09 березня 2023 року
м. Київ
Справа № 626/275/21
Провадження № 51-1533 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Байгул Чернишевського району Читинської області РФ, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2010 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі (звільнений 16 березня 2008 року по відбуттю строку покарання),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст.115 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Харківського районного суду Харківської області від 22 липня 2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст.115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 вирішено обчислювати з моменту його затримання, тобто з 12 листопада 2020 року. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_4 11 листопада 2020 в період часу з 17.30 год. по 23.46 год. під час спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_6 за місцем їхнього мешкання по АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, який виник на ґрунті неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння смерті ОСОБА_6 , у приміщенні кухні житлового будинку кухонним ножем завдав останньому не менше 12 ударів в область шиї, грудної клітини, живота та сідниць, заподіявши ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу прокурора було залишено без задоволення, а вирок Харківського районного суду Харківської області від 22 липня 2021 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.
Вказує, що апеляційний суд усупереч вимогам статей 50, 65 КПК України належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_4 покарання.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, а також дані про особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, не працює.
Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а призначене ОСОБА_4 покарання є явно несправедливим внаслідок м'якості.
Мотиви суду
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додану до неї копію оскаржуваного судового рішення та інші матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кримінально-правова оцінка його діяння за п. 13 ч. 2 ст.115 КК України у касаційній скарзі прокурора не оспорюються.
Стосовно доводів прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, а також про необґрунтованість ухвали апеляційного суду, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Згідно з положеннями статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності й даним про особу винного.
При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір покарання у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Вирішення судом питання про призначення ОСОБА_4 покарання ґрунтується на наведених вище вимогах закону.
Як убачається зі змісту вироку місцевого суду, призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких; дані про особу засудженого, зокрема те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття, яке виразилося у визнанні винуватості, негативному ставленні до скоєного, осуді своїх дій. Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнав вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Тобто судом були враховані всі обставини, на які посилається прокурор у касаційній скарзі.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 11 років, що є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав вважати призначене судом ОСОБА_4 покарання явно несправедливим через м'якість колегія суддів не вбачає, переконливого обґрунтування цих аспектів в касаційній скарзі прокурора немає.
Переглянувши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги прокурора, які здебільшого є аналогічними доводам касаційної скарги, та із зазначенням докладних мотивів ухваленого рішення залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогамст. 419 КПК України.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги прокурора та доданих до касаційної скарги матеріалів не убачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3