Іменем України
07 березня 2023року
м. Київ
справа № 352/2243/18
провадження № 61-2708ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рона», приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Грицак О. І., товариства з обмеженою відповідальністю «Євроторг Прикарпаття», товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-комерційна компанія», товариства з обмеженою відповідальністю «Нексія ДК. Оцінювальні послуги», Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, обласного комунального підприємства «Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними іпотечних договорів, визнання протиправними дій нотаріуса при посвідченні іпотечних договорів, визнання частково недійсним договору про внесення змін до генерального договору про здійснення кредитування, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання незаконними дій, пов'язаних з виготовленням технічної документації на об'єкти нерухомого майна та оцінкою майна, зобов'язання вчинити дії, за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рона» (далі - ТзОВ «Компанія «Рона»), приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Грицак О.І., товариства з обмеженою відповідальністю «Євроторг Прикарпаття» (далі -ТзОВ «Євроторг Прикарпаття»), товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-комерційна компанія»(далі - ТзОВ «Українська торгово-комерційна компанія»), товариства з обмеженою відповідальністю «Нексія ДК. Оцінювальні послуги» (далі - ТзОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги»), Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, обласного комунального підприємства «Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними іпотечних договорів, визнання протиправними дій нотаріуса при посвідченні іпотечних договорів, визнання частково недійсним договору про внесення змін до генерального договору про здійснення кредитування, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання незаконними дій, пов'язаних з виготовленням технічної документації на об'єкти нерухомого майна та оцінкою майна, зобов'язання вчинити дії.
17 грудня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до суду заяву про забезпечення позову. Подану заяву обґрунтовували тим, що на адресу ОСОБА_1 30 листопада 2021 року надійшла вимога представника АТ «Альфа-банк» про усунення порушень (повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору/іпотечного застереження), зокрема, погашення у тридцятиденний строк у повному обсязі простроченої заборгованості ТзОВ «Компанія «Рона» перед ПАТ «Укрсоцбанк» станом на 30 червня 2016 року за Генеральним договором № 06.201-72/025 про здійснення кредитування від 17 вересня 2014 року у розмірі 3 556 831,46 євро простроченої заборгованості за основною сумою кредиту, 1 595 468,06 доларів США простроченої заборгованості за основною сумою кредиту. Банк попередив, що у разі невиконання вказаної вимоги будуть вжиті заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на іпотечне майно на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку». Просили накласти арешт на іпотечне майно земельну ділянку площею 0,7000 га з кадастровим номером 2625810100:04:032:0016 та комплекс СТО загальною площею 1684,5 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і належать майновому поручителю ОСОБА_1 та заборонити оформлення права власності та відчуження іпотечного майна.
Ухвалою Тисменицького районного суду від 20 грудня 2021 року, яка залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 травня 2022 року, частково задоволено заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Для забезпечення позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , до AT «Альфа-Банк» та інших відповідачів у цивільній справі № 352/2243/18 накладено арешт на іпотечне майно:
- земельну ділянку площею 0,7000 га з цільовим призначенням для обслуговування комплексу станції технічного обслуговування автомобілів;
- комплекс СТО загальною площею 1684,5 кв. м, що складається з: цегляного адміністративного будинку загальною площею 1174,7 кв. м, автосалону з цегли загальною площею 263,1 кв.м, кафе з цегли загальною площею 127,9 кв. м, шашличної цегляної загальною площею 13,0 кв. м, СТО з бетону загальною площею 105,8 кв. м. які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать майновому поручителю ОСОБА_1
27 лютого 2023 року АТ «Сенс Банк» подав до Верховного Суду через систему «Електронний суд» касаційну скаргу на на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 травня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості ефективного захисту прав позивачів, а тому накладення арешту на таке майно є можливістю запобігання вчиненню дій щодо спірного майна.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з вимогами статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення є законними, ухваленими з додержанням норм права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рона», приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Грицак О. І., товариства з обмеженою відповідальністю «Євроторг Прикарпаття», товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-комерційна компанія», товариства з обмеженою відповідальністю «Нексія ДК. Оцінювальні послуги», Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, обласного комунального підприємства «Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними іпотечних договорів, визнання протиправними дій нотаріуса при посвідченні іпотечних договорів, визнання частково недійсним договору про внесення змін до генерального договору про здійснення кредитування, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання незаконними дій, пов'язаних з виготовленням технічної документації на об'єкти нерухомого майна та оцінкою майна, зобов'язання вчинити дії, за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позовувідмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов