Справа № 522/14926/22
Провадження по справі 1-кс/522/1382/23
(повний текст)
01 березня 2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеси, громадянки України, з вищою освітою, не працевлаштованої, яка є військовослужбовцем яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної в рамках кримінального провадження №12022163510000576 від 28.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 , -
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється по кримінальному провадженню №12022163510000576 від 28.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці підібрала на вулиці трьох безпритульних котів, яких принесла до свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на жорстоке поводження з безпритульними тваринами, що належать до хребетних, нехтуючи існуючими загальнолюдськими моральними правилами і нормами поведінки в суспільстві в частині відношення до тварин, всупереч ст. ст. 7, 22 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», та п.2.8. Правил утримання тварин у місті Одесі, затверджених Рішенням Одеської міської ради від 05.04.2008 №2476-V, які передбачають зобов'язання осіб, які утримують тварину, дотримуватись санітарно- гігієнічних та інших норм експлуатації приміщення, де утримується тварина (місце постійного утримання); дбати про тварину, шляхом забезпечення її достатньою кількістю їжі та постійним доступом до води, а також іншими необхідними для життя потребами; забезпечити тварині можливість здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними, утримувала 3 котів зі світлим забарвленням шерсті, без дотримання санітарно-гігієнічних норм експлуатації приміщення квартири, та позбавляючи вказаних тварин тривалий час їжі та води, що призвело до їх виснаження та загибелі.
В подальшому, 27 серпня 2022 року в ході огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_4 слідчим СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області виявлено та вилучено 7 фрагментів залишків трупів тварин, які за анатомічною будовою відповідають виду - кіт свійський, з яких встановлено відносна цілісність трьох котів свійських.
В результаті жорстокого поводження з боку ОСОБА_4 з тваринами, що відноситься до хребетних, а саме, - трьома котами зі світлим забарвленням шерсті, останні померли внаслідок планомірного голодування.
28.10.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України за кваліфікуючими ознаками: жорстке поводження з тваринами, що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами, що призвело до загибелі більше двох тварин.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 08.11.2022 року було надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4
01.03.2023 року, на підставі ст. 191 КПК України, була затримана уповноваженими працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується комплексом зібраних під час досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказів (матеріали долучені до клопотання слідчого).
Крім того, ОСОБА_4 знаходилася на лікуванні у КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» у період часу з 22.05.1012 по 18.06.2012 року, де їй було поставлено діагноз шизотопічний розлад.
У зв'язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інші злочини.
Підозрювана ОСОБА_8 та її захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, так як підозра не обґрунтована, ризики не обґрунтовані, підозрювана не переховувалась, вона перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 від 12.11.2022 року. Окрім цього, стороною захисту була надана довідка, що підозрювана у період часу з 22.05.1012 по 18.06.2012 року, де їй було поставлено діагноз шизотопічний розлад.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, підозрювану та заслухавши її захисника, приходжу до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч.2, 4 ст. 194 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обґрунтованість підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого і карається позбавлення волі на строк до 8 років, підозрювана раніше судима, не одружена, проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , має проблеми по здоров'ю, що свідчить про посередні соціальні зв'язки.
Щодо обґрунтованості підозри.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самої підозрюваної слідчий суддя приходить до висновку що наявна на даному етапі досудового розслідування підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 299 КК України, обґрунтована.
Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого в клопотанні, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 ; протокол огляду місця події, в ході якого було виявлено та вилучено 7 фрагментів залишків трупів тварин; поясненнями свідка ОСОБА_10 , яка вказала, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та повідомила, що з сусідньої квартири АДРЕСА_4 постійно доносилися собачий лай та нявкання котів; поясненнями свідка ОСОБА_11 , який вказав, 27.08.2022 перебував за місцем мешкання ОСОБА_4 , де побачив трупи тварин серед купи сміття в квартирі за місцем мешкання ОСОБА_4 ; поясненнями свідка ОСОБА_9 , яка вказала, що з 1999 року, ОСОБА_4 приносила до дому бродячих котів, їх приблизна кількість сягала 30 осіб; поясненнями свідка ОСОБА_12 , яка вказала, що проживає по сусідству з ОСОБА_4 , яка приносила з вулиці безхатніх котів, їх приблизна кількість сягала 30 осіб, які постійно голосно гавкали та нявкали, також, що з квартири ОСОБА_4 доносився нестерпний запах.
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Щодо ризиків у кримінальному провадженні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення яких клопоче прокурор, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інші злочини.
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, вказаний слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні, - повністю обґрунтований та має місце.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.299 КК України. Санкція відповідної частини статті передбачає покарання у виді позбавлення волі до 8 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.
Досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Ризик вчиненні інших злочинів слідчий суддя до уваги не бере, оскільки ані прокурором, ані слідчим не надано
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що, згідно ст. 183 ч. 2 п. 5 КПК України, дозволяє обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На даний час у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчі дії, допитуються свідки, тому вказаний ризик має місце.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначеного ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_4 тяжкого злочину;
-тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вчиненні вказаного злочину.
Щодо можливості застосування відносно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».
При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, усталений спосіб життя, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).
Так, сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
При вирішенні питання щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, є військовослужбовцем у в/ч НОМЕР_1 , має медичну довідку про психічне захворювання.
Вищевикладені обставини, разом із відомостями, що характеризують особу підозрюваної, вказують на можливість запобігання встановленому слідчим суддею ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді особистого зобов'язання.
Враховуючи характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваної ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризику.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
28.10.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч.3 ст. 299 КК України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 08.11.2022 року було надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Постановою слідчого СВ ВП№ 5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 08.11.2022 року було зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022163510000576 від 28.08.2022 року.
01.03.2023 року, на підставі ст. 191 КПК України, була затримана уповноваженими працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді.
01.03.2023 року постановою слідчого досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022163510000576 від 28.08.2022 року було відновлено.
Строк досудового розслідування закінчується 19.04.2023 року, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що в рамках вказаного кримінального провадження проводяться першочергові слідчі, збираються інші докази, є ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому є всі підстави для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 184, 186, 193, 194,196, 197, 199, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотаннястаршого слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 ч.5 КПК України, до 2-х місяців в межах строку проведення досудового розслідування, до 18.04.2023 року включно, а саме:
1) прибувати до прокурора, слідчого за першою вимогою у розумні строки;
Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з моменту фактичного затримання особи підозрюваної на підставі ухвали слідчого судді, тобто з 01.03.2023 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати слідчого повідомити підозрюваному письмово під розпис про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до підозрюваного може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 03.03.2023 року о 13:00 годині в залі суду №131.
Слідчий судя: ОСОБА_13
01.03.2023