Ухвала від 08.03.2023 по справі 120/6823/22

УХВАЛА

м. Вінниця

08 березня 2023 р. Справа № 120/6823/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача про роз'яснення судового рішення прийнятого в адміністративній справі №120/6823/22-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням суду від 29.09.2022 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження з 01.04.2019 максимального розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром із 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум пенсії.

10.02.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення. Обґрунтовуючи необхідність роз'яснення судового рішення вказує на те, що відповідачем було здійснено перерахунок його пенсії двічі: за рішенням суду від 07.06.2022 по справі №120/3303/22 та за рішенням суду від 29.09.2022 по справі №120/6823/22. При цьому, другий перерахунок (по справі №120/6823/22) було здійснено відповідачем не стосовно обмеженням пенсії позивача максимальним розміром, а повністю за весь період з 01.04.2019 у бік, чомусь, зменшення пенсійних виплат.

Визначаючись щодо наявності підстав для прийняття відповідної заяви до розгляду, суд зазначає наступне.

гідно ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Суд установив, що із змісту заяви позивача про роз'яснення рішення вбачається, що останній по суті просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов'язальний характер, а ставить питання щодо роз'яснення порядку та способу виконання такого рішення.

Тобто, фактично позивач у заяві просить встановити спосіб та порядок виконання судового рішення, та вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.

При цьому слід зазначити, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень. Разом з цим, при розгляді заяв учасників процесу про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року щодо розгляду заяви про роз'яснення судового рішення по зразковій справі № 806/3265/17.

Відтак, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення від 29.09.2022 у цій справі, оскільки судове рішення є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.

Щодо обставин зменшення розміру пенсії позивача після виконання рішення суду від 29.09.2022, то суд не повинен давати відповідь на нові вимоги, які не були предметом судового розгляду.

Разом з тим, у судовому рішенні чітко зазначено, що пенсія позивачу виплачується без обмеження максимальним розміром з підстав, що наведені у рішенні від 29.09.2022.

Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення від 29.09.2022 у справі №120/6823/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна

Попередній документ
109446279
Наступний документ
109446281
Інформація про рішення:
№ рішення: 109446280
№ справи: 120/6823/22
Дата рішення: 08.03.2023
Дата публікації: 13.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.11.2022)
Дата надходження: 25.08.2022
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії