09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 362/1538/18
провадження № 51-5208ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 ,
встановив:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 , датована 28 лютого 2023 року.
Так, перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог указаної статті.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що в касаційній скарзі зазначається судове рішення, що оскаржується, а відповідно до ч. 5 вказаної статті до касаційної скарги додаються копії цих судових рішень.
Однак ОСОБА_4 всупереч цим нормам не вказав у касаційній скарзі яке судове рішення він оскаржує до Верховного Суду та не долучив копію цього рішення.
Зазначене становить не лише формальне порушення положень ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Верховний Суд можливості перевірити дотримання суб'єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 КПК, а саме: чи належать судові рішення до тих, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку та чи дотримано строку касаційного оскарження.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Водночас необхідно враховувати, що згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Проте, у поданій скарзі ОСОБА_4 не вказав, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного ним судового рішення, а також підстав для його зміни або скасування.
Крім того, всупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга засудженого не містить вимог до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися із положеннями ст. 436 КПК, частиною першою якої передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
З огляду на те, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення недоліків скарги, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги та подання додаткових документів.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 і встановитистрок п'ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3