видану головою правління ОК «ЖБК №285», згідно із якою ОСОБА_2 проживав разом із сім'єю за адресою АДРЕСА_4 фактично до смерті без прописки, що засвідчено підписами сусідів.
Судом встановлено та позивачем не спростовано, що при зверненні до пенсійного органу з заявою від 16 листопада 2022 року. про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 позивач вищезазначену довідку не надавала, що підтверджується переліком зазначених у оскаржуваному рішенні документів, які були надані до цієї заяви.
При прийнятті спірного рішення вищевказана довідка не була предметом дослідження пенсійним органом, що сторонами не запересується.
В цьому випадку, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі (п.1.9. Порядку №22-1).
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) (п. 1.9. порядку 22-1).
Перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший наводяться в розділі ІІ Порядку 22-1.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд робить висновок, що позивачем до заяви про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника не було надано документів, які б підтверджували факт її перебування на утриманні померлого годувальника - її чоловіка ОСОБА_2 . Проте при розгляді поданих документів ОСОБА_1 пенсійний орган був зобов'язаний письмово повідомити заявника про необхідність подання додаткових документів для підтвердження факт її перебування на утриманні померлого годувальника. При цьому зазначені дії відповідачами не вчинили, чим порушили порядок розгляду заяви про призначення пенсії.
Наведене вище свідчить про неналежну перевірку відповідачем наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача, відсутність належного обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень та передчасні висновки про відсутність підстав для переведення на інший вид пенсії.
Таким чином, рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 912410192001 від 25 листопада 2022 року підлягає скасуванню як необґрунтоване та таке, що прийняте без врахування всіх обставин справи в розумінні ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію у зв'язку з втратою годувальника задоволенню не підлягають, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, і на власний розсуд розраховувати пільговий чи страховий стаж. Задоволення зазначених вимог свідчитиме про втручання у дискреційні повноваження пенсійного органу, що є неприпустимим.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловив Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
Відповідно до положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2022 року про перехід з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника, з урахуванням позиції суду, викладеної у цьому рішенні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи усе вище викладене, суд вважає, що цей адміністративний позов потрібно задоволити частково.
Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивач при зверненні до суду сплатив судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1073,60 грн, що документально підтверджується квитанцією від 23.01.2023 року.
Оскільки задоволено основну позовну вимогу, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 1073,60 грн потрібно стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за № 912410192001 від 25 листопада 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фону України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2022 року про перехід з пенсії за віком на пенсію у звязку з втратою годувальника.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук