Постанова
Іменем України
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 747/319/21-ц
провадження № 61-13292св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Воробйової І. А., Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Прилуцька окружна прокуратура в інтересах Талалаївської селищної ради Чернігівської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2022року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У червні 2021 року Прилуцька окружна прокуратура в інтересах Талалаївської селищної ради Чернігівської області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області), про розірвання договорів оренди земельних ділянок та їх повернення.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що наказами ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 20 липня 2015 року №№ 25-1427/20-15-СГ, 25-1425/20-15-СГ та 25-1426/20-15-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок, площами відповідно 2,50 га, 5,90 га та 23,10 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства на території нинішнього Юрківцівського старостинського округу Талалаївської об'єднаної територіальної громади, а наказами від 06 квітня 2016 року №№ 25-5225/14-16-СГ, 25-5224/14-16-СГ й 25-5222/14-16-СГ затверджено документацію із землеустрою та надано в оренду ці ділянки.
20 травня 2016 року між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 укладені договори оренди земельних ділянок - сіножаті площею 2,50 га, кадастровий № 7425385500:03:001:0929, площею 5,90 га, кадастровий № 7425385500:03:001:0930, та площею 23,10 га, кадастровий № 7425385500:03:001:0931, строком на 7 років для ведення фермерського господарства, які зареєстровано у встановленому порядку.
15 червня 2020 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Варвинському, Ічнянському, Прилуцькому, Талалаївському районах та м. Прилуках - державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області при проведенні перевірки дотримання вимог законодавства про охорону земель на території Чернігівської області встановлено, що у порушення статті 96 ЗК України ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими №№ 7425385500:03:001:0929, 7425385500:03:001:0930 і 7425385500:03:001:0931 розорені та використовуються для вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи. За ці порушення ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за статтею 53 КУАП у виді штрафів, які ним добровільно сплачені.
15 червня 2020 року вручено ОСОБА_1 приписи про усунення виявлених порушень земельного законодавства. За результатами перевірки виконання цих приписів ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за їхнє невиконання та накладено стягнення у виді штрафів, які ним добровільно сплачено.
ОСОБА_1 , порушуючи умови договорів оренди земельних ділянок, змінив вид земельних угідь з сіножаті на ріллю без додержання встановленого чинним законодавством порядку його зміни. Ці порушення мають наслідком істотне погіршення якості землі й знищення сіножатей, які належать територіальній громаді. Ці порушення також є підставою для дострокового розірвання укладених з відповідачем договорів. Спірні земельні ділянки згідно з актом від 09 грудня 2020 року передані із державної у комунальну власність Талалаївської територіальної громади, яка згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ включена до Прилуцького району у зв'язку з ліквідацією Талалаївського району. Новосформована Талалаївська об'єднана територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованих сільських рад, у тому числі земельних ділянок.
ОСОБА_1 як засновник фермерського господарства або фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не значиться.
Необхідність пред'явлення позову прокуратурою обґрунтовується документально підтвердженою бездіяльністю органу місцевого самоврядування - Талалаївської селищної ради щодо розірвання договорів оренди та повернення їй земельних ділянок сільськогосподарського призначення: вона письмово підтвердила, що не вживала і не планує вживати заходів для розірвання цих договорів.
Враховуючи викладене, позивач просив розірвати укладені 20 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області договори оренди земельних ділянок, які знаходяться за межами населеного пункту на території нинішнього Юрківцівського старостинського округу Талалаївської об'єднаної територіальної громади:
- площею 2,50 га, кадастровий № 7425385500:03:001:0929, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 травня 2016 року за № 14720371;
- площею 5,90 га, кадастровий № 7425385500:03:001:0930, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 травня 2016 року за № 14720114;
- площею 23,10 га, кадастровий № 7425385500:03:001:0931, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 травня 2016 року за № 14719840.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Талалаївській селищній раді Чернігівської області зазначені земельні ділянки.
Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2021 року у складі судді Тіщенко Л. В. позов Прилуцької окружної прокуратури в інтересах Талалаївської селищної ради Чернігівської області задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 2,5 га, кадастровий номер 7425385500:03:001:0929, укладений 20 травня 2016 року між ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 25 травня 2016 року за № 14720371.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Талалаївській селищній раді земельну ділянку комунальної власності, площею 2,5 га, кадастровий номер 7425385500:03:001:0929, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Юрківцівського старостинського округу Талалаївської селищної ради.
Розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 5,90 га, кадастровий номер 7425385500:03:001:0930, укладений 20 травня 2016 року між ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 25 травня 2016 року за № 14720114.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Талалаївській селищній раді земельну ділянку комунальної власності, площею 5,90 га, кадастровий номер 7425385500:03:001:0930, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Юрківцівського старостинського округу Талалаївської селищної ради.
Розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 23,10 га, кадастровий номер 7425385500:03:001:0931, укладений 20 травня 2016 року між ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 25 травня 2016 року за № 14719840.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Талалаївській селищній раді земельну ділянку комунальної власності, площею 23,10 га, кадастровий номер 7425385500:03:001:0931, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Юрківцівського старостинського округу Талалаївської селищної ради.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що пред'явлення позову у цій справі прокурором в інтересах держави викликано саме захистом інтересів держави та територіальної громади у суді, оскільки не було вжито заходів щодо припинення порушень та повернення земельних ділянок.
Всупереч умовам договорів та чинного законодавства ОСОБА_1 здійснив розорення земельних ділянок, наданих в оренду, та засівання їх технічною сільськогосподарською культурою - кукурудзою. Цей факт сам по собі вказує, що відповідач всупереч умов договорів оренди використовує надані в оренду земельні ділянки не за цільовим призначенням. Діяльність відповідача щодо розорювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які за своїми характеристиками відноситься до земель для сіножаті, є такою, що порушує встановлені законодавством та договорами вимоги використання спірних земельних ділянок за цільовим призначенням, а тому вимоги позивача про розірвання спірних договорів оренди землі ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з дати реєстрації фермерського господарства обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство. Для ведення фермерського господарства на орендованих ОСОБА_1 земельних ділянках (сіножаті) ним створено фермерське господарство «ОСОБА_1.», тому належним відповідачем у справі є саме господарство, а не ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року Чернігівська обласна прокуратура подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає про те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 620/371/17, від 16 жовтня 2019 року у справі № 365/65/16-ц.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 414 ЦПК України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення - скасуванню із закриттям провадження у справі.
Обставини, встановлені судами
22 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області із заявами про надання йому дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду орієнтовними площами: 2,5 га, 5,9 га та 23,10 га із земель резерву, запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області з терміном оренди на п'ятнадцять років з метою створення та ведення фермерського господарства. У цій заяві також зазначено, що засновником господарства виступатиме він особисто, що до його складу входитиме один член, що створене фермерське господарство планується спеціалізувати на виробництві товарної сільськогосподарської продукції (зернових культур), її переробці та реалізації й застосуванні оптимальної системи сівозмін тощо.
ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області надано дозволи ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розташованих на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, терміном на 15 років наказами від 20 липня 2015 року:
- № 25-1427/20-15-СГ, орієнтовним розміром 2,50 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства (01.02);
- № 25-1424/20-15-СГ, орієнтовним розміром 5,90 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства (01.02);
- № 25-1426/20-15-СГ, орієнтовним розміром 23,10 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства (01.02).
Наказами ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 06 квітня 2016 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення гр. ОСОБА_1 на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області та надано йому в оренду строком на 7 років згідно з наказами земельні ділянки:
- № 25-5225/14-16-СГ, площею 2,5 га, кадастровий № 7425385500:03:001:0929;
- № 25-5224/14-16-СГ, площею 5,9 га, кадастровий № 7425385500:03:001:0930;
- № 25-5222/14-16-СГ, площею 23,10 га, кадастровий № 7425385500:03:001:0931.
Згідно з договорами оренди землі від 20 травня 2016 року, укладеними між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), відповідач прийняв у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 2,5000 га, у тому числі сіножаті - 2,5000 га, 5,9000 га, у тому числі сіножаті - 5,9000 га і 23,1000 га, у тому числі сіножаті - 23,1000 га, які знаходяться на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району, кадастрові номери: 7425385500:03:001:0929, 7425385500:03:001:0930 і 7425385500:03:001:0931 відповідно. До обов'язків орендаря відноситься, зокрема, дотримання режиму використання земель згідно з цільовим призначенням та виду угідь (пункти 30). Дія договорів припиняється, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (пунктом 37).
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельні ділянки з кадастровими №№ 7425385500:03:001:0929, 7425385500:03:001:0930 та 7425385500:03:001:0931 розташовані на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства; вони зареєстровані в державному реєстрі прав 25 травня 2016 року.
З витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19 лютого 2020 року ЗВ-7419118082021, ЗВ-7419118082021 і ЗВ-7419118082021 земельні ділянки з кадастровим № 7425385500:03:001:0929, загальною площею 2,500 га, з кадастровим № 7425385500:03:001:0930, загальною площею 5,900 га і з кадастровим № 7425385500:03:001:0931, загальною площею 23,1000 га, що розташовані на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення з видом використання для ведення фермерського господарства (код 01.02); їх орендарем є ОСОБА_1 ; дата реєстрації права оренди - 25 травня 2016 року, строк дії речового права - 7 років.
Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 15 червня 2020 року, проведеної посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області у присутності голови ФГ ОСОБА_1., проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства під час дотримання заходів із землеустрою, передбачених документацією із землеустрою, при використанні земель, як об'єктів перевірки, всіх форм власності сільськогосподарського призначення та відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою в межах певного виду використання (зокрема щодо зміни складу угідь), на території Юрківцівської сільської ради, кадастрові номери: 7425385500:03:001:0929, 7425385500:03:001:0930, 7425385500:03:001:0931.
Під час перевірки здійснено обстеження земельних ділянок на місцевості, розглянуто та взято до уваги інформацію, надану Юрківцівською сільською радою та відділом у Талалаївському районі ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області, публічну кадастрову карту, та встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 7425385500:03:001:0929, 7425385500:03:001:0930, 7425385500:03:001:0931 сільськогосподарського призначення - сінокоси, які знаходиться на схід від с Юрківці, використовуються ФГ ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на підставі укладених договорів оренди з ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 20 травня 2016 року. Під час огляду земельних ділянок на місцевості встановлено, що весь польовий масив, де вони знаходиться, використовується для сільськогосподарського виробництва, а саме - вирощування кукурудзи одним землекористувачем, про що візуально свідчить однорідність обробітку ґрунтового покрову та агрохімічні заходи використання земель. Земельні ділянки використовуються в межах однієї категорії земель сільськогосподарського призначення, але не за цільовим призначенням виду земель. Так, за договорами оренди земельні ділянки надано в оренду як кормові угіддя (сіножаті), але вони використовуються для вирощування сільськогосподарських культур. Таким чином, дії ОСОБА_1 є використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги статті 96 ЗК України, а також статті 25 Закону України «Про оренду землі». Відповідальність за таке порушення передбачена статтею 53 КУпАП.
У результаті проведеної перевірки дотримання земельного законодавства головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель Кононіченком Ю. М. 15 червня 2020 року винесено три приписи, якими у 30-денний термін з дня отримання необхідно усунути виявлене порушення земельного законодавства при використанні трьох земельних ділянок із кадастровими номерами: 7425385500:03:001:0929, 7425385500:03:001:0930, 7425385500:03:001:0932, тобто оформити правовстановлюючі документи на її використання із зміною цільового призначення, винести земельну ділянку в натурі (на місцевості) межовими знаками або звільнити зайняту земельну ділянку від використання. ОСОБА_1 особисто отримав припис.
15 червня 2020 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель складений протокол про адміністративне правопорушення № 409-ДК/0 108П/01/20 відносно ОСОБА_1 про порушення статті 96 ЗК України та статті 25 Закону України «Про оренду землі», за що передбачена відповідальність за статтею 53 КУпАП.
15 червня 2020 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель складено постанову про адміністративне правопорушення № 409-ДК/092По/08/01/20, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 340 грн. Згідно з копією квитанції від 25 червня 2020 року ОСОБА_1 сплачено штраф.
24 липня 2020 року головним спеціалістом відділу контрою за використанням та охороною земель складено протокол про адміністративне правопорушення № 482-ДК/0 194П/07/01/20 відносно ОСОБА_1 щодо усунення виявленого порушення земельного законодавства та виконання вимог приписів від 15 червня 2020 року. Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 вимоги приписів не виконані, за що передбачена відповідальність за статтею 188-5 КУпАП. Протокол підписаний особисто ОСОБА_1
24 липня 2020 року головним спеціалістом відділу контрою за використанням та охороною земель складено постанову про адміністративне правопорушення № 482-ДК/0 142По/08/01/20, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 340 грн. Штраф сплачений ОСОБА_1 у встановлений термін.
Рішенням першої сесії восьмого скликання Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 24 листопада 2020 року № 7-1/8 утворено Юрківцівський старостинський округ з центром у с. Юрківці. Рішенням цього ж органу від 24 листопада 2020 року № 13-1/8 Талалаївську селищну раду визнано правонаступником, у тому числі й Юрківцівської сільської ради.
Згідно з актами приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 09 грудня 2020 року, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області відповідно до наказу від 09 грудня 2020 року № 25-ОТГ передає із державної власності, а Талалаївська селищна рада Талалаївського району Чернігівської області приймає у комунальну власність Талалаївської територіальної громади земельні ділянки згідно з додатком, у тому числі і спірні земельні ділянки.
Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 лютого 2021 року, ОСОБА_1 у реєстрі не знайдено. Водночас відповідно до копії виписки з цього ж реєстру від 27 серпня 2021 року зареєстровано Фермерське господарство «ОСОБА_1.», головою якого є відповідач. Реєстрація здійснена 25 серпня 2021 року.
У пункті 5.6 статуту Фермерського господарства «ОСОБА_1.», затвердженого засновником (власником) 25 серпня 2021 року, зазначено, що розмір, склад та частка засновника господарства у статутному капіталі становить 100 % і належить ОСОБА_1 ; до складу майна господарства входять усі три спірні земельні ділянки.
Талалаївська селищна рада листом від 27 квітня 2021 року № 453 на запит Прилуцької окружної прокуратури від 21 квітня 2021 року № 857-вих.21 повідомила, що заяви до суду про розірвання договорів оренди земельних ділянок (сіножатей) кадастрові №№ 7425385500:03:001:0929, 7425385500:03:001:0930 та 7425385500:03:001:0931, які всупереч вимогам договорів оренди та законодавства використовуються не за видом угідь, громадою не подавались і в найближчий час подання таких заяв не планується.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що діяльність відповідача щодо розорювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які за своїми характеристиками відноситься до земель для сіножаті, є такою, що порушує встановлені законодавством та договорами вимоги використання спірних земельних ділянок за цільовим призначенням, а отже, вимоги прокурора є законними та обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та, відмовляючи у задоволенні позову прокуратури, виходив із того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача - ОСОБА_1 , оскільки з дати реєстрації фермерського господарства обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство. Для ведення фермерського господарства на орендованих ОСОБА_1 земельних ділянках (сіножаті) з кадастровими №№ 7425385500:03:001:0929, 7425385500:03:001:0930 та 7425385500:03:001:0931 ним створено фермерське господарство «ОСОБА_1.», а тому належним відповідачем є саме господарство, а не ОСОБА_1 .
Верховний Суд не в повній мірі погоджується з такими висновками судів з огляду на таке.
Правове обґрунтування
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Водночас відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами розглядаються господарськими судами.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
У статті 2 Закону № 973-IV закріплено, що відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Тобто спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах є Закон № 973-IV.
За частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 973-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону № 973-IV).
Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. Натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.
Зі змісту положень статті 12 Закону № 973-IV вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство мало бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набути статусу юридичної особи. З цього часу землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Фермерські господарства створюються для вироблення товарної сільськогосподарської продукції, здійснення її переробки та реалізації з метою отримання прибутку.
За положенням статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, і відповідно до статті 1 Закону № 973-IV, і відповідно статті 42 ГК України фермерське господарство є формою підприємницької діяльності, а надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення власної підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року в справі
№ 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20) зазначено: «Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 619/1680/17-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17, стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства […] з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду зазначає, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство».
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Визначення юрисдикції справи є першочерговим питанням, яке вирішується судом незалежно від інстанції за принципом ex officio.
Аналізуючи правильність визначення юрисдикції у справі, не оцінюючи законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень по суті вирішення спору, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки у цій справі спір виник щодо користування землями фермерського господарства між державою, в інтересах якої з позовом звернувся прокурор, - з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_1 - з другої сторони, цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства незалежно від того, чи створив ОСОБА_1 фермерське господарство після отримання земельної ділянки.
У частині другій статті 414 ЦПК України передбачено, що порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
За таких обставин оскаржувані рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.
У касаційній скарзі прокуратура зазначила, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 620/371/17, від 16 жовтня 2019 року у справі № 365/65/16-ц.
У зазначених постановах сформульований висновок про те, що у тих випадках, коли фізична особа зверталася до уповноваженого органу та отримала земельні ділянки для ведення фермерського господарства, а фермерське господарство було нею зареєстроване після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі (або взагалі не було зареєстроване), Велика Палата Верховного Суду зазначала, що стороною таких спорів є фізична особа, якій надавалась земельна ділянка, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Водночас зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду не підлягають застосуванню, оскільки постановою від 05 жовтня 2022 року в справі
№ 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, сформульованих у цих постановах.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України.
Таким чином, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, виходячи за межі доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність безумовних підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та закриття цивільного провадження у справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Щодо наслідків закриття провадження у справі
Колегія суддів бере до уваги, що зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-ІХ, пов'язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Законом № 460-ІХ внесено зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного перегляду.
Так, за пунктом 8 Закону № 460-ІХ абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі».
Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 08 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз'яснити позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
З огляду на те, що суд касаційної інстанції вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, суд відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз'яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції, а саме: Господарського суду Чернігівської області.
Керуючись статтями 255, 259 409, 414, 416ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Чернігівської обласної прокуратуризадовольнити частково.
Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2022року скасувати.
Провадження у справі за позовом Прилуцької окружної прокуратури в інтересах Талалаївської селищної ради Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про розірвання договорів оренди земельних ділянок та їх повернення, закрити.
Повідомити Чернігівську обласну прокуратуру, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: О. В. Білоконь
І. А. Воробйова
І. Ю. Гулейков
В. В. Яремко