Ухвала
09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 357/15325/14-ц
провадження № 61-2848ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року у вищезазначеній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник зазначає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що, вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, проте вона була повернута на підставі пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
Водночас як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та Автоматизованої системи діловодства Верховного Суду за номером касаційного провадження № 61-13344ск22 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 уперше звернувся до суду з касаційною скаргою 30 грудня 2022 року. Верховний Суд ухвалою від 04 січня 2023 року касаційну скаргу повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі (копію ухвали ОСОБА_2 отримав у електронному кабінеті 06 січня 2023 року).
Вдруге з касаційною скаргою представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся через підсистему «Електронний суд» 02 березня 2023 року, тобто майже через два місяці після повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про значне зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення з касаційною скаргою.
Скаржник зазначає, що таке зволікання обумовлено екстреними відключеннями електроенергії у Київській області, введенням на території України воєнного стану, водночас не надає належних доказів існування обставин, які були об'єктивною перешкодою вчасного касаційного оскарження судових рішень.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) воєнний стан є поважною причиною пропуску строків, утім оцінка причин пропуску строку є індивідуальною, у межах справи, яка розглядається.
Сам лише факт запровадження в країні воєнного стану не є безумовним підтвердженням причин поважності пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду.
Відтак, заявнику необхідно надати клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У касаційній скарзі представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки він є споживачем банківських послуг Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
Верховний Суд визначає наведені заявником підстави звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі безпідставними, з огляду на таке.
У частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Заявник оскаржує судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є відповідачем у справі, а вказані позовні вимоги не пов'язані з порушенням його прав як споживача, судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.
Розмір судового збору визначається з урахуванням наступного.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що з 01 січня 2014 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, з урахуванням ціни позову судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить 5 254,04 грн (262 702,40 грн х 1 % х 200 %).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також касаційна скарга не відповідає вимогам щодо форми, встановленої статтею 392 ЦПК України.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Касаційна скарга сформована в системі «Електронний суд», у Автоматизованій системі документообігу суду містяться відомості про отримання касаційної скарги лише позивачем - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», натомість інформація про отримання відповідачкою ОСОБА_3 касаційної скарги через систему «Електронний суд» відсутня.
Тому заявнику необхідно надати докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення на адресу ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков